150

---

7.22. Військові злочини. Захист у справах про військові злочини.

Військовими злочинами визнаються передбачені відповідним розділом КК України злочини проти встановленого законодавством порядку несення або про­ходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військово­зобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

За відповідними статтями КК України несуть відповідальність військово­службовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикор­донної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Ук­раїни та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом. Особи, не зазначені у ст. 401, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями.

Особа, яка вчинила злочин може бути звільнена від кримінальної відповідаль­ності згідно зі ст. 44 КК України із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Військовими злочинами є:

непокора (ст. 402), тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а та­кож інше умисне невиконання наказу;

опір начальникові, а також іншій особі, яка виконує покладені на неї обов'яз­ки з військової служби, або примушування їх до порушення цих обов'язків (ст. 404);

погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв началь­никові або знищенням чи пошкодженням його майна у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби (ст. 405);

порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства (ст. 406);

самовільне залишення військової частини або місця служб

и військовослуж­бовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлен­ня з відрядження, відпустки або з лікувального закладу (ст. 407);

дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією са­мою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу (ст. 408);

ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману (ст. 409);

викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойо­вих припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства (ст. 410);

умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пере­сування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна (ст. 411);

необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах (ст. 412);

продаж, застава, передача в користування військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування або спорядження (марнотратство), а також втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання (ст. 413);

порушення правил поводження із зброєю, а також із боєприпасами, вибу­ховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушко­дження (ст. 414);

порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транс­портної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого (ст. 415);

порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки (ст. 416);

порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, заги­бель корабля або інші тяжкі наслідки (ст. 417);

порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання (ст. 418);

порушення статутних правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України (ст. 419);

порушення статутних правил несення бойового чергування (бойової служ­би), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України (ст. 420);

порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вах­ти), статутних правил внутрішньої служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило до обов'язків даної особи (ст. 421);

розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради, а також втрата документів або матеріалів, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановлених правил поводження із зазначеними документами, матеріалами або предметами (ст. 422);

незаконне використання військовою службовою особою транспортних за­собів, споруд чи іншого військового майна, а також незаконне використання підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше зловжи­вання владою або службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду (ст. 423);

перевищення військовою службовою особою влади чи службових повно­важень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених ч. 2 цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або пе­ревищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого (ст. 424);

недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду (ст. 425);

умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або непорушення військовою службовою особою, яка є органом дізнання, кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду (ст. 426);

здача ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також не зу­мовлене бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові (ст. 427);

залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов'язків, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира (ст. 428);

самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю (ст. 429);

добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість (ст. 430);

злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні (ст. 431);

викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (мародерство) (ст. 432);

насильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій, а також розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій (ст. 433);

погане поводження з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов'язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поране­них, а також недбале виконання обов'язків щодо хворих і поранених особами, на яких покладено їх лікування і піклування про них, за відсутності ознак більш тяж­кого злочину (ст. 434);

носіння в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста або Червоного Півмісяця особами, які не мають на те права, а також зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста і Червоного Півмісяця або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам (ст. 435).

Кваліфікуючими ознаками даних злочинів є ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, а також вчинення в умовах воєнно­го стану чи в бойовій обстановці.

Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-госпо­дарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

< Попередня   Наступна >