Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.1 8. Кримінально-процесуальне законодавство // 8.1. Участь адвоката на попередньому слідстві, його права та обов'язки.

8. Кримінально-процесуальне законодавство // 8.1. Участь адвоката на попередньому слідстві, його права та обов'язки.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.1
109

8. Кримінально-процесуальне законодавство

8.1. Участь адвоката на попередньому слідстві, його права та обов'язки. Випадки обов'язкової участі адвоката на попередньому слідстві. Відмова від адвоката і його заміна. Обставини, що виключають участь адвоката у справі. Відсторонення адвоката. Відмова адвоката від виконання своїх обов'язків у справі.

Стаття 21 КПК України гарантує кожному підозрюваному, обвинуваченому і підсудному право на захист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а та­кож надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищати­ся встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забез­печити охорону їх особистих і майнових прав.

Ця стаття передбачає, що адвокат має забезпечувати реалізацію основних принципів і гарантій.

Однією з таких гарантій, реалізацію яких має забезпечувати адвокат, є вимога до прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, вживати всіх передбаче­них законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обста­вин справи, виявити ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відпо­відальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого. Забороняється домагати­ся показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.

Згідно зі ст. 44 КПК України, захисником є особа, яка в порядку, встановлено­му законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрю­ваного, обвинуваченого, підсуд

ного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адво­катською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.

Повноваження захисника на участь у справі стверджується:

адвоката — ордером відповідного адвокатського об'єднання;

адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, — угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи, — угодою або дорученням юридичної особи;

близьких родичів, опікунів або піклувальників — заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі у справі як захис­ників.

Захисник допускається до участі у справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників до­пускаються до участі у справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли відповідно до ви­мог Кодексу участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником — адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дору­ченням юридичної особи.

Про допуск захисника до участі у справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи у суді першої інстанції є обов'язковою:

у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;

у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлен­ня цих вад;

у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство — з мо­менту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби:

при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщен­ня його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених ч. 1 ст. 45, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення стано­вища засудженого чи виправданого.

Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того самого чи іншого захисника в подальших стадіях процесу.

У разі відмови від захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий склада­ють протокол із зазначенням мотивів відмови, а суд зазначає про це у протоколі судового засідання. Про прийняття відмови від захисника чи відхилення її особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Відмова від захисника у випадках, в яких згідно з вимогами Кодексу участь за­хисника є обов'язковою, може бути прийнята лише коли підозрюваний, обвину­вачений, підсудний, засуджений чи виправданий обґрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим.

Прийнявши рішення про усунення захисника від участі у справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стадії судового розгляду справи — не менше трьох діб. Якщо у випадках, коли участь захисника є обов'язковою, підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою самі призначають захисника.

Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підо­зрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.

Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засуд­женим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох за­хисників.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язко­вою для керівника адвокатського об'єднання.

Захисник призначається у випадках:

коли участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутності коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.

У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших проце­суальних дій за участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка прова­дить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасо­во до явки обраного захисника.

Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрю­ваним протягом 24 годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, — протягом 72 годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом 24 годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того самого строку не запросить іншого захисника, особа, яка прова­дить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою самі призначають захисника.

Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в КПК України та в інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спро­стовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та на­давати їм необхідну юридичну допомогу.

З моменту допуску до участі у справі захисник має право:

до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним кон­фіденційне побачення, а після першого допиту — такі ж побачення без обмежен­ня їх кількості та тривалості;

мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підо­зрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства — з усіма матеріалами справи;

бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та під час вико­нання інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій — з дозволу дізнавача, слідчого;

застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розгля­дається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду;

брати участь у судових засіданнях;

ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, екс­перту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскар­жувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

виступати в судових дебатах;

знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього заува­ження;

знати про принесені у справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

брати участь у засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;

збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охо­роняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вима­гають спеціальних знань, опитувати громадян.

Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини не­можливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду.

У разі неявки захисника, слідча дія, участь в якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього.

Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з вико­нанням його обов'язків.

Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини у справі шля­хом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експер­та до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.

Після допуску до участі у справі захисник — адвокат — вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:

1) коли є обставини, які виключають його участь у справі;

2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпе­тентністю.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків участі у спра­ві не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.

Захисником не може бути особа:

яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секре­тар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

яка є свідком і у зв'язку з цим допитувалася або підлягає допиту;

яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача;

щодо якої порушено кримінальну справу;

визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.

Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках:

коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги;

у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяль­ністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.

Одна і та сама особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інте­ресам захисту іншого.

Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешко­джає встановленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.

Захисник може бути усунутий від участі у справі лише з підстав, передбачених відповідними положеннями КПК України.

Встановивши одну з таких обставин, як: 1) захисником є особа, яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) захисником є особа, яка є роди­чем особи; 3) захисником є особа, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, входить до складу суду, є потерпілим, цивільним позивачем; 4) захисником є особа, щодо якої порушено кримінальну справу; 5) захисником є визнана недіє­здатною чи обмежено дієздатною особа; 6) особа у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги; 7) зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України; 8) одна і та ж особа є захисником двох і більше підозрюваних, об­винувачених чи підсудних, при цьому інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого, — в усіх цих випадках особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.

На стадії дізнання та досудового слідства питання про усунення захисника від участі у справі через те, що він є свідком і допитувався або підлягає допиту, або захисником є особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встанов­ленню істини у справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи, — за поданням особи, яка прова­дить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у справі, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, за необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунен­ня захисника оскарженню не підлягає.

Під час судового розгляду питання про усунення захисника від участі у справі з усіх зазначених вище підстав вирішує суд.

За наявності підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд про усунення захисника від участі у справі повідомляють відповідному органу, адво­катському об'єднанню для вирішення питання про відповідальність адвоката.

Захисник має забезпечувати реалізацію основоположного принципу криміна­льного процесу — ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом. Зокрема, захисник може вказувати на наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Так, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю:

за відсутності події злочину;

за відсутності в діянні складу злочину;

внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчине­не діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб;

щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння 11-річного віку;

за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених відповідними положеннями Кодексу;

за відсутності скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право пору­шувати справи і за відсутності скарги потерпілого;

щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі є не­обхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами;

щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав закон­ної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї самої підстави;

щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи за тим же обвинуваченням;

якщо про відмову в порушенні справи за тим же фактом є нескасована по­станова органу дізнання, слідчого, прокурора.

У разі наявності достатніх підстав вважати, що суспільно небезпечне діяння вчинено особою, яка досягла 11 років, але до виповнення віку, з якого законом передбачена кримінальна відповідальність, за фактом цього діяння порушується кримінальна справа. Така справа вирішується у такому порядку. Згідно зі ст. 7-3 КПК України слідчий, встановивши у кримінальній справі, що суспільно небез­печне діяння вчинене особою у віці від 11 років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про за­криття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховно­го характеру. Справа разом із постановою направляється прокурору. Непо­внолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користу­ватися послугами захисника. Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від 11 до 14 років суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або органу дізнання за згодою прокурора за вмотивованим рішенням суду її може бу­ти поміщено у приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до 30 діб. Участь захисника у цьому разі забезпечується з моменту поміщення непо­внолітнього у приймальник-розподільник. Слідчий, встановивши в кримі­нальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинене дитиною, яка не досяг­ла 11-річного віку, виносить постанову про закриття справи з додержанням вимог ч. 2 цієї статті, про що повідомляє прокурора і службу в справах неповнолітніх за місцем проживання дитини.

Захисник має також пам'ятати про необхідність забезпечення гарантії того, що ніхто не може бути заарештований інакше як на підставі судового рішення. Про­курор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом чи судовим вироком. Ще однією важливою гарантією, на забезпечення якої має бути спрямована діяльність захисника, є гарантія недоторканності житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають у ньому. Осо­бисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківських вкладів та рахунків охороняються законом. Обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підста­вах і в порядку, встановлених КПК України.

У разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб може проводитися прослуховування телефонних та інших розмов, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото-і кінознімання.

Прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду, крім випадків, передбачених Законом України «Про боротьбу з тероризмом».

На забезпечення прав особи спрямоване встановлення принципів правосуддя. Одним з таких принципів є принцип рівності громадян перед законом і судом.

Так, ст. 16 КПК України передбачає, що правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживан­ня та інших обставин.

Ще одним принципом є принцип змагальності. При розгляді справи у суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здій­снює прокурор. У випадках, передбачених Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник.

Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судо­вому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Функція розгляду справи покладається на суд.

КПК України регулює також питання щодо розподілу судових витрат і, зокре­ма, щодо оплати праці адвоката. Так, відповідно до положень Кодексу судові ви­трати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані пе­рекладачам, або приймаються на рахунок держави. При визнанні підсудного вин­ним суд постановляє стягти з нього судові витрати. У тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стяг­нені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених. Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.

При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох.

Судові витрати у разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані з виплатою сум перекладачеві, приймаються на рахунок держави.

Оплата праці захисника в разі його участі у справі за призначенням провадить­ся за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів Ук­раїни. Відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук