315

---

2.17. Відносини адвоката з судом. Дотримання адвока­том принципів незалежності та конфіденційності у цих відносинах згідно з Правилами адвокатської етики.

Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адво­кат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, за­конодавства про адвокатуру та про статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитися гідно і коректно.

Адвокат не повинен пред'являти позовних вимог, клопотань та інших проце­суальних документів, що свідомо для нього не ґрунтуються на чинному законо­давстві, крім випадків, коли нормативний акт, що регулює спірні відносини, сам видається незаконним або неконституційним і підлягає оскарженню у передба­ченому законом порядку.

У ході судового розгляду справи адвокат не повинен:

намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами;

робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи або давати їм свідомо неправильну правову оцінку;

подавати суду завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх фор­муванні;

посилатися в суді на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими, або докази, отримані з порушенням ст. 29 Правил адвокатської етики; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, свою суб'єктивну, не обґрунтовану поданими до­казами думку щодо правдивості, порядності та інших особистих якостей учасників процесу, свідків, експертів; а у виступі в судових дебатах — крім того, на обставини, які не були предметом дослідження під час судового розгляду

(щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання, спрямовані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів;

порушувати порядок у судовому засіданні, припускатися сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.

Схиляння адвокатом підзахисного, сторін у процесі та свідків до давання завідомо неправдивих пояснень та свідчень або експертів до надання завідомо не­правдивих висновків — категорично забороняється.

Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю не­залежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката — не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом.

Адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону, нетактовне і зне­важливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передба­чених чинним законодавством. Не повинен приймати доручення на ведення в суді справи клієнта, направленого до нього суддею, який братиме участь в судо­вому розгляді цієї справи.

Адвокат повинен виявляти активність у збиранні та наданні доказів у справі, що розглядається судом; прагнути формулювати процесуальні документи, усні заяви, клопотання, виступи таким чином, щоб унеможливити їх неправильне тлумачення.

Адвокат має право всупереч вимогам клієнта відмовитися посилатися на фак­тичні обставини справи і подавати докази, стосовно яких у нього є обґрунтовані сумніви щодо їх правдивості.

Адвокат не має права при здійсненні професійної діяльності в суді будь-яким чином, безпосередньо або опосередковано порушувати конфіденційність інформації, яка належить до предмета адвокатської таємниці, або є конфіденційною згідно з цими Правилами.

Адвокат не повинен повідомляти учасникам процесу або свідкам свідомо не­правдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, їх правової оцінки, суті закону, обсягу прав та обов'язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт.

Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками процесу, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечить чинному зако­нодавству та Правилам адвокатської етики і лише у випадках, коли це є не­обхідним для належного виконання доручення.

Адвокат повинен уникати спілкування з суддею в будь-яких формах, окрім пе­редбачених законодавством, по суті справи, що розглядається судом, і не пови­нен спонукати до цього клієнта.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

У відносинах з іншими учасниками процесу адвокат повинен:

бути стриманим і коректним;

реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;

при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним, не ставити запитань у підвищеному тоні, брутальній, знущальній формі, або формі, що принижує їх честь та гідність.

 

< Попередня   Наступна >