46

---

Розділ 4

ПОРЯДОК СТЯГНЕННЯ НЕ ВНЕСЕНИХ У СТРОК ПОДАТКІВ І НЕПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ, НАРАХУВАННЯ ПЕНІ

4.1. Поняття недоїмки та заходи її безспірного стягнення

Основними нормативними документами, які встановлюють порядок стягнення не внесених у встановлені строки податкових і неподаткових платежів (далі — платежі) та нарахування пені, є Декрет КМУ від 21.01.93 р. № 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", із змінами і доповненнями (далі — Декрет), та інструктивні відомчі документи, прийняті на його основі різними органами стягнення, такими, як, наприклад, Інструкція про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", затверджена наказом Мінфіну України від 02.11.93 р. № 84 (далі — Інструкція).

Після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені, якщо законодавством України не встановлено стягнення недоїмки за окремими платежами без нарахування пені. /Пункт 1 статті 4 Декретуй

Дія Декрету поширюється як на добре відомі податкові платежі, зазначені в статтях 14 та 15 Закону України від 25.06.91 р.№ 1251-ХП"Про систему оподаткування", так і на неподаткові платежі (код 20000000), перелічені в наказі Мінфіну України від 03.12.97 р. № 265 "Про запровадження нової бюджетної класифікації України".

Недоїмка може виникнути в результаті несплати підприємствами податкових та неподаткових платежів, а також в результаті донарахувань за наслідками документальних перевірок підприємств. Недоїмка погашається або самим недоїмником, або відповідним органом стягнення.

Згідно з І

нструкцією № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженою постановою Правління НБУ від 02.08.96 р. № 204, банки приймають до виконання доручення від платників на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, незалежно від наявності коштів на цих рахунках. У разі недостатності коштів на основному рахунку підприємства для вико­нання таких доручень здійснюється їх часткова оплата меморіальними ордерами. У разі відсутності коштів на основному рахунку платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.

Розпорядження про безспірне стягнення сум недоїмки не видаються, якщо підприємства своєчасно подали до установ банків платіжні доручення на перерахування належних платежів.

Якщо цього не сталось, то стягнення недоїмки з підприємств незалежно від їх форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності провадиться у безспірному порядку за розпорядженнями відповідно до рішення органів стягнення: органів державної податкової служби та інших державних органів, яким чинним законодавством надано право стягнення цих платежів або на які покладено обчислення відповідного платежу чи контроль за його сплатою; установ Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України; установ Української державної страхової комерційної організації та інших органів стягнення за весь час ухилення незалежно від будь-яких строків давності.

До підприємств застосовуються такі заходи безспірного стягнення недоїмки:

— списання у дохід відповідного бюджету та фонду сум, які є на поточному рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника. Списання сум на погашення недоїмки і пені провадиться установою банку на підставі інкасового доручення (розпорядження), яке складається органом стягнення на бланку платіжної вимоги згідно з Положенням про виконання установами банків доручень підприємств та розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів, затвердженим постановою Правління НБУ від 18.09.98 р. № 379 (в редакції постанови Правління НБУ від 05.05.99 р. № 220). У разі недостатності коштів на основних поточних рахунках підприємств виконання документів на безспірне списання (стягнення) коштів установи банків здійснюють у такому порядку.

1. Задовільняються вимоги органів Пенсійного фонду України.

2. Перераховуються платежі на невідкладні потреби підприємства (включаючи виплату поточної та простроченої понад 15 днів заробітної плати і прирівняних до неї платежів, до яких належать виплати, що наведені в розділі IV Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Мінстату України від 11.12.95 р. № 323. У разі виплати підприємством заробітної плати та прирівняних до неї платежів за рахунок коштів на невід­кладні потреби за рахунок цих самих коштів сплачуються податки і збори (обов'язкові платежі), які відповідно до законів України утримуються із заробітної плати та нараховуються на фонд оплати праці.

3. Сплачується реструктуризована відповідно до Закону України від 05.06.97 р. № 314/97-ВР "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків станом на 31 березня 1997 року" податкова заборгованість, термін погашення якої наступив, за розрахунковими документами, що обліковуються у картотеці. Відповідно до статті З зазначеного Закону суми податкової заборгованості, що виникли в період з 1 липня 1994 року до 31 березня 1997 року включно, підлягають реструктуризації шляхом розстрочення їх сплати строком на 120 місяців, починаючи з 1 січня 1998 року рівними частками до 15 числа кожного місяця. Стаття 5 вказаного Закону дозволяє податковим органам у випадках несплати платником податку в установлені строки суми реструктурованої податкової заборгованості стягувати її у безспірному порядку.

4. Виконуються розпорядження органів податкової служби щодо безспірного списання (стягнення) не внесених у строк податків і зборів (обов'язкових платежів) та сум нарахованих фінансових санкцій.

5. Здійснюються інші платежі за безспірним списанням (стягненням) коштів, що передбачені законами України, за розрахунковими документами, які обліковуються у картотеці.

Зазначені платежі за кожною наступною групою здійснюються банками після виконання розрахункових документів, які обліковуються у картотеці, за попередніми групами. Кошти, що надійшли на основний поточний рахунок підприємства протягом операційного дня банку, направляються банком на виконання розрахункових документів за платежами того самого дня. Кошти, які надійшли на основний поточний рахунок підприємства після закінчення операційного дня, використовуються згідно із встановленою черговістю наступного робочого дня. Стягнення недоїмки за платежами за відсутності коштів може бути звернено на майно підприємств у випадках і порядку, передбачених Законами України "Про власність", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також Цивільним кодексом і Цивільно-процесуальним кодексом України;

—звернення стягнення на суми, які належить одержати недоїмникові від його дебіторів, у тому числі за відсутності коштів та майна підприємств на відшкодування витрат Державного бюджету України на виконання кредитних та гарантійних зобов'язань України, які виникли внаслідок невиконання юридичними особами — позичальниками своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії. Звернення стягнення на рахунки дебіторів недоїмника здійснюється ДПІ інкасовими дорученнями (розпорядженнями) за умови наявності акта звірки між дебітором та недоїмником або за актом зустрічної перевірки, що підтверджує заборгованість. Дата звернення стягнення на рахунок дебітора не може перевищувати місячного терміну з дня складання акта;

— звернення стягнення на суми, які виділяються підприємству в порядку бюджетного фінансування, і на інші суми, які підлягають виплаті недоїмникові з бюджетів. У цих випадках ДПІ видають розпорядження на погашення недоїмки за рахунок сум, що які виділяє Мінфін України та його органи на місцях;

— погашення недоїмки за платежами з державного обов'язкового страхування із сум страхового відшкодування;

— стягнення всієї суми податкового кредиту в разі порушення його одержувачем кредитноїугоди або під час реорганізації, ліквідації підприємства.

 

 

< Попередня   Наступна >