Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 15.2. Право та види власності на землю. Спільна й сумісна власність на землю. Порядок і умови отримання землі у приватну власність.

15.2. Право та види власності на землю. Спільна й сумісна власність на землю. Порядок і умови отримання землі у приватну власність.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
266

15.2. Право та види власності на землю. Спільна й сумісна власність на землю. Порядок і умови отримання землі у приватну власність.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням част­ки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Суб'єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юри­дичні особи. Суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки терито­ріальних громад можуть бути районні та обласні ради. Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:

а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;

б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;

в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;

г) за рішенням суду.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебу­ває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку.

Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасни­ками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки — вима­гати відповідної компенсації.

tyle="text-align: justify;">Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отри­мання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільною земельною ділян­кою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витра­тах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише гро­мадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням ча­стки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення роз­міру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

ЗК України визначає підстави набуття права на землю. Так, громадяни та юри­дичні особи набувають права власності та права користування земельними ділян­ками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів вико­навчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів прива­тизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і кому­нальних сільськогосподарських підприємств;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, проводиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передба­ченому ЗК України.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук