Головна Наукові статті Спадкове право ПОВЕРНЕННЯ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ

ПОВЕРНЕННЯ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ

Наукові статті - Спадкове право
86

ПОВЕРНЕННЯ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ

Т. Андрусяк

Василенко Микола Прокопович. Вибрані твори у трьох томах:

Том 1. Історичні праці / Упорядники: І.Б. Усенко (кер.колективу), Т.І. Бондарук, Є.В. Ромінський. Відп. ред.: Ю.С. Шемшученко, І.Б. Усенко. – К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецького HAH України; TOB “Видавництво “Юридична думка”, 2006. – 608 с. (8 с. іл.);

Том 2. Юридична праця / Упорядники: І.Б. Усенко (кер.колективу), Т.І. Бондарук, А.Ю. Іванова, Є.В. Ромінський. Відп. ред.: Ю.С. Шемшученко, І.Б. Усенко. – К.: TOB “Видавництво “Юридична думка”; Видавничий дім “Академперіодика”, 2006. – 560 с.;

Том 3. Спогади. Щоденники. Листування / Упорядники: І.Б. Усенко (кер.колективу), Т.І. Бондарук, А.Ю. Іванова, Є.В. Ромінський. Відп. ред.: Ю.С. Шемшученко, І.Б. Усенко. – К.: TOB “Видавництво “Юридична думка”; Видавничий дім “Академперіодика”, 2008. – 720 с.

Силою історичних обставин останні десятиліття в українській науці, літературі, мистецтві є періодом “повернення імен”. Люди, чиї імена годі шукати на сторінках “Української радянської енциклопедії” чи іншого довідкового видання 40–80-х років минулого століття, повертаються. Повертаються короткими біографічними довідками в сучасних енциклопедіях, згадками в шкільних чи університетських підручниках, бібліографічними згадками в наукових публікаціях. Здебільшого, таке “повернення імені” пов’язується з певними ювілеями, які стають поштовхом до появи публікацій, проведення наукових конференцій, круглих столів тощо. В багатьох випадках цим і обмежується. Повноцінне повернення наукової спадщини, а саме перевидання наукових праць вченого або, що найбільш бажано, видання упорядкованого збірника праць найчастіше залишається справою перспективи, далекої або й дуже далекої. І “п

овернене ім’я” так і залишається іменем, якому, в кращому випадку, може бути присвячене одне або й декілька наукових досліджень. А наукові праці, як були недоступними або малодоступними, так ними і залишаються. І про їх повноцінне повернення в науковий обіг, а, тим більше, в навчальний процес говорити не доводиться. І тому, немає нічого дивного, що в десятках нових підручників і посібників, які з’явилися і продовжують з’являтися, відсутній розділ, в якому б розглядався розвиток даної галузі науки в Україні протягом тривалого часу. Окремі винятки, які тут не час і не місце аналізувати, тільки підтверджують загальну тенденцію. Тільки поява упорядкованого зібрання праць дає можливість реального доступу до наукової спадщини того чи іншого вченого. На превеликий жаль, не багато маємо сьогодні таких видань.

Поява “Вибраних творів” у трьох томах одного з корифеїв української історико-правової науки Миколи Прокоповича Василенка, стала приємною і радісною несподіванкою для всіх науковців гуманітарного напрямку. Це й зрозуміло. Спектр наукових зацікавлень вченого настільки вражаючий, що серед його наукової спадщини знайдуть для себе багато цікавого і філософи, і соціологи, і політологи, і релігієзнавці, і філологи. І звичайно ж, особливе значення поява цього видання має для істориків та юристів, оскільки робить доступними ряд праць вченого, які попри їх ключове значення для розуміння окремих періодів, подій чи документів української історії, залишалися малодоступними для науковців.

Зупинимося детальніше на характеристиці самого видання. Перш за все, хотілося б відзначити розкішний зовнішній вигляд видання, його бездоганну якість з позиції поліграфічного виконання. А формат видання (70x108), може і повинен стати стандартом для подальших видань збірників праць визнаних вчених-правознавців. Розкішному зовнішньому виглядові видання повністю відповідає рівень і якість підготовки текстів та довідкового апарату. Крім приміток до текстів праць, які містять інформацію про всі персоналії чиї імена зустрічаються в працях, важливі події та документи поданий іменний покажчик до всіх трьох томів, покажчик друкованих праць М.П. Василенка та основних праць про його життя і діяльність. Упорядникам І.Б. Усенкові (керівник колективу), Т.І. Бондарук, Є.В. Ромінському та А.Ю. Івановій вдалося створити настільки добрий довідковий апарат, що можна стверджувати про його самостійну наукову вартість. Зрештою його обсяг, а це понад триста сторінок вказаного формату говорить сам за себе.

Три томи “Вибраних творів” охоплюють три основні складові творчої спадщини академіка М.Василенка. Перший том містить історичні праці. Це, зокрема, витяги з фундаментальної праці “Очерки по истории Западной Руси и Украины”, що побачила світ у 1916 році. Праці, яка представляє інтерес не тільки для істориків Церкви, але й дуже багато дає для розуміння історії держави і права України XVI–XVII ст.ст. та політичної і правової думки цього періоду. При цьому повернення сучасної історичної та історико-правової науки до ідей академіка, після диктату та стереотипів нав’язаних періодом тоталітаризму є безумовним кроком вперед. Показовим у цьому відношенні може бути оцінка Івана Вишенського, який в радянській історіографії визнавався як однозначно позитивна і прогресивна постать (хоча б з огляду на те, що виступав проти унії, що з позиції влади, яка заборонила діяльність Греко-католицької Церкви вже само по собі було позитивним і гідним схвалення). Натомість М. Василенко констатує, що погляди останнього на науку, тенденції суспільного розвитку були анахронізмом і вже на початку XVII ст. він повністю втратив розуміння і підтримку серед колишніх своїх прихильників. Заслуговує на увагу, при нинішньому піднесенні зацікавлення козацтвом, погляди вченого на причини появи українського козацтва, їх організації та управління.

Особливу велику цінність для істориків права, безумовно складає другий том видання, який містить юридичні праці М. Василенка. Тут поміщені не тільки праці, які вже були опубліковані але й підготовлені упорядниками для даного видання фрагменти праці вченого “Нариси з історії науки західно-руського та вкраїнського права”, а також досі непублікована передмова до 7 тому “Праць комісії для виучування західноруського та українського права”. Загалом праці поміщені в цьому томі можна розділити на дві групи. Першу складають праці з різних питань історії українського права. Це, зокрема, “Питання про сервітути...”, “Литовського-руська держава”, “Маґдебурзьке право” та ряд інших. Друга частина – це праці з історії української правової думки, історії української юридичної науки і освіти. Оскільки ця галузь ще не зайняла належне місце в системі юридичних наук, публікація зазначених праць має особливо важливе значення. Це такі праці, як “Академік Богдан Олександрович Кістяківський”, що до сьогодні є найповнішим та найґрунтовнішим аналізом наукової спадщини вченого, “Академік Орест Іванович Левицький”, знову ж таки найповніший на сьогодні життєпис вченого, “Кременецький ліцей і університет св.Володимира. Історично-юридична розвідка” та ін.

Третій том містить мемуари, щоденники та листування Миколи Василенка. І якщо історичні та юридичні праці вченого важливі і корисні для науковців, які займаються періодом від XIV до XIX ст.ст., то щоденники та спогади вченого є неоціненним джерелом для тих науковців, зацікавлення яких – період кінця XIX та першої третини XX ст.ст. Листування М. Василенка з М. Грушевським, В.Вернадським, В.Модзилевським дає багато інформації не тільки про зазначених осіб але містить дуже цінну інформацію про цю надзвичайно складну і неоднозначну епоху.

Загалом, можна тільки привітати відділ історико-правових досліджень Інституту держави і права Національної Академії наук України, зусилля якого уможливили появу такого цінного і важливого видання. Тепер справа за науковими інституціями та навчальними закладами, завданням яких є -уможливити доступ до цього видання своїх працівників і студентів. Необхідно повною мірою включити його в науковий обіг та навчальний процес. Це потрібно не Миколі Прокоповичу Василенку. Це потрібно сучасній українській науці і освіті.

 

Наступна >