Головна Монографії та посібники Податкове право Відповідальність юридичних осіб за податкові право Розділ 8 ОРГАНІЗАЦІЯ БОРОТЬБИ З ПОДАТКОВИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ І ЗЛОЧИНАМИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Розділ 8 ОРГАНІЗАЦІЯ БОРОТЬБИ З ПОДАТКОВИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ І ЗЛОЧИНАМИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Податкове право - Відповідальність юридичних осіб за податкові право
46

Розділ 8

ОРГАНІЗАЦІЯ БОРОТЬБИ З ПОДАТКОВИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ І ЗЛОЧИНАМИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Останні десятиліття в найбільш економічно розвинених країнах світу часто називають періодом "податкового вибуху". Вирішення цілого ряду складних соціальних проблем, фінансування крупних загальнонаціональних програм, забезпечення ефективного функціонування інститутів влади і основних державних структур викликали стійку тенденцію постійно зростаючого втручання держави в господарське життя, яке здійснюється, зокрема, через жорстку податкову політику і удосконалення системи збору податків.

Процес ужорсточіння податкової політики проходить на фоні набрання сили тіньовою економікою, розширення сфер фінансових зловживань і податкових правопорушень. У багатьох країнах широкого розмаху набула корупція державних службовців на всіх рівнях, а ухилення від сплати податків в більшості західних країн перетворилося в один із самих розповсюджених видів економічної злочинності.

Величезних збитків економіці будь—якої держави наносять приховування справжніх прибутків і ухиляння (в значній мірі) від податків транснаціональних корпорацій, спільних підприємств, крупних національних фірм і кредитно-фінансових закладів. Не меншу небезпеку являє також і той факт, що тіньова економіка, втягуючи в сферу злочинного бізнесу все нових і нових людей, розкладає саме суспільство. Страх перед можливим розкриттям фінансових махінацій змінює психологію замішаних в них громадян, які є потенційними жертвами шантажу і рекету. Крім цього, часто відбувається об'єднання державних, суспільних і приватних структур з кримінальним середовищем.

В останні роки в більшості країн світу спостерігається значний ріст економічної і фінансової злочинності. В результаті величезні суми незаконно отриманих грошових к

оштів включаються в фінансово-економічний оборот, розширюючи масштаби тіньової економіки. Одночасно вималювалась стійка тенденція до ухилення від сплати податків різних категорій платників податків, у тому числі зайнятих в сфері приватного підприємництва.

В цих умовах законодавчі та виконавчі органи іноземних держав розширюють і зміцнюють правову базу для ефективної боротьби із злочинами в сфері економіки і фінансів, удосконалюють діяльність податкових органів по запобіганню, виявленні і припинені вказаних правопорушень.

Податкове законодавство багатьох західних країн відрізняється детальним доопрацюванням. При цьому податкове право займає особливе місце в загальній системі прав цих держав. Найважливішим аспектом податкового законодавства є те, що в ньому не діє принцип презумпції невинності і вага доказів при розгляді судових позовів по податкових справах завжди лежить на платниках податків. Обвинувачений (підозрюваний) при цьому не має права на відмову віддачі свідчень, які можуть бути використані проти нього в ході судового розгляду. Схожі правові норми діють у СІЛА, Франції, Німеччині, Швейцарії та деяких інших країнах.

В податковому законодавстві передбачені істотні виключення з громадянських прав і свобод, які задекларовано в конституціях багатьох країн: недоторканність житла, таємниця листування та ін. За твердженнями західних спеціалістів, дії влади, які в деяких випадках класифікуються як "втручання в приватне життя", в податковому праві розглядається як норма. Наприклад, при заповненні податкової декларації платник податків зобов'язаний повідомити відомості не лише про фінансове положення своєї сім'ї, а також про стан здоров'я, внески у фонди різних суспільних і політичних організацій та будь-які інші відомості, які податкові органи будуть вважати необхідними для нарахування суми податку. Так, у Швейцарії в податковій декларації вказуються дані про рухоме і нерухоме майно (по відношенню до автомобіля - марка, рік придбання, ціна), про наявність дорогоцінностей (вироби із золота, діамантів і т.п.), ощадні книжки із зазначенням номера, залишків вкладів, назв банків і т.д.

Судова практика найкрупніших країн Заходу свідчить про те, що злочини в фінансовій сфері практично завжди є "консенсусними", тобто здійснюються за попередньою домовленістю сторін (наприклад, між суб'єктами оподаткування або між ними і корумпованими представниками влади). При цьому використовується як недосконалість законодавчих актів і "допомога" корумпованих чиновників, так і традиційні способи ухилення від сплати податків шляхом приховування прибутків, проведення складних м іжбанківських комбінацій і багатоканального "трасування" грошей в різні сфери тіньової економіки. Спеціалісти відзначають складність документування і формування доказової бази подібних злочинів, оскільки основні учасники протиправних дій глибоко законспіровані, а їх дії, як правило, ретельно сплановані і добре організовані.

Тому в більшості західних країн податкові судові позови виключені із сфери майнових позовів і по суті прирівнені до карних справ. Відповідно, за навмисне приховування прибутків від оподаткування законодавством передбачені такі ж суворі покарання, як і за карні злочини.

Специфіка податкового законодавства і складність судового розгляду справ про правопорушення в податкове—фінансовій сфері обумовили створення в деяких західних країнах, наприклад, в СІМА і Германії, інституту "податкових судів", які, діючи в загальних рамках системи юстиції, займаються виключно розглядом позовів з податкових питань. В ці ж судові орі-ани можуть бути оскаржені рішення податкових властей про застосування фінансових санкцій (про накладення штрафу, арешту на майно і т.п.).

Прерогатива створення правової основи податкових систем, визначення податкової бази (види податків і категорії платників податків), а також рівня податкових ставок належать вищим законодавчим органам країн, які розглядаються. Компетенція місцевих влад в податковій сфері, зокрема, по відношенню до введення нових податків або зміни існуючого порядку оподаткування на тій чи іншій території визначається загальнодержавними законами (в федеральних державах - федеральними законами). Так, уряди штатів в США і земель в Германії можуть вводити нові місцеві податки або переглядати рівень податкових ставок лише в рамках повноважень, визначених федеральними законами цих країн. Функція збору податків і контролю за правильністю і повнотою їх стягнення покладена на спеціальні податкові служби центральних і місцевих органів влади. На рівні центральних влад вони представлені, як правило, податковим управлінням в складі міністерства фінансів (США, Германії, Франція) або відокремленими державними органами (наприклад, Національна податкова адміністрація в Японії). На регіональному і місцевому рівнях діють фінансові управління, податкові інспекції, податкові бюро і т.п.

Фіскальні служби володіють виключно широкими правами в сфері контрольне - інспекційної діяльності. У тих випадках, коли податкова інспекція не задоволена відомостями, які зазначені в декларації про прибутки, вона може вимагати будь-яку іншу додаткову інформацію про платника податків (за місцем його роботи, в банку, страховій компанії і т.д.) або назначити ревізію бухгалтерських книг та інших фінансових документів за декілька років. За результатами ревізії сума податку може бути переглянута: в Швейцарії - за останні 3 роки, в США - за 5 років, в Германії - (при наявності підозр у навмисному приховуванні прибутків) - за 10 років.

Одним із розповсюджених прийомів, які застосовуються правоохоронними та податковими органами для виявлення фактів приховування прибутків, є співставлення задекларованих прибутків з реальними витратами платника податків. Для цього підраховуються його крупні придбання за декілька років (купівля нерухомості, автомашини, капіталовкладення, цінні папери і т.д.) і порівнюються із вказаними у податковій декларації офіційними прибутками за той самий період. Значні розбіжності між сумами прибутків і витрат можуть служити основою для проведення фінансового розслідування і відкриття судової справи за звинуваченнями в ухиленні від сплати податків.

Необхідно зазначити, що всеохоплюючий контроль над грошовими операціями населення зі сторони податкових служб, а через них і зі сторони правоохоронних органів, став можливим лише на основі бурного розвитку систем безготівкових розрахунків з широким використанням електронно-­обчислювальної техніки. До середини 80-х рр. процес автоматизації безготівкових розрахунків в банківському обслуговуванні населення, торгівлі ті комунально-побутовій сфері в цілому завершився. Основною формою платежів в таких країнах, як США, ФРГ, Англія, Франція, Японія, Канада та ряді інших країн стало використання пластикових кредитних карток. В США, наприклад, лише 3% розрахунків за товари і послуги здійснюється за готівку, причому 75% з них припадає на платежі в сумі менше 1 дол. До початку' 90-рр. на виплату заробітної плати через банківські рахунки було переведено 99% робочих і службовців в США і Канаді, 95% - в Англії.

В цих умовах будь-яка платіжна операція з чеком, кредитною карткою, грошовим переказом, акцією, облігацією залишає "слід" в пам'яті комп'ютера. Вказана обставина, за думкою спеціалістів по боротьбі з ухиленням від сплати податків, істотно ускладнює обіг фінансових коштів в "тіньовому" секторі економіки, спонукаючи представників тіньового бізнесу відкривати нові, більш вишукані способи легалізації прибутків, отриманих з незаконних джерел.

Зазначимо, що податкові служби в західних країнах в значній мірі наділені повноваженнями правоохоронних органів. Органи податкових розслідувань (слідчий апарат) по суті являють собою спеціалізовані поліцейські служби, які часто використовують при проведенні фінансових розслідувань такі специфічні методи, як негласне спостереження, опитування свідків із оточення підозрюваної особи,, перлюстрація поштових відправлень і прослуховування телефонних розмов, залучення платних інформаторів. Співробітники органів податкових розслідувань часто проводять розслідування негласно, використовуючи в якості прикриття документи різних урядових і навіть приватних організацій.

Таким чином, наділення податкових служб західних країн деякими правами і функціями правоохоронних органів, зокрема створення в рамках цих служб підрозділів податкових розслідувань, які використовують специфічні методи роботи, характерні для спецслужб, дозволяє істотно підвищити ефективність фінансового контролю в області оподаткування. З іншого боку, тісна взаємодія податкових органів з правоохоронними та спецслужбами насамперед по лінії обміну інформацією сприяє помітній боротьбі з іншими, загальнокримінальними видами злочинності.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук