121

---

2.3 Що треба знати про вклади у спільну діяльність

Про вклади кожного учасника у спільну діяльність необхідно домовитись завчасно, до укладення відповідного договору. Знайте, що законодавство Ук­раїни не обмежує вас у виборі форми таких вкладів. Це може бути практично будь-що: грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв'язки і т. д.

Більше того, як свій вклад будь-який учасник може внести не тільки влас­не майно (тобто те, що належить на праві власності). Вкладом у спільну діяльність може бути, наприклад, майно, яким учасник володіє на праві орен­ди. Точніше, у такому випадку учасник вносить у спільну діяльність не саме майно, а право на його використання.

Апріорі вклади всіх учасників вважаються рівними за вартістю. Однак за­кон дозволяє вам відмовитись від застосування цього правила і визначити у до­говорі простого товариства частку кожної сторони. Як правило, саме так і роб­лять (про причини цього зазначимо трохи нижче). При цьому, як і при ство­ренні звичайного підприємства, розмір частки кожного учасника спільної діяльності визначається залежно від грошової оцінки його вкладу. Таку оцінку учасники роблять самостійно. Тому ніхто не заборонить вам, наприклад, оцінити свій комп'ютер, який ви вносите у спільну діяльність, в 10 000 гривень. Єдина умова — ваші партнери мають погодити таку оцінку, зафіксувавши її у договорі простого товариства.

Тепер розглянемо правовий статус майна, внесеного у спільну діяльність.

Як ви знаєте, майно внесене особою до статутного капіталу підприємств, переходить у власність такого підприємства. А особа, яка внесла майно, втра­чає будь-яку можливість ним розпоряджатися.

Із внесками у спільну діяльність ситуація інша. Майно, вне

сене у спільну діяльність, не змінює свого власника (адже нова юридична особа не ство­рюється і, відповідно, до неї не може перейти право власності від попередньо­го власника). Натомість у такого майна з'являються співвласники, і воно набу­ває статусу спільного майна, а точніше — стає спільною частковою власністю. При цьому попередній власник зберігає контроль над таким майном. Він може самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності: наприклад, продати її.

З іншого боку, співвласники також матимуть певні права та обов'язки щодо спільного майна. Зокрема, використання такого майна повинно здійснюватися за згодою всіх співвласників. Вони, так само як і попередній власник, мають право на доходи та продукти, отримані внаслідок викорис­тання спільного майна, повинні брати участь в його утриманні. Якщо ви чи будь-хто з ваших партнерів захоче продати свій майновий внесок у спільну діяльність, інші матимуть переважне право на його купівлю. Тобто продати його сторонній особі можна тільки у випадку, якщо співвласники відмови­лись купувати таке майно.

Тепер дещо про оподаткування внесків у спільну діяльність без створення юридичної особи. Якщо ваш іноземний партнер вносить у спільну діяльність майно, то таке майно необхідно буде ввезти в Україну. При цьому на митниці виникне питання про сплату державного мита та ПДВ. Знайте, що на майнові внески іноземних інвесторів у спільну діяльність поширюються ті самі пільги, що й на внески до статутних (складених) капіталів підприємств. Про такі пільги та порядок їх отримання йдеться у підрозділах 1.4.3 та 1.4.4 видання. І завжди пам'ятайте, що пільговий режим не поширюється на майно, яке ввозиться для реалізації або власного споживання, а також на строк менший за три роки.

 

< Попередня   Наступна >