301

---

В.І. Ряшко

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ Я.А. КОМЕНСЬКОГО, К.Д. УШИНСЬКОГО, В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Аналізуються теоретико-педагогічні концепції видатних педагогів Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського щодо формування логічного мислення у процесі навчання.

Ключові слова: мислення, пізнання, логіка, навчання, мисленєва куль­тура, логічна культура, теорія, практика, істина.

Постановка проблеми. Україна стала на шлях розбудови своєї незалежної демократичної держави. Цей історичний вибір вимагає ви­рішення низки проблем, серед яких – підготовка фахівців нової гене­рації, які у ХХІ ст. будуть працювати у всіх ключових напрямках соці­ально-економічного, політичного і культурного життя.

Особливу роль у цьому аспекті відіграватимуть працівники ОВС, які забезпечуватимуть безпеку і правопорядок, захищаючи права і свободи громадян України. Виконання цих надзвичайно актуальних завдань вимагає від тих, хто проходить фаховий вишкіл у відомчих навчальних закладах і готується до лав правоохоронців в першу чергу високої логічної культурою, що є важливою складовою професіоналі­зму працівників правоохоронних органів.

Стан дослідження. Видатні педагоги Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський залишили нащадкам величезну спадщину глибоких педагогічних ідей, концепцій, теорій, які тісно пов’язували не тільки з дидактикою, а й з формуванням розумово-інтелектуальних, логіко-філософських, етичних, культурних якостей молодого покоління. Слід підкреслити, що надзвичайно великого зна­чення вони надавали поєднанню теоретичних положень з практикою. У їх працях чітко простежується прагнення формування у вихованців мислиннєвої культури, важливим підґрунтям якої виступає логіка. Спираючись на

ідеї своїх великих попередників, кожен з них зробив свій суттєвий внесок не тільки в розвиток педагогіки, а й логіки.

Педагогічна спадщина Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського була і є в центрі уваги багатьох як зарубіжних, так і вітчизняних вчених істориків, філософів, педагогів, етиків, пси­хологів, соціологів. Їх ідеї – невичерпне джерело знань. Однак їх логіко-педагогічні концепції ще не стали об’єктом спеціальних наукових розвідок. Окремі положення, викладені фрагментарно, розділено у працях Е.А. Аимбетова, Л.М. Безотносної, Г.П. Васяновича, М.А. Венгерова, О.Д. Гетманової, О.В. Сухомлинської, І.К. Туришева, С.В. Федчишина. Віддаючи належне цим авторам, зазначимо, що проблема формування логічного мислення у теоретичній спадщині Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського є надзви­чайно актуальною не тільки для педагогіки, логіки, інших наук, а й для юридичної теорії і практики.

У цьому контексті нам важливо зупинитися тільки на деяких аспектах, що прямо стосуються формування логічної культури майбу­тніх правоохоронців.

Виклад основних положень. Проблема формування особистос­ті, її розумово-інтелектуальних якостей посідала важливе місце в педа­гогіці, починаючи з античності. Вона є надзвичайно актуальною і в наш час. Ця проблема є гострою у всіх країнах, особливо доленосною вона є в Україні, яка вступила на шлях розбудови незалежної, демок­ратичної, суверенної, соціальної держави. Підготовка майбутніх фахі­вців у всіх сферах соціального життя вимагає нових творчих підходів з боку всього професорсько-викладацького складу, пошук нових актив­них форм і методів впливу на свідомість, інтелектуальну і моральну сферу особистості курсанта, студента, слухача. Практика засвідчує, що найбільш підготовленими випускниками ВНЗ є ті, хто протягом на­вчання творчо засвоїли програму, у кого сформоване логічне і критич­не мислення і висока логічна культура. На вирішення цієї важкої про­блеми вказували видатні педагоги Я.А. Коменський, К.Д.Ушинський, В.О. Сухомлинський та інші.

У сучасному соціумі для досягнення успіху й самореалізації особистості недостатньо знань основ наук. Потрібно ще володіти логічним арсеналом - методами аналізу і синтезу, абстрагування й узагальнення, умінням доводити і спростовувати, робити правильні висновки, приймати обґрунтовані, раціональні рішення в тій чи іншій ситуації. Все це вимагає від майбутнього фахівця фундаментального засвоєння логіки, її законів, принципів, категорій правил і вимог. Слід підкреслити, що на роль і місце у теоретичній і практичній дія­льності фахівців акцентували увагу багато відомих вчених, серед яких вагоме слово було мовлене А.Я. Коменським, К.Д. Ушинським, В.О. Сухомлинським.

У своїй педагогічні діяльності чеський педагог Ян Амос Комен­ський (1592-1670), дбаючи про глибоке оволодіння знаннями як неод­мінної умови формування світогляду учнів, наголошував на необхід­ності навчатися об’єктивному аналізу довкілля та робити правильні висновки. Яку ж роль у цьому, на думку великого педагога, мали відігравати логіка і логічне мислення? У своїх працях, особливо «Великій дидактиці» він сформулював основні ідеї, принципи навчання та вихо­вання, прямо вказує на те, що добитись успіху в навчанні без дотри­мання правил і вимог логіки дуже важко. «Учні, – писав Я.А. Коменський, – повинні звертати увагу на причинні зв’язки у предметах і явищах та їх наслідки» [1, с. 458]. Поступово оволодіваю­чи знаннями від простого до складного, учні повинні логічно мислити, оволодіваючи правилами умовиводів. Це дуже важливо для умілого застосування аргументів, виявлення помилок на користь хибних чи істинних доказів. «Мистецтво робити умовивід, досліджувати відоме, роз’яснювати, тлумачити (пояснювати) темне, розрізняти сумнівне, обмежувати загальне, захищати істинне, спростовувати хибне – це ве­лика зброя в досягненні істини»[1, с. 458].

Які ж проблеми повинні бути на першому місці у викладанні наук? У навчанні «на першому місці повинно бути благочестя, жив­лення душі (тобто духовний фактор); на другому місці – добрі звичаї, закон людського спілкування (етика та культура поведінки); на третьому – пізнання (формування мисленнєвої культури учнів)» [2, с. 128].

Які ж книги потрібно читати? Сама логіка пізнання, як вважав Я.А. Коменський, спрямовує нас «на читання книг, які говорять про корисні для нас предмети» [2, с. 37]. У логіці (логічному класі) вели­кий педагог вбачав великий потенціал пізнання. На його думку, чис­то логічні абстрактні знання нічого не варті, якщо вони не будуть пов’язані з практикою, з «образами речей». Він рекомендував обов’язково наводити яскраві приклади з історії, літератури, етики і християнського вчення, тісно пов’язуючи їх з логічним аналізом і висновками.

Я.А. Коменський у промові 24 листопада 1650 р. перед студен­тами Патакської школи наголосив, що він у своїх учнях бачить перш за все майбутнє нації, інтелектуальну еліту, здатну логічно оволодівати знаннями, що принесе в майбутньому користь всій нації. «Я вже див­люся на вас, – говорив Я.А. Коменський, – як на майбутніх захисників церкви, опікунів шкіл, опору сімей, народу і Батьківщини» [1, с. 32]. Таким чином теоретичні положення наук, у тому числі й логіки, він пов’язував із соціальною практикою.

Ідеї Я.А. Коменського отримали подальший розвиток у працях видатного російського і українського педагога К.Д. Ушинського(1824– 1871). У своїх творах, особливо у фундаментальній праці «Людина як предмет виховання», К.Д. Ушинський багато уваги приділяв аналізу ролі логіки у навчанні. Результати виховання і навчання, на думку вченого, насамперед визначаються хорошими знаннями фізіології, психології та логіки, які є головною базою педагогіки. Без їх розробки неможливо побудувати дійсно наукову теорію навчання й виховання [3, с 99]. К.Д. Ушинський підкреслював, що логіка як наука відобра­жає у нашому розумінні зв’язки предметів і явищ оточуючого світу. Логіка, на його думку, повинна стояти на самому почесному місці. «Навчити дитину логічно мислити, - писав він, - перше завдання в молодших класах, а основою розвитку логічного мислення повинно стати наочне навчання, спостереження за природою» [4, с 88].

К. Д. Ушинський широко застосовував порівняння як один із ме­тодів розвитку логічного мислення молодших школярів. Порівняння він вважав головним логічним прийомом, стверджуючи, що без порів­няння не існує розуміння , а без розуміння не існує судження і мірку­вання [5, с 266]. З допомогою порівняння учні мають можливість зна­ходити відмінні ознаки у предметах і формулювати власні судження про них.

Логіко-порівняльну діяльність мислення К.Д. Ушинський поді­ляв на три ступені: «Перша ступінь - предмети порівнюються самі безпосередньо; друга - посередником порівняння двох предметів слу­жить третій, більш менш знайомий предмет; третя ступінь - декілька посередніх (проміжних) предметів; але частіше я відчуваю схожість, подібність, а потім вже шукаємо посередників» [4, с 88].

Суттєву роль у формуванні логічного мислення К. Д. Ушинський надавав судженню. Сутність його він розумів так: все, про що ми роз­мовляємо, про все що ми думаємо, безумовно є судженнями. «Всяка думка в нашій голові, всяка фраза, якщо тільки в ній є який-небудь смисл, обов’язково неодмінно заключає в собі судження» [4, с 92].

–––––––––––––––––

Див.: Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 4. – Ст. 34.

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочин­ністю: Закон України від 30.06.1993 року № 3341-ХІІ. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993. – № 35. – Ст. 358.

Див.: [Електронний ресурс]. Режим доступу http://gska2.rada.gov.ua/pls/.

Кримінально-процесуальний кодекс України. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – 264 с.

Довідник працівника міліції: у 2-х кн. – Кн. 1: Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / упо-ряд. С.М. Гусаров, В.Г. Слободянюк, С.М. Калюк. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2003. – 584 с.

Провадження дізнання в Україні: навч.-практ. посібник / М.В. Джига, О.В. Баулін, С.І. Лук’янець, С.М. Стахівський. – К., 1999. – 156 с.

Див.: [Електронний ресурс]. Режим доступу http://gska2.rada.gov.ua/pls/.

Див.: [Електронний ресурс]. Режим доступу http://gska2.rada.gov.ua/pls/.

 

< Попередня   Наступна >