252

---

5.4. Правові наслідки вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, або недіє­здатною особою.

Правові наслідки правочину, вчиненого під впливом помил­ки або під впливом тяжкої обставини.

Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним. Правочин вважається схваленим, якщо піклувальник, дізнав­шись про його вчинення, протягом одного місяця не заявив претензії другій сто­роні.

У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом піклувальника може Ілти визнаний судом недійсним, якщо буде встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного, членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати.

Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених нижче, лише з дозволу органу опіки та піклування. Це такі правочини:

відмовитися від майнових прав підопічного;

видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) дер­жавній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового бу­динку, квартири;

укладати договори щодо іншого цінного майна.

На вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування.

Схожим є правове регулювання наслідків вчинення правочину недієздатною фізичною особою. Так, ЦК України передбачено, що опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, шляхом утримання від пред'явлення претензії другій стороні упро

довж місяця після того, як опікун дізнався про нього. У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, мо­же бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

Дієздатна сторона зобов'язана повернути опікунові недієздатної фізичної осо­би все одержане нею за цим правочином, а в разі неможливості такого повернен­ня — відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодуван­ня. Опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздат­ною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно не збереглося, опікун зобов'язаний відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна.

Дієздатна сторона зобов'язана відшкодувати опікунові недієздатної фізичної особи або членам її сім'ї моральну шкоду, якщо буде встановлено, що вона знала про психічний розлад або недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан.

Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має по­милка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного зна­чення, крім випадків, встановлених законом.

У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини. Право­чин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай не­вигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встанов­лені ЦК України, а саме:

недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'я­зані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержа­не полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;

якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню вин­ною стороною;

правові наслідки, передбачені ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі пра­вові наслідки окремих видів недійсних правочинів;

правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені зако­ном, не можуть змінюватися за домовленістю сторін;

вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цьо­го правочину.

 

< Попередня   Наступна >