204

---

3.2. Порядок розгляду скарг (апеляцій) платників податків органами державної податкової служби

Порядок розгляду скарг (апеляцій) платників податків визначено Положенням про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 3 березня 1998 року N 93 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 березня 1998 року за№ 176/2616.

У порядку, передбаченому зазначеним Положенням, податкові органи розглядають скарги підприємств, установ, організацій і громадян на рішення органів державної податкової служби про:

1) зупинення операцій за розрахунковими та іншими рахунками, відкритими для платників податків у банках та інших кредитних установах;

2) примусове стягнення не внесених у строк податків та інших платежів;

3) застосування фінансових санкцій;

4) накладення адміністративних стягнень.

Передбачений Положенням порядок розгляду скарг не поширюється на зазначені рішення за наявності порушених кримінальних справ, або щодо яких подано позови до арбітражного суду чи суду, а також на рішення податкової міліції.

Положенням установлено наступний порядок подачі скарги.

Скарга подається у письмовій формі на ім'я керівника вищестоящої податкової адміністрації (інспекції) до державної податкової адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржується, чи безпосередньо до вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції). Скарга, що надійшла, реєструється в державній податковій адміністрації (інспекції), яка прийняла рішення, що оскаржується, і протягом трьох діб надсилається разом із документами, необхідними дл

я розгляду, до вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції).

Зазначене Положення не обмежує права платника податків чи громадянина для захисту своїх законних інтересів безпосередньо оскаржити рішення державних податкових адміністрацій у судовому порядку.

Перевірка законності і обгрунтованості оскаржуваного рішення здійснюється на підставі вивчення сукупності документів, а саме:

- акта перевірки, за результатами якої прийнято рішення, що оскаржується;

- рішення про застосування фінансових санкцій;

- розпорядження про зупинення операцій з розрахункового та інших рахунків, відкритих для платника податків у банку або іншій кредитній установі;

- інкасового доручення (розпорядження) про безспірне стягнення коштів з рахунків платника податків або його кредиторів;

- протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про це порушення;

- зауважень та пояснень, якщо вони були подані особою під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки та прийняття рішення, а також висновків державної податкової адміністрації щодо податкових зауважень і пояснень. Розглядатися можуть й інші наявні документи і дані, що засвідчують обставини справи. У разі необхіднрсті орган державної податкової служби, що уповноважений розглядати скаргу, може витребувати від особи, яка оскаржує рішення, або органу державної податкової служби, додаткові документи. При цьому скарга розглядається у встановлені терміни, з дати надходження витребуваних документів.

Скарги, за винятком скарг на постанови про накладення адміністративних стягнень, і прийняття рішень розглядаються у місячний термін з дня надходження скарг. Прийняте рішення за наслідками розгляду скарги надсилається особі, яка її подала, і державній податковій адміністрації (інспекції"), рішення якої оскаржувалося. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, голова (заступник голови) державної податкової адміністрації (інспекції) встановлює необхідний термін для розгляду скарги, про що повідомляється особі, яка подала, скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Скарги на постанову по справі про накладення адміністративного стягнення розглядаються в десятиденний термін з дня їх надходження. Подання скарги на постанову державної податкової адміністрації (інспекції) про накладення адміністративного стягнення протягом десяти днів з дня винесення постанови зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

У разі незгоди особи з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції), прийнятим за наслідками розгляду поданої скарги, вказане рішення може бути оскаржене у вищестоящій державній податковій адміністрації (інспекції) протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення керівника підприємства, установи, організації, громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну не розглядаються. Однак, якщо термін порушено з поважної причини, то на підставі заяви особи подання скарги може бути поновлено керівником вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції), правомочним розглядати скаргу.

Якщо платник податку відмовляється визнати висновки перевірки податкового органу або має зауваження до них і подав до державної податкової адміністрації (інспекції), працівники якої здійснювали перевірку, не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки, обгрунтовані заперечення до акта перевірки щодо донарахованих перевіркою сум податку ка прибуток чи додану вартість, сплата цих податків та фінансових санкцій зупиняється до прийняття рішення за результатами такого оскарження.

У випадках, коли суб'єкт оподаткування не згоден з рішенням податкового органу щодо безспірного стягнення коштів таке стягнення може бути зупинене вищестоящою державною податковою адміністрацією (інспекцією) за умови подання скарги платником податку до державної податкової адміністрації (інспекції), яка приймала рішення, що оскаржується, не пізніше десяти днів з дня прийняття такого рішення і якщо є достатні підстави вважати, що рішення, яке оскаржується, не відповідає законодавству України. У разі, коли платник податків ухилявся від сплати податків або існує реальна загроза несплати донарахованих перевіркою сум податків чи застосованих фінансових санкцій, зупинення стягнення не здійснюється. Виконання рішення може бути зупинене повністю або частково із зазначенням конкретних сум податків, платежів, фінансових санкцій. Рішення про зупинення стягнення донарахованих перевіркою сум податків чи зупинення виконання рішення про застосування фінансових санкцій приймає керівник вищестоящої державної податкової адміністрації (інспекції) або його заступник на період до закінчення розгляду скарги, але не більше ніж на тридцять днів.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, адержавні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.

За результатами розгляду скарг (апеляцій) приймається одне з таких рішень про:

1) залишення рішення, яке оскаржується, без змін, а скарги без задоволення;

2) зупинення, у випадках передбачених у пункті 5 цього Положення, виконання рішення, що оскаржується і призначення переперевірки;

3) скасування рішення, яке оскаржується, у разі його невідповідності актам законодавства;

4) зменшення розміру фінансових санкцій чи штрафів в межах, передбачених законом про відповідальність за податкове чи інше порушення.

За розглядом скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення приймається одне з таких рішень про:

1) залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;

2) скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;

3) скасування постанови і закриття справи;

4) зменшення розміру штрафу в межах, передбачених законодавчим актом про відповідальність за правопорушення.

У випадках, коли встановлено, що постанову було винесено посадовою особою, неправомочною вирішувати таку справу, ця постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Платник податку, який подав скаргу на рішення податкового органу, має право:

- особисто викладати аргументи особі, що перевіряє скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги;

- ознайомлюватися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті податковою адміністрацією, яка розглядає скаргу;

- бути присутнім під час розгляду скарги;

- користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- отримати письмову відповідь про результати розгляду скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;

- відкликати або анулювати скаргу, подавши відповідну заяву у будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги.

У випадках незгоди особи з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції), яка розглядала скаргу, таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

 

< Попередня   Наступна >