308

---

15.20. Правове регулювання використання надр в Україні. Надання надр у користування, права та обов'язки користувачів надр. Плата за користування надрами.

Кодекс України про надра (далі — КпН) від 27 липня 1994 р. № 132/94-ВР визначає надра як частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Завданням КпН є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, га­рантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств та громадян.

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом Ук­раїни «Про охорону навколишнього природного середовища», КпН та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Якщо законом з питань користування нафтогазоносними надрами встанов­лені інші норми, ніж ті, що встановлені у КпН, то застосовуються норми вищезазначеного закону.

Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користу­вання. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право влас­ності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду АРК і місцеві ради народних депутатів.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

gn: justify;">Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, грома­дяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родо­вищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуван­ням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів ви­робництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні за­повідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

задоволення інших потреб.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним виз­нається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п'яти років) і довгостро­ковим (до двадцяти років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами можуть продовжуватись. Перебіг строку користування надрами почи­нається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.

Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок на­даються спеціалізованим підприємствам, а також громадянам, які мають відпо­відну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користу­вання надрами. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціаль­ний дозвіл.

Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповно­важеним центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та за­безпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на кон­курсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу заборо­няється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавно­го значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, крім випадків, передбачених КпН.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державно­го гірничого нагляду.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобіган­ня залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час прове­дення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних ко­палин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених КпН, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Місцеві ради народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користу­вання і надра.

Надра надаються у користування підприємствам і громадянам лише за наяв­ності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на кори­стування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених КпН.

Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального доз­волу на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержав­ного значення здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з Державним комітетом

України по нагляду за охороною праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки ро­довищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих ре­човин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додер­жанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України. Надра для вказаних цілей надаються за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств.

Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навко­лишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середо­вища України на місцях.

Користувачі надр мають право:

здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціаль­ного дозволу;

розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не перед­бачено законодавством або умовами спеціального дозволу;

здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в кори­стування родовища корисних копалин або його частини;

на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов'язані:

використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законо­давством України.

Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкоду­ванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Право користування надрами припиняється у разі:

якщо відпала потреба у користуванні надрами;

закінчення встановленого строку користування надрами;

припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користу­вання;

користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтобазо-перспективних площ та родовищ нафти та газу — 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користуван­ня ділянки надр.

Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права ко­ристування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами народних депутатів або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України.

Користування надрами є платним, крім випадків, передбачених КпН. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континен­тального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді:

платежів за користування надрами;

відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державно­го бюджету;

збору за видачу спеціальних дозволів;

акцизного збору.

Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України. Від плати за користування надрами звільняються:

землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому поряд­ку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках;

користувачі надр — за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, в тому числі розвідувального бурін­ня з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, та робіт по прогнозуванню землетрусів і дослідженню вулканічної діяльності, інженерно-геологічних, еколого-гео-логічних та палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів АРК, облас­тей, міст Києва та Севастополя;

користувачі надр — при організації геологічних об'єктів природно-заповід­ного фонду;

користувачі надр — за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин;

користувачі надр — державні дитячі спеціалізовані санаторно-курортні за­клади за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.

Користувачам надр можуть надаватися й інші пільги щодо плати за користу­вання надрами відповідно до законодавства України.

Платежі за користування надрами можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів, які визначаються на основі відповідних еколого-економічних розрахунків.

Розміри платежів за проведення пошукових і розвідувальних робіт визнача­ються залежно від економіко-географічних умов і розміру ділянки надр, виду ко­рисних копалин, тривалості робіт, стану геологічного вивчення території та ступеня ризику.

Платежі за видобування корисних копалин визначаються з урахуванням гео­логічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Розміри платежів за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони визначаються залежно від площі ділянки, що надається у користування, глибини моря та мети користування надрами.

Платежі за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для будівництва і експлуатації підземних спо­руд, визначаються залежно від розмірів ділянки надр, що надається у користу­вання, корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки при їх вико­ристанні.

Нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встанов­люються Кабінетом Міністрів України.

Платежі за користування надрами спрямовуються у державний бюджет, бюд­жети АРК, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні:

за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у держав­ний бюджет — 100 відсотків;

за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети АРК, областей, міст Києва і Севастополя — 100 відсотків;

за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державний бюджет — 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя — 20 відсотків;

за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони: у державний бюджет — 100 відсотків.

Платежі за користування надрами, що надходять до бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя, розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів відповідно Верховною Радою АРК, обласними, Київською і Севасто­польською міськими Радами народних депутатів.

Плата за користування надрами вноситься як у вигляді грошових платежів, так і у натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших по­слуг), крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державно­го бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування ко­рисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до дер­жавного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази.

Порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані геологорозвіду­вальні роботи та їх справляння визначається Кабінетом Міністрів України.

Розмір збору за видачу спеціальних дозволів на користування окремими ділянками надр визначається Кабінетом Міністрів України виходячи з витрат на експертизу заявок, матеріалів та обґрунтувань на користування надрами, органі­заційних та інших витрат, пов'язаних з видачею спеціальних дозволів.

Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за здійснення видобутку міне­ральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.

По окремих видах мінеральної сировини, що видобувається з родовищ з відносно кращими гірничо-геологічними і економіко-географічними характери­стиками, при одержанні користувачем надр наднормативного прибутку може встановлюватись акцизний збір відповідно до законодавчих актів України.

Знижка за вичерпання надр застосовується до платежів за користування над­рами і може надаватись користувачу надр, який здійснює видобування:

дефіцитних корисних копалин при низькій економічній ефективності розроб­ки родовищ, об'єктивно обумовленої і не пов'язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;

корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, крім випадків погіршення якості запасів корисних копалин в результаті вибіркового відпрацю­вання родовища.

 

< Попередня   Наступна >