Головна

16.10. Право промислової власності


Ю. О. Заіка Українське цивільне право Навчальний посібник, Київ "Істина" 2005

 

 

 

 

 

 

16.10. Право промислової власності

Традиційно результати творчої діяльності, як вже зазнача­лося, поділяють на дві основні групи. Якщо до п є р ш о ї належать результати інтелектуальної діяльності, що стосують­ся духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телемовлення та ін.), то до д р у г о ї — ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто йдеться про:

; mso-list: l0 level1 lfo1; tab-stops: 24.95pt; background: white;">• наукові відкриття;

• винаходи та корисні моделі;

• промислові зразки;

• раціоналізаторські пропозиції;

• знаки для товарів та послуг;

• селекційні досягнення;

• нерозкрита інформація, у тому числі секрети виробництва тощо.

Право промислової власності — це сукупність норм, що ре­гулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виника­ють у процесі створення, оформлення та використання резуль­татів науково-технічної творчості, забезпечують правовий ре­жим використання цих об'єктів та захист прав авторів і патен-товласників.

До джерел права промислової власності належить Конституція (статті 41, 54), ЦК (глави 38—46), Закони України від 15 грудня

148

1993 р. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки", від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), від 21 квітня 1993 р. "Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна — Паризька конвенція про охорону промислової влас­ності 1883 p., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р. та ін.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень на­укового пізнання (ст. 457 ЦК).

Не є відкриттям наукова здогадка, гіпотеза.

Ознаки відкриття:

а) це — результат творчої праці у сфері об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, а не просто технічне рішення;

б) воно має експериментальне або теоретичне підтвердження;

в) результат повинен бути невідомим раніше не лише в районі, області чи країні, а світовій науці;

г) воно вносить докорінні зміни в рівень пізнання, є базою для створення винаходів.

Автор відкриття має право надати йому своє ім'я або спе­ціальну назву (Закон Бойля—Маріотта, Джоуля—Ленца).

Так, відкриттям є встановлення раніше невідомого 104 елементу періодичної таблиці Менделєєва; доведеність, що в деяких металах та сплавах за певної температури зникає електроопір. Не всі відкриття користуються правовою охороною, перед­баченою гл. 38 ЦК, яка регулює відносини, пов'язані з правом інтелектуальної власності на наукове відкриття. Тобто в цій главі не йдеться про географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття родовищ корисних копалин тощо.

Відкриття може бути зроблене і випадково. Прикладом цього може бути відкриття німецьким фізиком К. Рентгеном особливих променів, які він назвав "Х-променем".

Винахід — це технологічне (технічне) рішення, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто:

а) є новим (відсутні будь-які відомості у світі, які є за­гальнодоступними до дати пріоритету. Секретна службова інфор­мація при визначенні поняття "новизна" до уваги не береться);

149

б) має винахідницький рівень (дійсно є внеском в науковий та науково-технічний прогрес, а не звичайною інженерною роз­ робкою);

в) є промислово придатним для використання (практична можливість використати винахід в певній сфері. Так, "техніч­ на розробка", як із стільця зробити табурет, не є промислово придатною для використання).

Об'єктом винаходу може бути:

• продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму (сукуп­ ність клітин, що мають спільне походження і характеризуються однаковими, стійкими ознаками, штами становлять базу біо- технології і застосовуються з лікувальною метою), культура клітин рослин і тварин тощо);

• спосіб;

• застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Правова охорона надається винаходу, який не лише відпо­відає умовам патентоздатності, а й не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманізму і моралі.

Останнє є перешкодою для патентування таких винаходів, як розривні кулі "дум-дум", "кулькові" бомби, протипіхотні "міни-стрибунці" та інша подібна зброя та боєприпаси, використання яких суперечить правилам та звичаям ведення війни... Не підпадають під поняття винаходу:

• відкриття, наукові теорії та математичні методи;

• методи організації та управління господарством;

• плани, умовні позначення, розклади, правила;

• методи виконання розумових операцій;

• комп'ютерні програми;

• результати художнього конструювання;

• топографії інтегральних мікросхем;

• сорти рослин і породи тварин тощо.

Корисна модель — це нове і промислово придатне конструк­тивне виконання пристрою.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід посвідчу-ються спеціальним охоронним документом — патентом, а на корисну модель — деклараційним патентом, тобто в Україні передбачена патентна форма охорони об'єктів промислової власності.

Не можуть одержати правової охорони в межах патентного права: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позна­чення, розклади, правила; топографії інтегральних схем; сорти рослин і породи тварин тощо.

150

Суб'єктами патентного права є автори винаходів та корис­них моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть також бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авто­рами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук