113

---

ГЛАВА 5. ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ПРИ СУМІСНИЦТВІ.

Відповідно до ч.2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здіб­ності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору одночасно на декількох підприємствах.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 3.04.93 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і орга­нізацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах суміс­ництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. Той факт, що особа здійснює роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час і відрізняє її від суміщення посад. Основною роботою вважається та робота на якій знаходиться трудова книжка.

Більш чітке визначення сумісництва міститься в «положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і орга­нізацій» затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 – сумісниц­твом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регу­лярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від ос­новної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної робо­ти не потрібно.

Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками дер­жавних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих

на важ­ких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позна­чаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох го­дин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість ро­боти за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Крім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Законодавством встановлені наступні обмеження щодо роботи за суміс­ництвом працівників державних установ, підприємств, організацій:

Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права займатися підприємницькою діяльністю безпо­середньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики (п.б ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» від 5.10.95 ).

Керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступ­ники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники, за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності (згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 3.04.93 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»).

Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприєм­ствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності (ст. 46 ЗУ «Про прокуратуру» від 5.11.91).

Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посе­редницькою діяльністю, крім викладацької і наукової у вільний від роботи час (ст. 3 ЗУ «Про нотаріат» від 02.09.93).

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП).

Заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні се­реднього заробітку:

вчителям та викладачам, які працюють у декількох середніх загальноос­вітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівнених до них по оплаті праці працівників, а також педаго­гічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчаль­но-виховних закладів (як в одному, так і в декількох);

медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ охорони здоров’я, аптек, установ со­ціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, а також для дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, дитя­чих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи; сестрам милосердя товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця України.

Крім того, до середньої заробітної плати зазначеним працівникам зара­ховується додаткова оплата за роботу, яка не є сумісництвом.

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є су­місництвом. Додаток до «Положення про умови роботи за сумісництвом пра­цівників державних підприємств, установ, організацій» затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фі­нансів України від 28.06.93 містить перелік робіт, які не є сумісництвом, а саме:

Літературна робота, в тому числі робота по редагуванню, перекладу та рецензуванню окремих творів, яка оплачується з фонду авторського гонорару.

Технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою опла­тою праці.

Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.

Виконання обов’язків медичних консультантів установ охорони здо­ров’я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці.

Керівництво аспірантами в науково-дослідних установах і вищих нав­чальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не пе­ребувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в роз­рахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закладах і науково-дослідних устано­вах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік.

Проведення консультацій науковими працівниками науково-дослід­них інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удос­коналення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров’я в лі­кувально-профілактичних установах в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці.

Робота за договорами провідних наукових, науково-педагогічних і практичних працівників по короткостроковому навчанню кадрів на підпри­ємствах і в організаціях.

Робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в ус­танові, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх та вик­ладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних зак­ладів обов’язків по завідуванню кабінетами, лабораторіями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керів­ництво предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергування медичних працівни­ків понад місячну норму робочого часу тощо.

Робота учителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівнених до них по оплаті праці працівників, концертмейстерів і аком­паніаторів навчальних закладів по підготовці працівників мистецтв та му­зичних відділень (факультетів) інших вищих навчальних закладів, у тому са­мому навчальному закладі понад установлену норму учбового навантаження, педагогічна робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

9. Переписування нот, яке виконується за завданнями підприємств.

Організація та проведення екскурсій на умовах погодинної або від­рядної оплати праці, а також супроводження туристських груп у системі ту­ристично-екскурсійних установ профспілок.

Інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій ро­боті не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

Виконання обов’язків, за які установлена доплата до окладу (ставки) в процентах або в українських карбованцях.

Необхідно відмітити, що законодавством окремо регулюється лише су­місництво працівників державних підприємств, установ, організацій. А су­місництво працівників підприємств, установ, організацій недержавної влас­ності регулюється на загальних підставах.

 

< Попередня   Наступна >