267

---

7.21. Відповідальність за злочини проти правосуддя. Порушення права на захист. Розголошення даних судового слідства або дізнання.

Кримінальними злочинами проти правосуддя є:

притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності

слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою (ст. 372);

примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство (ст. 373);

втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити вико­нанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення (ст. 376);

умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 378);

вбивство або замах на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням пра­восуддя (ст. 379);

неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рішень, а також невжиття, несвоєчасне вжиття достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів служ­бовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначе­них осіб, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки (ст. 380);

розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, службовою особою, якою прийнято рішення про ці заходи, особою, яка їх здійснює, або службовою особою, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її служ­бовим становищем, а так само особою, взятою під захист, якщо ці дії спричини­ли шкоду здоров'ю особи, взятої під захист (ст. 381);

постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудног

о вироку, рішен­ня, ухвали або постанови (ст. 375).

завідомо незаконний арешт, тримання під вартою, затримання або незакон­ний привід (ст. 371);

завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину (ст. 383);

вбивство або замах на вбивство захисника чи представника особи або їх близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомо­ги (ст. 400);

ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарань, та ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання (ст. 389);

злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи або інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбу­ває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної каме­ри) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання (ст. 391);

тероризування у виправних установах засуджених або напад на адмініст­рацію, а також організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі, вчинені особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі (ст. 392);

втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка відбу­ває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні (ст. 393);

втеча із спеціалізованого лікувального закладу, а також по дорозі до нього (ст. 394);

самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначе­ний строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі (ст. 395);

заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочи­ну (ст. 396);

вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяль­ності захисника чи представника особи з надання правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці (ст. 397);

перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта до суду, органів досудового слідства, тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України чи дізнання, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок (ст. 386);

завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо не­правдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекла­дачем у таких самих випадках (ст. 384);

розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт або яке описано, чи порушення обмеження права користуватися таким майном, здійснене осо­бою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банківської або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами (вкладами), на які накладено арешт (ст. 388);

порушення права на захист у формі недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене особою, яка провадить дізнання, слідчим, проку­рором або суддею (ст. 374);

погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377);

умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, поста­нови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню (ст. 382);

відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Вер­ховної Ради України чи дізнання (ст. 385);

розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошува­ти такі дані, а також ті ж діяння, вчинені суддею, прокурором, слідчим, працівни­ком органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо роз­голошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність (ст. 387).

 

< Попередня   Наступна >