402

---

3. В. ЩЕПАНОВСЬКИЙ,

здобувач Київського національного університету внутрішніх справ

СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) ЗА БУДІВНИЦТВОМ ЖИТЛА В УКРАЇНІ

Досліджено систему органів державного нагляду (контролю) за будівництвом житла в Україні. На підставі відповідних нормативно-правових актів визначено їх повноваження та запропоновано шляхи подальшого удосконалення діяльності зазначених органів.

Будівництво житла є ризиковим видом господарської діяльності з огляду на негативні наслідки, що можуть настати у випадку недо­тримання встановлених державою й апробованих будівельною практикою норм та стандар­тів. Тому обґрунтованим є державний нагляд (контроль) за будівництвом житла, який здійснюється з метою захисту інтересів суспільства і людини від можливих негативних наслідків.

Нормативно-правові акти України нерідко містять неоднозначні положення щодо конт­рольно-наглядових повноважень органів дер­жавної влади України. До недавнього часу (коли будівництво житла було доволі прибутковим бізнесом) подібні недоліки правового регулювання зумовлювали ситуації, коли представники державних органів безпідставно реалізували окремі контрольно-наглядові функції щодо суб'єктів будівельної галузі. Відповідно й суб'єктам господарювання в буді­вельній галузі важко орієнтуватися у правомі­рності здійснення заходів державного нагляду (контролю) представниками органів державної влади України. Таким чином, існує цілком виправдана практикою потреба у визначенні системи органів державного нагляду (контролю) за будівництвом житла в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що проблематика державного нагляду (контролю) за будівництвом частково досліджувалася представниками юридичної науки. Зокрема провідна вітчи

зняна дослідниця адміністративного права О. Ф. Андрійко у докторській дисертації розкривала проблеми формування й розвитку системи органів дер­жавного контролю у сфері виконавчої влади України і ще в 1999 р. зазначала, що «для державного контролю в сфері економіки характерною є наявність значної кількості контролюючих органів, що проводять перевірки, ревізії, обстеження без дотримання системно­сті, а тим більше координації своєї діяльності з іншими органами контролю» [1, с 26]. Звичайно, на сьогодні держава намагається упорядкувати відносини щодо державного нагляду (контролю), однак існують непоодинокі випадки неправильного правозастосування у сфері господарювання, і зокрема у галузі будівництва житла.

У суміжних до обраної тематики дослі­дженнях розкриваються різноманітні адміністративно-правові аспекти державного нагляду (контролю) у сфері господарювання. Так, X. П. Ярмакі висвітлює сутність, правові засади, види, форми, методи, напрямки та процедури адміністративно-наглядової діяльності міліції в Україні [2]; С. С Вітвіцький здійснив дослідження адміністративно-правових проблем державного контролю у сфері ліцензійної діяльності [3]; Л. М. Касьяненко досліджувала організацію та здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України [4]; а Г. М. Остапович дослідила формування та функціонування механізму державного контролю на ринку цінних паперів України [5]. О. Б. Німко присвячує окремий підрозділ своєї дисертації питанням адміністративно-правового статусу суб'єктів регулювання державного молодіжного житлового кредитування, визначаючи їх правовий статус, завдання та функції [6]. Класичні підручники з адміністративного права України містять підрозділи щодо організаційно-правових засад управління будівництвом і житлово-комунальним господарством [7]. Однак, на нашу думку, у зазначених та інших дослідженнях питання визначення системи органів державного нагляду (контролю) за будівництвом житла в Україні не дістало належного висвітлення.

Саме тому основним завданням даної статті є розкриття системи органів державно­го нагляду (контролю) за будівництвом житла в Україні.

На сьогодні законодавство України визначає державний нагляд (контроль) як діяль­ність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єк­тами господарювання та забезпечення інтере­сів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня не-безпеки для населення, навколишнього природного середовища [8]. З аналізу цього ви­значення (у частині «виявлення та запобігання порушенням»), а також з урахуванням ст. 2 Закону України «Про основні засади держав­ного нагляду (контролю) у сфері господарсь­кої діяльності» можна зробити висновок, що поняття державний нагляд (контроль) зокрема й у сфері будівництва житла не охоплює процедури притягнення до юридичної відповідальності. Тобто не вважається державним наглядом (контролем) проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя [2]. Для цілей цього дослідження розмежування контрольних і наглядових пов­новажень не є суттєвим, тому систему органів державного нагляду (контролю) за будівництвом житла в Україні диференціювати не будемо.

У сфері будівництва використовується поняття «державний архітектурно-будівельний контроль», що визначають як «сукупність ор­ганізаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої місто­будівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяль­ності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, рестав­рації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій» [9]. Наведене визначення не містить вказівки на суб'єктів державного архі­тектурно-будівельного контролю, тому їх пе­релік будемо визначати на основі аналізу чинних законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Контрольні повноваження у галузі будів­ництва житла має Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (далі - Мінрегіонбуд України), які (повноваження) поля-гають у тому, що міністерство здійснює архітектурно-будівельний контроль, державний контроль за плануванням, забудовою та вико­ристанням територій; контроль за діяльністю державних будівельних корпорацій, які належать до сфери його управління, проводить згідно із законодавством роботу з ліцензуван­ня відповідних видів господарської діяльності та здійснює контроль за дотриманням ліцен­зійних умов [10].

Державний контроль та нагляд у системі Мінрегіонбуду України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Держархбудінспекція) та її територіальні органи. Місцеві органи державного архі­тектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за веденням будівництва об'єктів незалежно від форм власності, відомчого під­порядкування та джерел фінансування із залученням у разі необхідності інших органів державного нагляду [11]. Таким чином, Держархбудінспекція та її територіальні органи уповноважені не лише самостійно здійснювати контрольно-наглядові адміністративні пов­новаження, а й залучати за необхідності інші органи державного нагляду (контролю).

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю виконують два види контрольно-наглядових функцій у галузі будівництва житла: 1) безпосередні заходи державного нагляду (контролю) (ті, які пов'язані з плановими чи позаплановими перевірками суб'єктів галузі будівництва житла); 2) опосередковані контрольно-наглядові заходи, які пов'язані з видачею дозволів на здійснення будівництва тощо і не стосуються перевірок суб'єктів господарювання.

До першої групи контрольно-наглядових функцій відносимо повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення вибіркової пе­ревірки: відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нор­мам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рі­шенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів; своєчасності та якості виконання учасниками будівництва передбаче­них нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної виконавчої докуме­нтації; наявності сертифікатів на будівельну продукцію.

До другої групи контрольно-наглядових фу­нкцій (опосередкованих контрольно-наглядових заходів) відносимо:

видачу забудовникам дозволів на вико­нання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (далі - будівельні роботи), реєстрація об'єктів, на яких виконуються ці роботи;

реєстрацію відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонт-но-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій замовників, які здійснюють безпосередньо керівництво буді­вельними роботами, технічний і авторський нагляд;

участь у встановленому порядку в робо­ті комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у роз-слідуванні причин аварій на будівництві [9].

Етап прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом житлових об'єктів є одним із основних опосередкованих контрольно-наглядових заходів. Адже прийняття в екс­плуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відпо­відність збудованого об'єкта проектній доку­ментації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю [12]. У процесі ж визначення відповідності збудованого житлового об'єкта прое­ктній документації, вимогам державних стандартів тощо органи Держархбудінспекції реалізують контрольно-наглядові повноваження.

Останніми роками спостерігалась тенденція збільшення обсягів контрольно-інспекційної роботи Держархбудінспекції та її регіональних органів. Так, протягом січня-березня 2009 р. кількість контрольно-інспекційних дій інспекцій по Україні загалом становила 37 173, що у 2,4 рази перевищувало кількість дій у I кварталі 2008 р. Високими темпами зростав обсяг перевірок, особливо планових, що, за рішенням колегії Мінрегіонбуду України, свідчило «про перехід до системної робо­ти» [13]. За цей період інспекціями у резуль­таті здійснення контрольно-наглядових заходів здійснювались заходи притягнення до ад­міністративної відповідальності. Так, на під-ставі Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено 11 065 штрафів загальною сумою 1 894 956 грн, з яких стягнуто до державного бюджету 1 551 184 грн. А на підставі Закону України «Про відповідаль­ність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері місто­будування» накладено 1 032 штрафи загаль­ною сумою 74 891 752 грн, з яких стягнуто до державного бюджету 3 785 767 грн. Колегія Мінрегіонбуду України рекомендувала територіальним органам Держархбудінспекції при складанні квартальних планів перевірок «звертати увагу на збільшення кількості планових перевірок як упереджувального засобу профі­лактики порушень містобудівного законодав­ства» [13]. Таким чином, акцентовано увагу на здійсненні Держархбудінспекцією безпосередніх заходів державного нагляду (контролю) у вигляді перевірок.

Розглянемо також і державний контроль за ліцензованими видами діяльності у сфері будівництва житла.

Поділяємо думку вітчизняного дослідника С. С Вітвіцького, котрий визначає державний контроль у сфері ліцензійної діяльності як «різновид державного контролю підприємни­цької діяльності, що здійснюється уповноваженими державними органами (їх посадовими особами) у конкретній сфері господарювання та за конкретними умовами і полягає у визначенні видів підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, оцінці реального ста-ну господарської діяльності суб'єкта підпри­ємництва, що є предметом ліцензування, застосуванні визначеного чинним законодавством порядку ліцензування, використання від-повідних форм контролю та притягнення до юридичної відповідальності суб'єктів (фізичних та юридичних осіб - підприємців), які порушили загальнообов'язкові правила у сфе­рі ліцензування» [3, с 13]. Як бачимо, дослід-ник включає до обсягу поняття «ліцензування» здійснення відповідним державним органом контрольних заходів. Тому вважаємо, що органи ліцензування певних видів діяльності у галузі будівництва житла цілком обґрунто­вано здійснюють і контрольні заходи щодо дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов.

Ліцензування будівельної діяльності та ко­нтроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Держархбудінспекцією та її те­риторіальними органами. У результаті здійснення контрольних заходів Держархбудінспекцією щодо суб'єкта будівельної діяльності можуть виникати підстави для зупинення дії ліцензії, зокрема в разі наявності акта перевірки суб'єкта будівельної діяльності щодо по­рушення ліцензійних умов, якщо виявлені порушення неможливо усунути у процесі прова­дження будівельної діяльності, або акта комісії з розслідування причин аварії на будівництві об'єкта, що не призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків [14].

Зважаючи на викладене вище, робимо висновок, що основні контрольно-наглядові пов­новаження у сфері будівництва житла в Україні мають і реалізують Мінрегіонбуд України і Держархбудінспекція. Однак це не єдині ор­гани державного нагляду (контролю) у галузі будівництва житла. Розглянемо й інші органи державної влади України, які мають повноваження здійснювати державний нагляд (контроль) у галузі будівництва житла.

Будь-яке будівництво, зокрема і житлове, неможливе без контролю з боку природоохо­ронних органів. Так, орган, який підпорядко­ваний Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, - Державна екологічна інспекція має право обмежувати чи зупиняти (тимчасово) діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (у тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) і подавати Мінприроди пропозиції щодо припинення їх діяльності у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього при­родного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеки [15].

Будівництво житла, особливо будівництво багатоповерхових будинків, підлягає контро­лю та нагляду з боку санітарно-епідеміоло­гічних органів. Зокрема, Державна санітарно-епідеміологічна служба здійснює у межах своїх повноважень державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благопо­луччя населення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та гро­мадянами [16].

Держкомзем України відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснює дер­жавний контроль за використанням та охоро­ною земель [17], зокрема і таких, які передані для будівництва житлових об'єктів. У системі Держкомзему діє Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель (далі - Держземінспекція), яка організовує і здійснює державний контроль за дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення тощо [18].

За наявності на території населеного пункту об'єктів культурної спадщини в складі генерального плану або детального плану території розробляється історико-архітектурний опорний план, у якому визначаються охоронні зони пам'яток та зони регулювання забудови, а також заходи щодо їх охорони та викорис­тання. Контроль за їх дотриманням здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій [11]. У випадках, коли будівництво житла впливатиме на стан об'єктів культурної спадщини, відповідні контрольно-наглядові повноваження має і реалізує орган, який перебуває в підпорядкуванні Міністерства куль­тури та туризму України, - Державна служба з питань національної культурної спадщини.

Цей державний орган видає дозволи на про-ведення будівельних, земляних та інших робіт на пам'ятках національного значення, у ме­жах території, на якій вони розташовані, та в зонах їх охорони, на охоронюваних археоло­гічних територіях в історичних ареалах населених місць; у межах повноважень, наданих Міністерством культури та туризму України, погоджує програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, земляних робіт в межах терито­рії, на якій розташовані пам'ятки національ­ного значення, а також програми та проекти, в результаті реалізації яких може змінитися стан об'єктів культурної спадщини; Державна служба з питань національної культурної спадщини навіть повноважна приймати рішення про заборону будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, яка створює загрозу знищення, руйнування або пошкодження нерухомої пам'ятки або провадиться з порушенням законодавства у сфері охорони культур­ної спадщини [19].

Державний департамент пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відпо­відно до Закону України «Про пожежну без-пеку» бере участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів та відведення територій під будівництво [20].

При будівництві житла контрольно-наглядові повноваження має також Інспекція державного геодезичного нагляду Головного управління геодезії, картографії та кадастру України [21].

Зазначений перелік органів державної влади, які мають контрольно-наглядові повноваження у галузі будівництва житла, не є остаточним, однак, зважаючи на лімітований об-сяг цієї роботи, обмежимося розглядом пов­новажень зазначених вище органів.

З'ясуємо інші органи державної влади, які також здійснюють контрольно-наглядові пов­новаження у сфері будівництва житла. Відповідний порядок передбачає, що акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільсь­кої, селищної або міської ради чи місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію (виділено нами - 3. Щ.) [12]. Як бачимо, перелік таких органів не визначається. Подібна невизначеність що-до виключного переліку органів, уповноваже-них на участь у прийнятті закінчених будів­ництвом об'єктів в експлуатацію та на інші контрольно-наглядові заходи, існує і у зако­нах. Наприклад, Закон України «Про планування і забудову територій» визначає, що «державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється… Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її терито­ріальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади» [22].

Вважаємо, що повноваження на здійснення контрольно-наглядових заходів органами державної влади мають визначатися виключ­но законом. Тому на рівні підзаконних нормативно-правових актів не повинно бути розширеного тлумачення щодо переліку органів нагляду (контролю) за здійсненням будівництва житла. А тому позиція Держархбудінспекції, викладена у листі «Про необхідність погодження акта готовності об'єкта будівництва», щодо права Інспекції державного архітектур­но-будівельного контролю вказувати на «необхідність погодження акта готовності тим чи іншим органом залежно від функціонального призначення об'єкта будівництва» [23] видається дискусійною. Адже відповідно до Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України [24]. Держархбудінспекція не має повноважень на довільне визначення переліку органів державної влади, які б здійснювали контрольно-наглядові заходи у галузі будівництва. Тому виключний перелік органів державної влади, уповноважених брати участь у погодженні акта готовності об'єкта житлового будівницт­ва (а так само і на інших етапах будівництва житла), на нашу думку, має бути передбаче­ний законом.

На підтвердження такої позиції наведемо цитату з листа Мінрегіонбуду України, у якому враховано конституційне положення щодо підстав та способу дій органів державної вла­ди у частині встановлення виключного пере­ліку документів як підстави для видачі дозволу.

Література

Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / О. Ф. Андрійко. - К, 1999. - 38 с

Ярмакі X. П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Ук–аїні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / X. П. Ярмакі. - X., 2007. 41 с

Вітвіцький С. С Державний контроль у сфері ліцензійної діяльності: автореф. дис. на здобуття на-ук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / С. С. Вітвіцький. - X., 2004. - 18 с.

Касьяненко Л. М. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податко­вої служби України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Л. М. Касьяненко. - Ірпінь, 2004. - 18 с

Остапович Г. М. Державний контроль на ринку цінних папе–ів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Г. М. Остапович. К, 2006. - 21 с

Німко О. Б. Адміністративно-правове регулювання державного молодіжного житлового к–едитування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О. Б. Німко. - К., 2008. 19 с

Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк (ред.), В. М. Гарашук, О. В. Дьяченко та ін]. -К. : Юрінком Інтер, 2005. - 544 с

Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : закон Укра-їни від 5 квіт. 2007 р. № 877-V // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 29. - Ст. 389.

Положення про державний архітектурно-будівельний контроль : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 берез. 1993 p. № 225 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. -У редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квіт. 1995 р. № 253.

Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України : затв. постановою Кабі-нету Міністрів України від 16 трав. 2007 р. № 750 // Офіційний вісник України. – 2007. - № 39. - Ст. 1545.

Про затвердження Типових регіональних правил забудови : наказ Держбуду України від 10 груд. 2001 р. № 219 // Офіційний вісник України. - 2002. – № 3. - Ст. 99.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовт. 2008 р. № 923 // Офіційний вісник України. - 2009. - № 41. - Ст. 1370. – У редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 трав. 2009 р. № 534.

Про результати роботи Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів у I кварталі 2009 року : рішення колегії Мінрегіонбуду України від 23 квіт. 2009 р. № 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

Порядок ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві : затв. постановою Кабіне-ту Міністрів України від 5 груд. 2007 р. № 1396 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 94. - Ст. 3441.

Про урядові органи державного управління у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища : постанова Кабінету Міністрів України від 16 черв. 2004 р. № 770 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 24. - Ст. 1589.

Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 24 верес. 2004 р. № 1272 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 39. - Ст. 2586.

Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних рес–рсів : постанова Кабінету Міністрів України від 19 берез. 2008 p. № 224 // Офіційний вісник України. - 2008. № 23. - Ст. 698.

Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель : постанова Кабінету Міністрів України від 21 черв. 2010 р. № 477 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 47.

Про Державну службу з питань національної культурної спадщини : постанова Кабінету Міні­стрів України від 15 берез. 2006 p. № 336 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 11. - Ст. 761.

Про затвердження Положення про Державний департамент пожежної безпеки : постанова Кабінету Міністрів України від 11 квіт. 2002 р. № 500 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 15. - Ст. 816.

Про затвердження Положення про Інспекцію державного геодезичного нагляду Головного управ­ління геодезії, картографії та кадастр– України : постанова Кабінету Міністрів України від 30 серп. 1999 р. № 1592 // Офіційний вісник України. 1999. - № 35. - Ст. 45.

Про планування і забудову територій : закон України від 20 квіт. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 31. - Ст. 250.

Про необхідність погодження акта готовності об'єкта б–дівництва : лист .ержархбудінспекції від 20 серп. 2009 р. № 22/9-5243 // Все про бухгалтерський облік. 2009. - № 93. - С 32.

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

Стосовно необхідності отримання дозволів, у тому числі ордерів на порушення благоустрою для виконання будівельних (підготовчих) робіт у межах земельної ділянки, відведеної під будівництво об'єктів містобудування, крім дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітекту– ­но-будівельного контролю : лист Мінрегіонбуду від 8 лип. 2009 р. № 22/9-4131 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

 

< Попередня