6.4. Постанова по справі. Порядок її виконання та оскарження

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник державної податкової інспекції, який розглядав справу, виносить постанову по справі, яка оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або надсилається заказною поштою з повідомленням особі, щодо якої її винесено. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі та додається копія супроводжуючого листа. Зміст постанови повинен відповідати вимогам ст.283 КпАП.

Щодо справи про адміністративне правопорушення начальникдержавної податкової інспекції чи його заступник виносить постанову про накладення адміністративного стягнення лише у вигляді штрафу. Накладати інші види адміністративних стягнень, передбачених ст.24 КпАП, керівники державних податкових інспекцій не мають права.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. При накладенні стягнення повинні враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Проте, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією й тією самою посадовою особою податкового органу, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Оскільки серйозність правопорушення — категорія оцінна, то на практиці під більш серйозним правопорушенням розуміється те, яке передбачає більш сувор

Оскільки одне стягнення (навіть найсуворіше) часто виявляється більш м'яким ніж декілька, застосованих одночасно, то штучний поділ справи про адміністративне правопорушення на кілька окремих проваджень та їх наступне роздільне вирішення можна оскаржити вищій посадовій особі або безпосередньо до суду.

При малозцачності вчиненого адміністративного правопорушення начальник державної податкової інспекції чи його заступник, керуючись ст.22 КпАП, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням. У цьому випадку вино­ситься постанова про закриття справи, в якій вчиняється запис про оголошення усного зауваження. Усне зауваження адміністративним стягненням не вважається.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десятьох днів від дня винесення постанови до вищого органу державної податкової служби або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. У випадку пропуску зазначеного строку з поважних причин (знаходження на лікарняному, у відрядженні тощо) він за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлений начальником державної податкової інспекції чи його заступником.

Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

Скарга подається до податкового органу, керівник якого виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення. В подальшому скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному розглядати скаргу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестована прокурором, що також зупиняє її виконання до розгляду протесту.

Скарга і протест на постанову розглядаються правомочними органами в десятиденний строк від дня 'іх надходження. Копія рішення по скарзі або протесту протягом трьох днів після прийняття надсилається особі, щодо якої воно винесено.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових .сум, а також скасування інших обмежень, пов'язаних з цією постановою (ст.296 КпАП).

Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Але подача такого протесту вже не зупиняє виконання постанови.

Крім того, не можна залишити поза увагою і те питання, що вказівка в законі на остаточність рішення суду (судді) по справі про адміністративне правопорушення є не зовсім повною.

Дійсно, закон не дозволяє безпосередньо оскаржити таке рішення суду (судді), але воно може бути опротестовано прокурором і за його протестом переглянуто самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора воно може бути скасовано або змінено головою вищого суду (ст.294 КпАП).

Тому в разі незгоди з рішенням суду в справі про адміністративне правопорушення варто звернутися зі скаргою до прокурора або голови вищого суду.

Щодо призначеного штрафу, то він має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати штрафу порушником у зазначений вище термін його стягнення відбувається в примусовому по­рядку. Віднесення накладених на посадових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій заборонено (ст.308 КпАП).

Відповідно до ст.ЗО 1 КпАП, якщо негайне виконання постанови про накладення штрафу є неможливим, начальник державної податкової інспекції чи його заступник, який виггіс постанову, може відстрочити виконання постанови на термін до одного місяця.

Також слід пам'ятати, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців від дігя їївинесення. Виключення з цього правила передбачені ст.ЗОЗ КпАП.

Крім викладеного, також слід зазначити, що відповідно до ст.8 КпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, несе відіювідальніс І ь иа підставі законодавсі ва, що діяло під час і за місцем вчинення правопорушення. Це положення стосується не лише підстав накладення штрафу та його меж, а й безпосередньо розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих актів. Акти, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

У свою чергу провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі законодавства, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення1.

На закінчення слід звернути увагу на зміст ст.39 КпАП, відповідно до якої, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністратив­ного правопорушення, ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.