218

---

О.М. Мельник

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАРКОТИЗМУ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ В УКРАЇНІ

Рівень і динаміка наркотизму серед неповнолітніх дає всі під­стави стверджувати, що це явище розвивається по шляху найбільш несприятливому для України. Значні негативні наслідки для фізичного, психічного та морального розвитку підростаючого покоління і нор­мального функціонування суспільства в цілому, визначили актуальність цієї теми. Досліджуються причини та сучасний стан розвитку наркотизму серед неповнолітніх, оперативно-розшукова діяльність у сфері її протидії.

Ключові слова: наркотизм, наркоманія неповнолітніх, опера­тивно-розшукова діяльність, тенденції розвитку наркотизму, протидія наркоманії.

Постановка проблеми. Істотні перетворення в Україні загострили соціально-економічні проблеми і стали причиною зросту злочинності та зниження рівня суспільної моральності. В цих умовах гостро постає питання про прийняття рішучих заходів, спрямованих на боротьбу з наркотизмом.

У світлі цих проблем цілком зрозуміле занепокоєння викликає активний процес розширення масштабів наркотизації населення України. Поряд з традиційними наркотичними засобами рослинного походження зростає рівень вживання психотропних речовин. Набувають поширення у незаконному обігу нетрадиційні для нашої держави наркотики – такі, як похідні фенілетиламіну (МДА, МДМА, МДЕ), ЛСД, кокаїн та інші [ 1, с. 3].

Значні темпи росту протизаконного виробництва наркотичних та психотропних речовин у більшості держав світу – одна з найголовніших за ступенем небезпеки проблем світової спільноти.

Процеси глобалізації наркобізнесу не оминули й Україну. Наявні тенденції розвитку наркотизму в Україні викликають значне занепокоєння і можуть призвести до на

слідків, ще більш негативних. Особливістю проблеми є те, що наркобізнес спрямовує свою діяльність на неповнолітніх, які є тим сприйнятливим середовищем для втілення злочинних намірів

Наркоманія серед неповнолітніх становить серйозну загрозу національній безпеці України. Про особливу небезпеку наркоманії свідчить той факт, що в результаті вживання наркотиків деградація особистості відбувається у 15–20 разів швидше, ніж від зловживання алкоголем. Залучення неповнолітніх до вживання наркотиків набуває чимраз ширшого розмаху, змінюючи підходи та характер. З метою вирішення проблеми ОВС здійснюють комплекс оперативно-розшукових заходів з протидії поширення та розкриття злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків серед неповнолітніх.

Боротьба з наркотизмом – прямий обов’язок правоохоронних органів, і є одним з пріоритетних напрямків роботи ОВС. Проведення оперативно-розшукових заходів оперативними підрозділами у сфері протидії наркотизму потребують вивчення та вдосконалення з метою здобуття інформації, яка становить оперативний інтерес для ОВС та в подальшому її реалізація з метою ефективної профілактики та розкриття злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

Стан дослідження. Проблеми протидії наркотизму серед неповнолітніх та її профілактики привертали уваги багатьох науковців.

Їх аналізу й висвітленню присвячено низка праць Д.Й. Никифорчука, Ю.М. Аргунової, М.М. Бабаєва, А.А. Музика, І.Д. Спіріної, СП. Дідковського, А.І. Долгової, А.А. Майорова, О.В. Бойченка, В.А. Некра­сова, Г.Ю. Ковтиха та інших.

Виклад основних положень. Значні негативні наслідки, викликані наркоманією серед неповнолітніх, для фізичного, психіч­ного та морального розвитку підростаючого покоління і нормального функціонування суспільства загалом визначили гостру проблему вжиття комплексних заходів правового та організаційного характеру.

Як і ряд інших негативних явищ, наркотизація населення є певною мірою наслідком кризового стану суспільства, політичної й економічної невизначеності. Крах старих ідеалів і брак нових, зневіра у завтрашньому дні, спокуса «красивого життя» створюють сприятливий грунт для залу­чення до наркоманії дедалі більшої кількості людей, передусім молоді. Наше суспільство ще до кінця не усвідомило, якої непоправної шкоди завдає наркоманія, яку загрозу несе вона фізичному і моральному здо­ров’ю нації, її генофонду, економічному й інтелектуальному потенціалу держави, нарешті, нашому майбутньому.

Наркоманія належить до явищ соціальної патології і в своїх наслідках спричиняє багато лиха. Проведені генетиками дослідження свідчать про тривожний симптом: наркоманія може успадковуватися. Наслідки, до яких може призвести наркотизм серед неповнолітніх, є вкрай невтішним, адже їх організм перебуває у стадії формування і розлад його нормального розвитку проходить дуже швидкими темпа­ми, а повернення до початкового стану практично неможливе. До того ж поряд з гомосексуалістами і повіями наркомани, що вдаються до внутрішнього введення наркотиків, належать до основних груп ризику зараження вірусом імунодефіциту людини [2, с 217].

Розповсюдження наркоманії в нашій країні супроводжується різким зростанням злочинності. Наркогрупи професіоналізуються та організовуються. Особливістю проблеми є те, що наркобізнес спрямовує свою діяльність на неповнолітніх.

Причинами виникнення наркоманії серед неповнолітніх та скоєння ними правопорушень і злочинів у результаті їх соціальної дезадаптації є низький рівень життя суспільства; зростаюча активність ділків тіньової економіки, наркобізнесу, наявність сфер нетрудового збагачення, рекет; майнове розшарування суспільства; вплив негатив­ного соціального фонду на емоційно-духовний стан суспільства, пере­важання таких тяжких почуттів, як ненависть, заздрість, гнів, злоба; відсутність цілеспрямованої молодіжної політики; відсутність нормальних умов для лікування неповнолітніх наркоманів; крах ідеалів, бездуховність як результат споживацького ставлення до життя, апатія, байдужість до себе й інших, відчуження від школи, сім’ї; соціальна незахищеність неповнолітніх; виникнення альтернативних, неформальних рухів серед них, культ сили, зневажливого зверхнього ставлення до оточення; відсутність позашкільної зайнятості; неналежне виховання і, як наслідок, нехтування законами нормального сімейного життя.

Дитина повинна бути ближче до сім’ї і впевненою у своїй захищеності. Необхідно підвищити відповідальність батьків за виховання дітей. Шлях підлітка до наркотиків починається з безнаглядності, втрати авторитетного контролю за його поведінкою з боку сім’ї. Частішають випадки, коли батьки залучають їх до незаконних операцій з наркотиками. На обліку в ОВС перебувають сім’ї, в яких батьки негативно впливають на дітей.

Необхідно зазначити, що ряди наркоманів поповнюються з сімей усіх суспільних верств суспільства. Порушення родинних зв’язків у період перехідного віку стало навряд чи не неминучим у негативному розвитку подій. В останні роки споживання наркотичних речовин у школах, ліцеях, вищих навчальних закладах стало модним і престижним, до речі захоплення ними серед молоді зростає дуже стрімко [3, с. 131].

В сучасному світі стати на слизьку доріжку, почати вживати речовини, які містять наркотики, підлітків, підштовхують життєві труднощі, які вони ще не вміють і не можуть долати, невиправдана байдужість дорослого оточення, дефіцит ефективної контрпропаганди наркотиків, спокуса спробувати «заборонений плід», що дає нові, невідомі і приємні відчуття, нібито допомагає «стимулювати уяву і творчі здібності». Таким чином, починається регулярне вживання наркотиків, виникає непоборна залежність від них, а коли приходить розуміння, що настав час лікуватися (а усвідомлення цього приходить до багатьох наркоманів), буває надто пізно повернути втрачене здоров’я [4, с. 68].

На жаль, чимало негативного молодь приймає через глобальну мережу «Internet». Тепер на різних сайтах легко можна знайти «рекомендації» та «корисні» поради, як роздобути кошти на наркотики, рекламуються перспективи наркобізнесу, вихваляється «чудова» дія галюциногенів, опію, напівсинтетичних наркотиків [5, с. 175].

Отже, способів і шляхів розширення наркотизму через неповнолітніх чимало, і це висуває ряд відповідальних завдань перед правоохоронними органами.

Наркоманія серед неповнолітніх представляє серйозну загрозу національній безпеці України. У сучасних умовах ефективна оперативно-розшукова діяльність з виявлення, документування та розкриття злочинів, пов’язаних з наркоманією, базується на системі концепту­альних нових підходах, які враховують: зміни організаційно-правових основ функціонування ОВС; побудову нових, заснованих на принци­пах довіри відносин між міліцією та громадянами держави; чітке ви­значення компетенції працівників міліції у сфері вдосконалення форм і методів оперативно-розшукової діяльності з протидії наркотизму серед неповнолітніх. Ці фактори обґрунтували актуальність розробки інноваційних концепцій, які б сприяли запобіганню, розповсюдженню та розкриттю злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків серед неповнолітніх.

Аналізуючи структуру злочинності, пов’язану з незаконним обігом наркотиків серед неповнолітніх, зазначимо, що за останні роки правоохо­ронними органами притягнуто до кримінальної відповідальності значну кількість осіб, які вчинили незаконні дії з наркотичними засобами без ме­ти збуту, у той час, як розповсюджувачі наркотиків та організатори цього бізнесу уникнули не уникнули такої відповідальності [6, с 494]

Наркоманія не може бути фактором, що пом’якшує покарання. Але, розуміючи, що криміногенність наркозалежних осіб у багатьох випадках обумовлена фізіологічно, держава повинна досить ретельно підходити до застосування чинних антинаркотичних законів та до прийняття інших, предметом регулювання яких є обіг наркотичних засобів. Необхідно враховувати низку важливих обставин.

По-перше, значна кількість заходів на початкові стадії профілактики наркоманії спрямована на пропаганду здорового способу життя, ознайомлення з механізмом впливу наркотиків на фізичний та психічний стан неповнолітніх, підвищення рівня культури, духовності спорту та відродження молодіжної політики.

По-друге, особливу увагу слід приділяти тим, хто вже почав вживати наркотики.

По третє, важливо врахувати зарубіжний досвід. Так, у США підрахували, що в десять разів дешевше вилікувати наркомана, ніж утримувати його у тюрмі після вчинення ним злочину [7, с 231]

По-четверте, програма заміни кримінальної відповідальності аль­теративними видами запобіжного впливу, яка б передбачала лікування, а також виховання у наркозалежних осіб соціальних, професійно-технічних якостей, має стати ефективним засобом реабілітації.

По-п’яте, хоч прийнято ряд Законів України, зокрема «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та зловживанню ними», «Про лікарські засоби», «Про підприємництво», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», але їх практична спрямованість стосується лише подолання умов, що сприяють залученню до наркотизму неповнолітніх та молоді, а не впливає на зниження рівня наркоманії загалом.

Статистика свідчить, що ситуація в Україні погіршується. Причина криється не в тому, що не створено досконалої законодавчої бази профілактики наркоманії і боротьби з наркобізнесом, а в тому, що практично в повному обсязі не виконуються чинні закони та підзаконні нормативні акти. Очевидно, треба приділити більше уваги використанню досвіду сусідніх країн.

У Польщі, наприклад, прийнято досить суворий закон, що забороняє торгівлю наркотиками. Але там за його дотриманням стежать не лише правоохоронні органи, а й громадськість. Так, у Польщі ефективно функціонує молодіжна організація боротьби з наркоманією «Монар» зі штаб-квартирою у Варшаві. Ця організація проводить велику профілактичну роботу проти наркоманії, алкоголізму, СНІДу. До цієї організації входять школярі, студенти, робітнича молодь [8, с. 233].

Боротьба з наркоманією та злочинним наркобізнесом – прямий обов’язок правоохоронних органів, і є одним з пріоритетних напрямків роботи органів внутрішніх справ. Проведення оперативно-розшукових заходів оперативними підрозділами у сфері протидії наркобізнесу потребують вивчення та вдосконалення з метою здобуття інформації, яка становить оперативний інтерес для ОВС та в подальшому її реалізація з метою ефективної профілактики та розкриття злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

Фахівці, які займаються цією проблемою, прогнозують розвиток ситуації з наркотиками в Україні як вкрай несприятливий. За оцінками експертів, у найближчі роки поширення наркоманії на території нашої та сусідніх держав не зупиниться. До того ж, економічне становище, що дедалі погіршується, може не лише активізувати діяльність ділків наркобізнесу, а й сприяти втягненню у торгівлю наркотиками малозабезпечені верстви населення, насамперед молодь, і зокрема студентство. У поєднанні з оперативною обстановкою в Україні це дає підстави застерігати, що злочинність, пов’язана з наркотиками, у найближчій перспективі буде для нашої держави однією з найважчих проблем.

Висновки. Слід відзначити, що у нашому суспільстві ведеться наполегливий пошук, вдосконалення і реалізація широкомасштабної системи боротьби з наркотизмом, зокрема її поставлено на міцну зако­нодавчу та нормативну основу. Україна як член Єдиної конвенції про наркотичні речовини 1961 р. бере активну участь у міжнародних акціях з припинення поширенню наркотичних засобів. Все, що зробле­но українською державою в цій галузі, є незначною частиною того, що необхідно зробити. На жаль, соціальною політикою вищий законодав­чий орган країни займається здебільшого на папері, а питання наркоманії обходить взагалі, хоч проблема набуває дедалі більшої гос­троти і особливо актуалізується, адже відбувається швидке омолод­ження віку наркозалежних осіб.

Безумовно, означена проблематика потребує глибокого вивчен­ня та всебічного аналізу спеціалістами і науковцями з урахуванням як позитивних зрушень, так і вірогідності настання шкідливих наслідків. Кримінально-правова політика України у цій сфері повинна бути ви­важеною та послідовною, має спиратися на міжнародний досвід та передбачати безперервний пошук нових підходів до якщо не повного приборкання, то хоча б до зменшення руйнівного впливу наркотизму на суспільство [9, с 67]. Отже, проблема боротьби з наркотизмом се­ред неповнолітніх є проблемою загальнодержавного масштабу і вимагає негайних, адекватних заходів.

––––––––––––

Ухаль А.М. Наркоманія: суть і боротьба з нею: навч.-довід. посібник / А.М. Ухаль, А.П. Шеремет. - У, 2001. -333 с

Баклан І.В. Актуальні проблеми профілактики наркозлочинів серед неповнолітніх / І.В. Баклан // Науковий вісник Юридичної академії Міністер­ства внутрішніх справ. - 2004. - № 2 (Спецвипуск). - С 217-223.

Петров Д.М. Основні фактори росту наркоманії та злочинності серед неповнолітніх в Україні / Д.М. Петров // Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи. - 2003. - С 128-133.

Ковтиха Г.Ю. Причини, що сприяють розповсюдженню наркоманії в Україні / Г.Ю. Ковтиха // Актуальні проблеми криміналістики: матер. міжвуз. наук.-практ. конфер. - К, 2001. - С 64-69.

Малишева М.М. Наркоманія серед неповнолітніх: причини, сучасне становище, профілактика / М.М. Малишева // Актуальні проблеми криміналістики: матер. міжвуз. наук.-практ. конфер. - К., 2001. - С. 172-176.

Баклан І.В. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків серед неповнолітніх / І.В. Баклан // Держава і право. - 2005. - № 30. - С 492–496.

Расюк Е.В. Профілактика наркоманії неповнолітніх в Україні та за кордоном / Е.В. Расюк // Проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: матер. всеукр. наук.-практич. конфер. – К., 2003. – С. 230–235.

Волкова Н.Л. Профілактика раньої наркоманії неповнолітніх / Н.Л. Волкова // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2004. – № 2 (спецвипуск). – С. 230–234.

Луцак О. Легалізаця наркотичних засобів: кримінально-правові проблеми / О. Луцак // Право України. – 2006.– № 6. – С. 65–68.

 

< Попередня   Наступна >