115

---

ГЛАВА 4. ВИПРОБУВАННЯ ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ.

Відповідно до ст. 26 КЗпП при укладенні трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професій­них навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтер­нативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповід­но до рекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не вста­новлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а та­кож в інших випадках, якщо це передбачено законодавством. Такими ви­падками є прийняття на тимчасову (п.2 Указу президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року «Про умови праці тимчасових робітників і службовців») і сезонну роботу (Постанова Кабінету Міністрів від 7 квітня 1998 року «Про порядок організації сезонних робіт»).

За ст. 27 КЗпП строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох міся­ців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом проф­спілки, – шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може пере­вищувати одного місяця. Якщо працівник в період випробування був від­сутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших по­важних причин, строк випробування м

оже бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працюва­ти, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розір­вання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність праців­ника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудово­го договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, вста­новленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (ст. 28 КЗпП).

Щодо конкретних посад можуть встановлюватися законодавством свої вимоги до випробування. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду дер­жавного службовця, може проводитися стажування у відповідному держав­ному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за ос­новним місцем роботи (ст. 19 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.93).

 

< Попередня   Наступна >