Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 14.7. Прибутковий податок із громадян. Неоподаткову­ваний мінімум доходів громадян. Правова допомога громадянам платникам податків.

14.7. Прибутковий податок із громадян. Неоподаткову­ваний мінімум доходів громадян. Правова допомога громадянам платникам податків.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
273

14.7. Прибутковий податок із громадян. Неоподаткову­ваний мінімум доходів громадян. Правова допомога громадянам платникам податків.

В Україні частково діє Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. № 13-92. Цей Декрет частково втратив чинність, але він є чинним у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зай­няття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням поло­жень Закону України від 22 травня 2003 p. № 889-IV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.

При ознайомлені з нижче викладеними положеннями слід пам'ятати, що во­ни застосовуються до прийняття Закону України «Про спрощену систему оподат­кування» з урахуванням того, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:

суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виг­рашем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін інозем­ної валюти;

суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних то­варів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підак­цизних пально-мастильних матеріалів;

суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та вироб­ництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліце

нзування певних видів господарської діяльності».

Згідно з Декретом, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без ство­рення юридичної особи.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документаль­но підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони врахову­ються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за норма­ми, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за пого­дженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та визначених законом цінних паперів оподатковуваним доходом громадянина, у тому числі за­реєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав та цінних паперів протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років. Прибуток, отриманий громадянином від операцій з купівлі-прода­жу корпоративних прав та цінних паперів, обчислений за результатами звітного ро­ку, включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу.

Декрет також визначає порядок обчислення і сплати податку. Так, з доходів, зазначених у Декреті, податок обчислюється:

а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, про це не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляються по­даткові органи за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати су­ми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розра­хунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;

б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році дохід або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян.

Обчислення податку з фактичного річного доходу проводиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці — за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язко­вим повідомленням про розміри одержаного ним доходу та про сплачений податок за минулий рік.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юри­дичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі — фіксова­ний податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

— валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприєм­ницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календар­них місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надан­ня супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Фіксований податок сплачується громадянином — платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.

Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі по­датковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазнача­ються: прізвище та ім'я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником по­датку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент.

Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити: інформацію про місце здій­снення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також інфор­мацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємниць­кої діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку, оформленої належним чи­ном. Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи громадянина від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неот­римання податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн та більше ніж 100 грн за календарний місяць для громадян, які здій­снюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій те­риторії України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з викорис­танням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 % від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту в строки, передбачені для його видачі.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних по­даткових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ве­дення обов'язкового обліку доходів і витрат.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відно­синах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загаль­ного користування України, встановлених відповідно до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», податку на промисел, збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору до Фонду України соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту згідно із Законом України «Про патентування дея­ких видів підприємницької діяльності».

Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяль­ності, не потребує отримання ліцензії.

Патент видається на строк від 1 до 12 календарних місяців за вибором платни­ка фіксованого податку У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника по­даткового органу до закінчення строку його дії в разі, якщо:

за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту;

платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяль­ності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку громадянин-підприємець притягається до відповідальності згідно з законодавством України.

Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;

матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановле­ною центральним податковим органом.

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

— протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, — 25 % суми, обчисленої їм податковими, органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перера­хунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

— суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими орга­нами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі доку­ментального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового ор­гану, а зайво сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податко­вому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітно­го року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні умови одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації строки, визна­чені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за>перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року у разі припи­нення існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів вклю­чається до складу декларації за наслідками такого календарного року, яка подається податковому органу у строки, визначені законом.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм до­помагають члени сім'ї, які спільно з ними проживають, оподатковуваний доход розподіляють між собою за угодою, але частка кожного з них не може перевищу­вати розміру, пропорційного кількості громадян, що беруть участь у підприєм­ницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.

Нарахування авансових та остаточних сум податку проводиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук