6.3. Порядок розгляду адмінсправи про податкове правопорушення

Податкове право - Відповідальність юридичних осіб за податкові право
146

6.3. Порядок розгляду адмінсправи про податкове правопорушення

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків ( ст.217КпАП).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається начальником державної податкової інспекції чи його заступником за місцем вчинення правопорушення (ст.276 КпАП).

Начальник державної податкової інспекції чи його заступник повинен розглянути справу про адміністративне правопорушення в п'ятнадцятиденний строк від дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ст.277 КпАП).

Справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, без дотримання вказаних вище вимог викликає безумовне скасування прийнятого рішення, після недовгого міркування над темою неважко визначити цілком ймовірні засоби уникнення покарання (з урахуванням до того ж і строків притягнення до адміністративної відповідальності).

У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат. Адвокат має право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, і від її імені оскаржувати рішення посадової особи, яка розглядає справу.

При підготовці до

розгляду справи про адміністративне правопорушення начальник державної податкової інспекції чи його заступник повинен вирішити такі питання (ст.278 КпАП):

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушеїшя;

3) чи повідомлено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (наявність письмової повістки);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників і адвоката.

Крім того, слід прийняти до уваги, що відповідно до ст.247 КпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення (ст.38 КпАП);

8) наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентної посадової особи про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.

Особливу увагу варто звернути на строки накладення адміністративного стягнення, оскільки саме вони часто порушуються.

Так, відповідно до ст.38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, що триває, — два місяці з дня його виявлення. До перших відносяться правопорушення, які носять разовий характер (наприклад несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів і держав­них цільових фондів тощо), а до правопорушень податкового законодавства, що тривають, - правопорушення, які відбувались протягом певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші правопорушення, пов'язані з обчисленням податків, платежів і внесків, встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів).

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Ніщо не може бути підставою для продовження цих строків, оскільки це не відповідає закону. І в багатьох випадках для закриття справи про адміністративне правопорушення достатньо буває довести закінчення строку на притягнення до адміністративної відповідальності на момент винесення рішення про покарання.

Докази у справі про адміністративне правопорушення—будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідаль­ність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, громадської організації, трудового колективу, — а також з'ясовуються інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Якщо при розгляді справи начальник державної податкової інспекції чи його заступник дійде висновку, що в порушенні податкового законодавства є ознаки злочину, тобто за ці порушення передбачено законодавством кримінальну відповідальність, то матеріали за такими порушеннями він передає прокурору чи органу попереднього слідства або дізнання (ст.253 КпАП).

 

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук