154

---

Що таке "зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку"?

Відповідно до законодавства України само по собі володіння суб'єктом господарювання монопольним становищем не є протиправним. Таким є лише зловживання домінуванням на ринку.

Закон "Про захист економічної конкуренції", на відміну від попереднь­ого законодавства, надає легальне визначення поняття "зловживання мо­нопольним (домінуючим) становищем на ринку".

Згідно з п.1 ст. 13 Закону "Про захист економічної конкуренції" зло­вживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання або ущемлен­ня інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Крім легальної дефініції, у Законі міститься перелік складів правопору­шень, визнаних зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, який, на відміну від Закону "Про обмеження монополізму і не­допущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності", що діяв раніше, не є вичерпним.

Згідно з п.2 ст.13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:

встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;

обумовлювання укладання угод прийняттям суб'єктом господарю­вання додатков

их зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяль­ності не стосуються предмета договору;

обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що за­вдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;

часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів гос­подарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;

створення перешкод для доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарю­вання.

Хоча в Законі "Про захист економічної конкуренції" зазначено 7 складів правопорушень (як і в законодавстві, що діяло раніше) однак сформульовані вони інакше.

На відміну від законодавства, що діяло раніше, де була відсутня пряма заборона вище проаналізованого правопорушення (заборона випливала з установлених за його вчинення санкцій), Закон "Про захист еко­номічної конкуренції" зазначає, що зловживання монопольним (доміну­ючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Через відсутність діючої конкуренції й ефективних засобів правового за­хисту споживачів різко підсилюється тиск виробника (постачальника, про­давця) на покупця (споживача) при нав'язуванні умов договору, в тому числі при встановленні цін на продукцію. При монополії виробництва споживач не може реально здійснити право вибору виробника (продавця) і потрап­ляє в економічну залежність від виробника-монополіста, що в нечесний спосіб намагається скористатися своїм монопольним становищем.

Особливістю цього виду порушення антимонопольного законодавства є здійснення господарюючим суб'єктом, який займає монопольне стано­вище на ринку, таких дій, що були б неможливі в умовах ефективної кон­куренції на ринку. Це, зокрема, отримання прибутку, зумовленого не ефективністю діяльності або високою продуктивністю, а неправомірним використанням ним свого домінуючого становища на ринку, або утри­мання чи посилення такого становища шляхом усунення з ринку конку­рентів чи обмеження їхнього доступу на ринок.

 

< Попередня   Наступна >