226

---

15.22. Правове регулювання використання водойм в Україні. Спори з цих питань і юридична допомога адво­катів.

Правове регулювання використання водойм здійснюється насамперед Водним кодексом України (далі — ВК України) від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охо­рони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охо­рони прав підприємств і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються ВК України, Законом України «Про охо­рону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-за­повідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать:

поверхневі води:

природні водойми (озера);

водотоки (річки, струмки);

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти;

підземні води та джерела;

внутрішні морські води та територіальне море.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

внутрішні морські води та територіальне море;

підземні води, які є дже

релом централізованого водопостачання;

поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і ви­користовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх по­рядків;

водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодер­жавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;

підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопоста­чання.

До відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин на­лежить:

законодавче регулювання водних відносин та визначення основних на­прямів державної політики в цій галузі;

розпорядження водним фондом України;

затвердження загальнодержавних, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

встановлення правового режиму використання і охорони вод та відтворен­ня водних ресурсів у зонах надзвичайних екологічних ситуацій;

регулювання розподілу зборів за спеціальне водокористування;

визначення повноважень місцевих рад і органів державної виконавчої вла­ди щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання водних відносин.

До відання Верховної Ради АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охоро­ни вод та відтворення водних ресурсів;

розпорядження водними об'єктами місцевого значення;

погодження державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь у їх реалізації;

розробка, затвердження та реалізація місцевих програм використання і охо­рони вод та відтворення водних ресурсів;

видача дозволів на спеціальне водокористування з водних об'єктів місцево­го значення;

визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів зборів за спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення;

погодження розміщення підприємств та інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може негативно впливати на їх стан;

координація діяльності районних і міських (міст обласного підпорядкування) рад у питаннях використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів;

прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення водних об'єктів місцевого значення до об'єктів природно-заповідного фонду чи до відповідних категорій особливої охорони;

встановлення правил користування маломірними суднами на водних об'єктах;

встановлення в разі потреби більш суворих, ніж у цілому на території України, нормативів якості води у водних об'єктах місцевого значення;

обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємств в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;

організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення до цієї роботи підприємств в порядку, передбаченому законодавством;

прийняття за погодженням з державними органами охорони здоров я та охорони навколишнього природного середовища під час аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти., якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування;

організація інформування населення про стан водних об'єктів, його зміну та про проведення водоохоронних заходів;

здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

До відання районних рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

координація роботи сільських, селищних, міських (міст районного підпо­рядкування) рад під час проведення ними міжтериторіальних водогосподарських і водоохоронних заходів та подання їм відповідної методичної допомоги;

погодження розміщення підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних об'єктів місцевого значення і може завдати їм шкоди;

організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств;

організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних за­хисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм;

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо оголошення водних об'єктів об'єктами природно-заповідного фонду до Верховної Ради АРК, облас­них Рад;

обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодав­ства в межах своєї компетенції;

встановлення правил загального водокористування в порядку, визначеному Кодексом;

здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

організація інформування населення про стан водних об'єктів, про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про ці заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;

вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку визначеному Кодексом;

обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодав­ства в межах своєї компетенції;

організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств;

організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;

вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів роглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Позивачі — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства і їх органи на місцях звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушеннями водного законодавства.

Спори з питань використання та охорони вод, які виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і громадянами та власником вод, розглядаються відповідно до законодавства України.

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

самовільному захопленні водних об'єктів;

забрудненні та засміченні вод;

порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності

пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єктах міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

використанні земель водного фонду не за призначенням;

неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Підприємства і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановленому законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

 

< Попередня   Наступна >