6.18. Право касаційного оскарження рішень. Строки оскарження. Форма і зміст касаційної скарги. Пояснення на касаційну скаргу. Методика складення касаційної скар­ги. Порядок її подання.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку і; ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання за­конної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою осо­би, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлен­ня цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується суддею-доповідачем, про що постановляється відповідна ухвала.

Касаційна скарга подається у письмовій формі й має містити зазначення:

найменування суду, до якого подається скарга;

ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

рішення (ухвала), що оскаржується;

в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

клопотання особи, яка подає скаргу;

перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, а та­кож копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які бе­руть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, встановленим ЦПК України.

Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Кодексу, суддя-доповідач протягом десятиденного строку вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупи­нення виконання рішення (ухвали) суду.

Суддя-доповідач повертає касаційну скаргу, подану після закінчення строку на касаційне оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку.

Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:

справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства;

справа не переглядалася в апеляційному порядку;

є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу;

є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;

касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження неза­лежно від обґрунтованості касаційної скарги.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направля­ються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом деся­ти днів з дня одержання копії касаційної скарги.

За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не спла­чується.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протя­гом строку на касаційне оскарження.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгля­ду справи у суді касаційної інстанції.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчен­ня касаційного провадження. Про прийняття відмови від скарги та закриття ка­саційного провадження суд постановляє ухвалу.

При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в сул. касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.

У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.

Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує до­повідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду ка­саційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тяг­нуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності перерахованих вище підстав. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які бра­ли участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, пер­шою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскар­жили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити три­валість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або роз­гляд її відкладено.

Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою ми­рову угоду з додержанням правил Цивільного процесуального кодексу України, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах ка­саційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або пору­шення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:

постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;

постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;

постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апе­ляційним судом;

постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;

скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;

змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;

скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних ли­ше формальних міркувань.

Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:

справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;

справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;

суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ух­валенням додаткового рішення.

Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуаль­ного права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Якщо порушення закону, зазначені вище, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апе­ляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляцій­ним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.

Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'яз­ковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апе­ляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції:

відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з до­держанням вимог закону;

скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апе­ляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення:

змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо во­но було вирішено всупереч нормам процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Жоден із суддів, які беруть участь у розгляді справи, не має права утримувати­ся від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності су­дового рішення, що оскаржене.

Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу у разі:

відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін;

скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд;

скасування судових рішень із закриттям провадження у справі або залишен­ням заяви без розгляду;

скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;

відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;

зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справи на новий роз­гляд або вирішенням питання по суті.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.

В ухвалі суду касаційної інстанції зазначаються:

час і місце її постановлення;

найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;

найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

короткий зміст заявлених вимог;

посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій;

узагальнені доводи касаційної скарги;

мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався;

наслідки розгляду касаційної скарги, які формулюються у резолютивній ча­стині із зазначенням висновку суду касаційної інстанції, розподілу судових вит­рат, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.

У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права було допущено судом пер­шої або апеляційної інстанції.

У рішенні суду касаційної інстанції зазначаються:

час і місце його ухвалення;

найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;

найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

короткий зміст заявлених вимог;

посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;

узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;

мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судо­ве рішення і ухвалив нове;

чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтере­си, за захистом яких мало місце звернення до суду;

назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, якими суд керувався;

висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Про прийняте рішення (ухвалу) суд касаційної інстанції у судовому засіданні оголошує особам, які беруть участь у справі.

Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з момен­ту їх оголошення. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втра­чають законну силу.

Після закінчення касаційного провадження справа протягом десяти днів по­вертається до суду, який її розглядав.