704

---

Г. В. ДЖАГУПОВ,

кандидат юридичних наук, доцент, заступник начальника з навчальної та методичної роботи навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ

РОЛЬ ПІДРОЗДІЛІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МІЛІЦІЇ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Розглянуто основні напрямки діяльності підрозділів ветеринарної міліції України в забезпе­ченні стабільності епізоотичної ситуації та продовольчої безпеки нашої держави. Аргументовано внесення змін до чинного адміністративного законодавства щодо вдосконалення адміністративної відповідальності за порушення у сфері ветеринарно-санітарних вимог.

Проблема забезпечення продовольчої без­пеки населення та захист його здоров'я від інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, є актуальною для всіх країн світу, незважаючи на різний ступінь їх соціально-економічного розвитку. Дана проблема є однією з найважливіших у державі, її вирішення в Україні покладено на органи державного вете­ринарного контролю. До таких органів нале­жать і підрозділи ветеринарної міліції з прове­дення карантинних ветеринарних заходів.

Науково-теоретичну базу дослідження ролі підрозділів ветеринарної міліції в забезпечен­ні продовольчої безпеки становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених із теорії права (С. С. Алексеев, М. В. Вітрук, В. В. Лазарев, М. І. Матузов, А. О. Нечитайленко, І. М. Погрібний, О. Ф. Скакун, О. В. Сурилов, М. М. Ти­щенко тощо), адміністративного права (В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, С. В. Ківалов, В. К. Колпаков, В. Я. Малиновський, П. І. Павленко тощо). Крім того, проаналізовано роботи, присвячені проблемам адміністративної діяльності органів внутрішніх справ (О. І. Остапенко, І. П. Голосніченко, Я. Ю. Кондратьев, Є. М. Моісеє

в, Ю. І. Римаренко тощо).

У межах загальної проблеми забезпечення продовольчої безпеки постає необхідність роз­глянути роль спеціально створеного підрозділу ОВС – підрозділу ветеринарної міліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ветеринарну медицину» [1] підрозділи ветеринарної міліції створені для надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійс­ненні контролю й нагляду за виконанням ви­мог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин. Цим положенням Закон України «Про ветеринарну медицину» суттєво конкретизував та розширив права працівників підрозділів ветеринарної міліції. Позитивним і виправданим у цьому плані є розширення можливостей та законодавче закріплення функцій працівників ветеринарної міліції щодо здійснення державного контролю й нагляду за діяльністю суб'єктів господарю­вання з питань забою тварин, переробки, зберігання, транспортування та реалізації продукції тваринного походження.

До повноважень підрозділів ветеринарної міліції належить надання практичної допомоги державним органам ветеринарної медицини в організації та здійсненні контролю й нагляду за виконанням вимог ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин шляхом: забезпечення проведення заходів, спрямованих на ліквідацію спалахів інфекційних хвороб тварин; здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за виробництвом та обігом продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного по­ходження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, ре-продуктивного матеріалу, а також засобів ве­теринарної медицини та засобів догляду за тваринами; здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю й нагляду за пере­міщенням об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю й нагляду в межах України, у тому числі тварин; здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями, а також фізичними особами вимог ветеринарно-санітарних заходів на по-тужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів, кормів, репродуктивного матеріалу, засобів, що використовуються для їх транспортування, та засобів догляду за тваринами (далі потужності (об'єкти)); перевір­ка дотримання правил видачі та оформлення ветеринарних документів, а також документації, пов'язаних із безпекою продуктів тваринного походження, станом здоров'я тварин; зупинення або обмеження діяльності з виробництва та обігу товарів на потужностях (об'єктах) у разі порушення їх операторами вимог вете­ринарно-санітарних заходів тощо [2].

Реалізація відповідних обов'язків здійсню­ється працівниками ветеринарної міліції шляхом відвідування та проведення перевірки ветеринарно-санітарного стану відповідних суб'єктів господарювання. При цьому праців­ник має впевнитися, чи дотримуються на під-контрольних об'єктах ветеринарно-санітарні вимоги, а саме правила, які передбачені різ-ними нормативними актами [3; 4], а також вимоги та процедури, зокрема протиепізоотичні заходи, критерії безпеки кінцевого продукту, методи переробки та виробництва, процедури тестування, інспектування, сертифікації та ухвалення, карантинні заходи, положення щодо відповідних статистичних методів, про-цедури відбору зразків та методів оцінки ризику, пов'язаних із виробництвом та обігом харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі.

Так, наприклад, за даними відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних вете­ринарних заходів при ГУМВС України в Хар­ківській області протягом 2009 р. було перевірено 3102 об'єкти господарювання різних форм власності, у результаті чого було виявле­но 730 порушень ветеринарно-санітарних вимог, унаслідок чого до адміністративної відпо­відальності було притягнуто 531 особу, серед яких 66 посадових осіб та 465 громадян. Серед об'єктів, щодо яких здійснювалися перевірки, особлива увага приділялася сільськогосподар­ським підприємствам, птахогосподарствам, птахофабрикам, ринкам, базарам, пунктам громадського харчування, оскільки саме ці об'єкти становлять підвищений ризик виникнення та розвитку інфекційних хвороб тварин та птиці, у тому числі небезпечних для людини.

Слід також відзначити, що значна увага під час перевірок була приділена суб'єктам під­приємницької діяльності, які займаються по­стачанням продуктів харчування до загально­освітніх навчальних закладів. У більшості загальноосвітніх шкіл послуги за харчування дітей (як постачання продуктів, так і приготування їжі) надаються приватними підприєм­цями, які виграли відповідні тендери. За таких умов директори навчальних закладів не мо­жуть у повному обсязі забезпечити постійний контроль за діяльністю таких підприємств. У ряді шкіл постачання продуктів харчування здійснюється відповідними комунальними підприємствами, а самі їдальні підпорядковані директорам шкіл. У цьому випадку забезпечується подвійний контроль порядку надходження продуктів харчування до школи -спочатку на комунальному підприємстві під час отримання продукції від постачальників, а потім – під час завезення до школи. Однак, як засвідчили перевірки, продовжуються реєструватися факти придбання продуктів харчування для потреб загальноосвітніх шкіл без відповідних документів про якість та безпеку. Також послаблено контроль з боку місцевих органів влади за діяльністю підприємств мережі громадського харчування, які розташо­вані поблизу загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів або ж безпосередньо на їх території.

Крім того, слід відзначити, що з липня 2009 р. до обов'язків підрозділів ветеринар­ної міліції належить перевірка наявності маркування, що вказує на вміст генетично модифікованих організмів у продуктах харчування тваринного походження. Такі дії ветеринарної міліції пов'язані з урядовими вимогами про необхідність відповідного марку­вання продуктів щодо наявності або відсутно­сті генетично модифікованих організмів [5].

Так, наприклад, за перше півріччя 2009 р. працівники ветеринарної міліції вилучили з обігу понад 1036 т продукції тваринного по­ходження сумнівної якості. Найчастіше така продукція супроводжувалася фіктивними документами про її якість та безпеку, а в багатьох випадках узагалі транспортувалася без жодних документів.

Слід відзначити, що для здійснення відповідних перевірок суб'єктів господарювання пра­цівники підрозділів ветеринарної міліції залу-чають до спільних дій представників державної служби ветеринарної медицини, санепідемстанції та органів прокуратури. Крім того, на місцях працівники ветеринарної міліції входять до складу мобільних груп, основним завданням яких є здійснення нагляду за суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють торговельні та інші операції з тваринницькою продукцією й сировиною. До складу мобільних груп в усіх регіонах входять представники Державної автомобільної інспекції, підрозділів по боротьбі з економічними злочинами. В окремих регіонах здійснюється відпрацювання прикордонних ділянок мобільними групами за участю представників Державної прикордонної служби України.

Разом із тим, незважаючи на високі показники в роботі та важливість функціонування підрозділів ветеринарної міліції, працівники відповідних підрозділів щоденно зіштовхуються з проблемами, повязаними з реалізацією своїх функціональних обовязків.

Так, наприклад, працівники ветеринарної міліції у разі виявлення порушень суб'єктами господарювання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством, зобов'я­зані вжити заходів щодо зупинення або обме­ження їх діяльності (підпункт 6 п. 13 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів). Проте виконати вищезазначений обов'язок у повному обсязі працівники ветеринарної міліції не мають змоги. Це пояснюється тим, що в положеннях статей 42-1, 42-2, 42-3, 188-22, 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) [6] не передбачено таких видів адміністративних стяг­нень, як заборона, обмеження, тимчасове припинення діяльності тваринницьких ферм, підприємств із забою тварин і переробки та сировини тваринного походження, об'єктів підприємств торгівлі, громадського харчуван­ня, оптово-роздрібних баз, складів, холодиль­ників, ринків незалежно від форми власності. У них передбачений лише один вид адміністративних стягнень - штраф. Тому в разі вияв­лення порушення ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством, на суб'єктів господарювання можна накласти лише штраф. Наприклад, якщо державний інспектор ветеринарної медицини встановлює, що торгівля на ринках здійснюється з порушен­ням ветеринарно-санітарних заходів, у тому числі в не призначених для цього місцях, він видає письмовий припис заборонити обіг цих тварин або неїстівних продуктів тваринного походження до усунення виявлених порушень та накладає штраф (п. 5 ст. 16 Закону України «Про ветеринарну медицину»).

Однак вважається, що реалізація цього правообов'язку є неефективною, оскільки в жодному законодавчому акті не передбачено строків виконання і не встановлено міри відповідальності суб'єктів, яким було адресовано до обов'язкового виконання вищезазначені приписи або подання. Тому доцільно, на нашу думку, закріпити в п. 19 ст. 11 Закону України «Про міліцію», підпункті 11 п. 16 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з прове­дення карантинних ветеринарних заходів загальний термін вжиття необхідних заходів, вказаних в обов'язкових до виконання припи­сах або поданнях, і строки повідомлення про результати вжиття цих заходів особі, яка їх надіслала [7]. Крім цього, в КУпАП необхідно помістити норми, що передбачали б адміністративну відповідальність суб'єктів, яким було адресовано припис або подання, за невжиття вказаних у них заходів.

Наведені показники свідчать про значний внесок підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних за-ходів у забезпечення стабільності епізоотич­ної ситуації та продовольчої безпеки нашої держави. Саме тому існує потреба у вдоско­наленні адміністративної відповідальності за порушення у сфері ветеринарно-санітарних вимог, що передбачає внесення змін до норм чинного адміністративного законодавства.

Література

Про вете–инарн– медицину : закон України від 25 черв. 1992 р. № 2498-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 36. - Ст. 531.

Про затвердження Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних вете­ринарних заходів : постанова Кабінету Міністрів України від 29 берез. 2002 p. № 395 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 14. - Ст. 724.

Про затвердження ветеринарно-санітарних правил для ринків : наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19 черв. 1996 р. № 314/1339 [Електронний ресурс]. - Режим до­ступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0314-96&c=1#Current.

Про затвердження Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів : наказ Міністерства аграрної політики України від 21 черв. 2002 р. № 28 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 27. Ст. 1304.

Про безпечність та якість харчових п–одуктів : закон України від 23 груд. 1997 р. № 771/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. № 19. - Ст. 98.

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. -№ 51. - Ст. 1122.

Василенко В. М. Адміністративно-правовий стат–с працівників ветеринарної міліції : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Василенко Віктор Михайлович. X., 2009. - 184 с

 

< Попередня   Наступна >