174

---

Яким чином охороняється конкурентним законодавством комерційна таємниця?

Не всякі підприємницькі стосунки обов'язково є конфіденційними. Не всяка інформація, розкрита в конфіденційних відносинах, обов'язково складає комерційну таємницю. Тому важливо встановити, що складає зміст комерційної таємниці.

Комерційна таємниця підприємства - це відомості, пов'язані з вироб­ництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розго­лошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначається керівником підприємства (ст. 30 Закону України "Про підприємства в Україні").

Перелік відомостей, що не складають комерційної таємниці, визначе­ний у Постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.93 р. № 611. Такими відомостями є:

установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;

інформація щодо усіх встановлених форм державної звітності;

дані, необхідні для перевірки начислення і сплати податків і інших обов'язкових платежів;

відомості про чисельність і склад працюючих, про їх заробітну плату в цілому і за професіями та посадами, а також наявність вільних робочих місць;

документи про сплату податків і інших обов'язкових платежах;

документи про платоспроможність;

відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, союзах, об'єднаннях і інших організаціях, що не займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Комерційна таємниця не є загальновідомою або загальнодоступною на законних підставах

; відповідним чином визначена, і підприємство вживає належних заходів по збереженню її конфіденційності; вона не є державним секретом і не захищається авторським і патентним правом; не стосується негативної діяльності підприємства, здатної завдати шкоди суспільству (порушень законів, неефективної роботи, адміністративних помилок, забруднення навколишнього середовища тощо). Комерційна таємниця має дійсну або потенційну цінність саме через невідомість цієї таємниці третім особам, через відсутність до неї вільного доступу на за­конній підставі. Володілець інформації повинен вживати заходів щодо охорони її конфіденційності.

Найбільш характерними відомостями, що складають комерційну таємницю відповідно до зарубіжного законодавства, є відомості про ви­робництво, управління, плани розвитку підприємства, наради, фінанси, стан ринку, партнерів, переговори, контракти, ціни, власні науково-технічні досягнення, власну безпеку підприємства.

Отже, необхідними критеріями інформації для віднесення її до ко­мерційної тайни з метою її захисту законодавством є такі: інформація не­достатньо відома громадськості; власник інформації здатний одержувати прибуток внаслідок використання цієї інформації; інформація є корис­ною; власник інформації вживає заходів для її захисту.

Неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці є третім видом правопорушень, що визнаються недобро­совісною конкуренцією (глава 4 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Він включає чотири склади правопорушень:

неправомірне збирання комерційної таємниці;

розголошення комерційної таємниці;

схилення до розголошення комерційної таємниці;

неправомірне використання комерційної таємниці.

Ці норми призначені для захисту контрактних і конфіденційних підприємницьких відносин і грунтуються на декількох основних поло­женнях: порушенні контракту або конфіденційності відносин, неналеж­ному засобі встановлення комерційної таємниці та її розголошення; не­правомірному розкритті її іншими особами. Конфіденційні відносини можуть існувати між підприємцем і його робітниками, між партнерами у підприємництві, між юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності і його службовими особами, а також між підприємцем та інши­ми комерційними і некомерційними контрагентами.

< Попередня   Наступна >