Наукові статті Економічна безпека ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ МУНІЦИПАЛЬНИХОБЛІГАЦІЙ НА ПІДСТАВІ АНАЛІЗУ ФОНДОВОГО РИНКУ СШАВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ МУНІЦИПАЛЬНИХОБЛІГАЦІЙ НА ПІДСТАВІ АНАЛІЗУ ФОНДОВОГО РИНКУ США
| Наукові статті - Економічна безпека |
ФОКША Л.В.,
здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ
ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ МУНІЦИПАЛЬНИХОБЛІГАЦІЙ НА ПІДСТАВІ АНАЛІЗУ ФОНДОВОГО РИНКУ США
Актуальність наукової статті полягає в тому, що Бюджетний Кодекс України (ст. 74 ) та Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів» від 24.04.2003р. № 07 визначають право на здійснення запозичень до місцевих органів влади у формі випуску облігацій місцевих позик, але Закон України „ Про цінні папери і фондову біржу ” від 23 лютого 2006 р. [3] закріплює лише поняття облігацій місцевих позик, але не надає поняття та більш детальної класифікації цього виду цінних паперів в залежності від способу забезпечення. В той же час визначення і законодавче закріплення певних, чітко визначених видів облігацій зробить їх емісію більш зрозумілою і прийнятною як для місцевого органу влади, так і для інвестора.
Теоретичними та практичними питаннями становлення ринку муніципальних запозичень в Україні займаються вчені П. Гайдуцький, О. Кириленко, В. Кравченко, В. Падалка, Л. Воронова та інші. Цікавими є розробки вчених Російської Федерації, зокрема В. Баринова, К. Безсмертної, І. Костікова, А. Шадріна, М. Явдієва, та вчених США, Франції, Великобританії, Німеччини та інших країн: Френка С. Фабоці, Роджера Лерой Міллера, Лоренса Дж. Гітмана, Майкла Д. Джонка, Чарльза Дж. Вулфелома, Ричарда Л. Петерсона, Дж. Фрідмана, С. Хадсона-Вільсона, Т. Стейнметца та інших.
Вітчизняні науковці, представники як фінансових, так і правових наук, наголошують на важливості розвитку ринку муніципальних запозичень. Професор В.І Кравченко визначає, що принципово важливим для нас сьогодні у контексті функціонування інфраструктури ринків муніципальних запозичень є розробка інструме
Світова практика показує, що законодавче закріплення декількох чітко визначених видів облігацій із притаманними їм властивостями дає змогу муніципалітетам використовувати найбільш вдалий для кожного конкретного випадку емісії механізм розміщення, забезпечення та погашення цінних паперів.
Об’єктом аналізу був обраний ринок муніципальних цінних паперів США як найбільш значимий за своїми обсягами, кількістю та різноманітністю фондових інструментів, що на ньому обертаються. До муніципальних в США відносять цінні папери, що випускаються штатами, округами, містами, а також невеликими територіальними одиницями: шкільними округами, спеціальними районами. Взагалі нараховується близько 50 тис. емітентів муніципальних цінних паперів.
Муніципальні облігації США в залежності від типу забезпечення поділяються на 2 основних типи:
1. Облігації загального боргу (general obligation bonds), що представляють собою незабезпечені облігації, тобто підкріплені лише авторитетністю та добросовісністю емітента та податками, що збираються на відповідній території . Такий вид облігацій випускається для фінансування соціальних проектів, що мають позитивне значення для всієї громади, таких як
будівництво шкіл, лікарень, доріг та парків.
Строки обігу таких облігацій становлять від 10 до 20 років. Дохідність по них – 4-6 % річних. Найбільше значення для інвесторів має соціальний ефект.
Облігації загального боргу забезпечуються безумовною гарантією муніципального керівництва в межах їх загальної суми доходів. Адміністрація має право в разі потреби для погашення суми боргу та відсотків за користування підвищувати ставку місцевого оподаткування на підвладній території.
Можливість муніципалітетів незалежно контролювати оподаткування, проводити самостійну податкову політику є головною гарантією для інвесторів, що використовують цей фінансовий інструмент.
Залежно від легальної можливості муніципалітетів підвищувати ставки податків облігації поділяються на :
– Облігації без обмеження зростання податків (unlimited tax bonds) . Цей вид облігацій вирізняється більшою надійністю.
– „Обмежені „ облігації (limited tax bonds), що забезпечені не всіма податковими доходами муніципалітетів, а лише їх частиною. Як правило, ліквідність таких облігацій дещо нижча, ніж облігацій без обмеження зростання податків, оскільки ускладнюється можливість муніципалітетів швидко реагувати на непередбачені труднощі.
В той же час відсутність законодавчих обмежень на зростання податків не завжди означає більшу надійність, оскільки в багатьох містах основна частина місцевих податків поступає від обмеженого (вузького) кола платників, що робить неможливим безмежне підвищення податкового тягаря.
2. Прибуткові облігації (revenue bonds), забезпечені майбутніми доходами від експлуатації або реалізації проектів, профінансованих за рахунок випуску облігацій. Тобто зазначений вид цінних паперів знаходиться на самозабезпеченні, оскільки передбачає потік доходів, з яких виплачується сума боргу та відсотки за користування. Емітуються прибуткові облігації з метою фінансування будівництва платних доріг, транспортних споруд, систем водопостачання, каналізації, енергозабезпечення, а також для фінансування будівництва житла.
Житлові облігації випускаються з метою профінансувати будівництво житла для родин з низьким або середнім рівнем достатку, а також для родин, що купують будинок вперше. Зазвичай зібрані кошти передаються в кредит забудовнику, який, стягуючи орендну плату з мешканців або ж продаючи побудоване житло, виплачує борг муніципалітету, а той, в свою чергу, – інвесторам [8 ].
Випускаються також облігації розвитку промисловості та інших видів діяльності, що передбачають пільги по оподаткуванню прибутку з цінних паперів .
Існує також змішаний тип облігацій – так звані „двоствольні” або гібридні облігації, що забезпечуються як доходами від проекту, що фінансується, так і податковими доходами муніципалітетів. Необхідність у подвійному забезпеченні виникає в разі, коли об’єкт, що фінансується за рахунок емісії цінних паперів, має важливе соціальне значення, але неможливо передбачити його прибутковість; тому в разі недостатності коштів від реалізації проекту на погашення позики муніципалітет гарантує погашення облігацій за рахунок власних податкових надходжень. Гібридні облігації мають чітко визначені джерела погашення і гарантії місцевих органів влади, що значною мірою знижує ризики для інвестора, тому дозволяє емітенту призначити нижчу ставку відсотка [7].
В залежності від статусу гаранта, що бере на себе зобов’язання погасити позику при недостатності коштів, гібридні облігації підрозділяються на :
Облігації „ морального боргу”. Емітентом виступає уряд штату. Умови випуску передбачають, що в разі необхідності легіслатура (законодавчий орган штату) має право направити на покриття боргу частину загальних податкових зборів. Легіслатура має право, а не обов’язок діяти таким чином.
Облігації, за якими додатковим забезпеченням є гарантія банку.
Облігації, додатково забезпечені страховим полісом.
Облігації, що випускаються владою міста, яка потрапила у скрутне фінансове становище. Ці папери мають вигляд звичайних прибуткових облігацій, але фактично забезпечуються податковими надходженнями до бюджету.
Залежно від форми сплати процентів за муніципальними облігаціями виділяються наступні види цінних паперів:
- облігації з нульовим купоном (zero-coupon bond), які не передбачають виплати відсотків по облігаціям, а розміщуються з дисконтом. Такі облігації користуються попитом у інвесторів, що мають на меті зробити гарантовані накопичення в майбутньому.
Різновидом облігацій з нульовим купоном служить так звана накопичувальна облігація (accumulator bond), яка на відміну від класичного варіанта розміщується за номінальною вартістю, а відсоток розраховується за спеціальною ставкою, накопичується емітентом і виплачується разом з основною сумою боргу;
серійні облігації (serial bonds), що передбачають виплату основної суми боргу приблизно рівними частками у кілька прийомів через рівні проміжки часу (звичайно раз на рік). При цьому відсотки нараховуються на суму непогашеної заборгованості. Це дозволяє муніципалітету більш рівномірно розподіляти боргове навантаження протягом строку користування інвестованими коштами;
у випадку емісії прибуткових облігацій часто використовуються „кульові” облігації (balloon bonds або term bonds). Основна сума боргу виплачується в кінці строку їх дії. Разом з тим з метою гарантування надійності виплати боргу такі облігації передбачають створення спеціального фонду погашення, в якому емітент поступово накопичує суму, необхідну для виплати загальної суми боргу. Відсотки виплачуються через рівні інтервали часу протягом всього терміну дії облігації;
купонні облігації з постійною або змінною відсотковою ставкою.
Отже, аналіз практики місцевих запозичень США свідчить, що випуск облігацій у цій країні – досить вагомий спосіб залучення додаткових фінансових ресурсів як до місцевого бюджету, так і в економіку країни в цілому. Привабливість тих чи інших видів цінних паперів для інвесторів залежить від того, наскільки вдало розроблена система та умови випуску, забезпечення та погашення облігацій.
Як вже зазначалось, законодавство України, на відміну від законодавства США, не містить класифікації облігацій місцевих позик, тому всі запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на однакових умовах та на підставі єдиних вимог. Але об’єктом фінансування є різноманітні проекти, які мають свої особливості, тому і за забезпеченням вони мають розрізнятися.
В.М. Падалка в своєму дисертаційному дослідженні «Становлення та розвиток ринку місцевих запозичень в Україні» також визначає необхідність запровадження кількох груп муніципальних цінних паперів, зокрема, облігацій під загальні зобов’язання, облігацій під дохідні проекти, облігацій промислового розвитку, облігацій комунальних підприємств тощо [8, c. 231]. В цілому підтримавши цю думку щодо поділу муніципальних цінних паперів на групи, а також враховуючи іноземний досвід, пропонуємо закріпити в Законі України «Про цінні папери і фондову біржу» наступні види облігацій місцевих позик в залежності від способу забезпечення:
Облігації під загальне зобов’язання – як цінні папери, випуск яких забезпечується загальними доходами місцевих органів влади.
Прибуткові облігації – як цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечується майбутніми доходами від експлуатації або реалізації проектів, профінансованих за раху-нок випуску.
Облігації з подвійним забезпеченням – цінні папери, що забезпечуються як майбут-німи доходами від експлуатації або реалізації проектів, профінансованих за рахунок випуску, так і загальними доходами місцевих органів влади.
Список використаної літератури:
Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 року // Голос України. – 2001. – № 129. – 24 липня.
Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №207 // Офіційний вісник України . – 2003 – №9. – С. 108. – Ст. 337.
Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV // ВВР України. – 2006. – № 31. – С. 1126.
Про порядок випуску облігацій внутрішніх місцевих позик: Положення ДКЦПФР від 7 жовтня 2003р. // Офіційний вісник України. – 14 листопада 2003 р. – № 44. – С.245.
Муніципальні запозичення в Україні: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми фінансування розвитку великих міст за рахунок муніципальних запозичень та шляхи їх розв’язання”, Київ, 29 вересня 2004 р. / Редкол.: В.І. Кравченко, В.М. Падалка, Д.М. Гриджук та ін. – К., 2005.
Бессмертная Е. Облигационные займы США и Западной Европы. Что ближе России? // Рынок ценных бумаг. – 2000. – № 24 (183). – С. 82-88.
Никифорова В., Островская В. Государственные и муниципальные ценные бумаги. – СПб., 2004.
Падалка В.М. Становлення та розвиток ринку місцевих запозичень в Україні: Авто-реф. … канд. екон. наук. – К.,2006.
< Попередня Наступна >