Головна Наукові статті Аграрне право ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОСЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОСЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Наукові статті - Аграрне право
336

В.І. КУРИЛО

В. Н. БОЛЬШАКОВ

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОСЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Раскрываются возможности правового обеспечения мониторинга в качестве ин­струмента повышения эфективности в АПК Украины. На основе системного анализа понятия информационного права установлено, что для повышения эфективности при­менения правового обеспечения мониторинга в АПК Украины целесообразно использо­вать в качестве научной основы иформационной деятельности опыт из различных об­ластей науки.

On the basis of the system analysis of the concept of data protection law was provided, that for the increase of effectivity of application of the legal groundwork of monitoring in APK of Ukraine is advisably to use as scientific basis of informational activity experience from the different fields of science.

У сучасних умовах дедалі частіше менеджери фірм, що визначають стратегію корпорацій, використовують моніторинг (конкурентну розвідку, контролінц кон­салтинг, бенчмаркінц призма ефективності) - засіб, що не порушує закони та нор­ми етики при збиранні, аналізі й використанні інформації про ресурси, вразливі місця та наміри конкурентів. З допомогою моніторингу менеджери проводять моніторинг конкурентного середовища, приділяючи особливу увагу виникненню нових конкурентів і технологій, які можуть докорінно змінити обстановку1.

Основна мета конкурентної розвідки - зібрати відомості, які можуть забезпе­чити корпорації вирішальні конкурентні переваги. Цю думку обстоює і колишній генеральний директор і президент корпорації Nutra Sweet Роберт И. Флінн: «Ко-курентна розвідка приносить нашій корпорації до 50 мільйонів доларів у рік. Ця цифра включає як реально одержаний додатковий прибуток, так і прибуток, я

кий ми могли б втратити в результаті дій наших конкурентів»2. Колишній президент корпорації Keltog USA Гарі Костлі попереджає: «Конкурентна розвідка прино­сить велику користь, тому що вона, виявляючи сильні сторони ваших конкурентів, може вказати на слабкості вашої компанії у співставленні з ними. Ком­панія, яка не має такої інформації, зазнає поразки»3.

Джерелом фінансової кризи в США у 2008 р. є необгрунтовані з боку стра­тегічного аналізу новації у системі державного регулювання, які дали змогу отри­мувати іпотечні кредити на житло без підтвердження платоспроможності клієнта4.

Для розуміння шляхів підвищення ефективності моніторингу в АПК України важливо з'ясувати, що моніторинг (конкурентна розвідка) в організації бізнесу багато чого запозичив та використав з досвіду військової та урядової розвідки. Проблема в тому, що діяльність військової та урядової розвідки регулюється нака­зами, в межах доцільності, без врахування особливостей законодавства, а моніто­ринг (конкурентна розвідка) діє лише в межах законодавства держави та міжна­родного права. Тому основною метою правового забезпечення моніторингу (кон­курентної розвідки, бізнес-розвідки, контролінгу консалтингу) є розробка концеп­ції та створення законодавчої бази задля використання окремих науково обгрунто­ваних методів та засобів з різних галузей наук у процесі набуття, придбання, на­копичення документованої або публічно оголошеної інформації громадянами, юридичними особами та державними установами в інтересах АПК України.

Як відомо, інформаційне право - галузь права, яка становить систему спеціальних правових норм, що виникають в інформаційній сфері (збирання, ви­користання та поширення інформації). Це комплексна галузь, що грунтується на методах публічного і приватного права та використовує при вирішенні завдань правового регулювання інформаційних процесів практично весь арсенал право­вих механізмів5. Механізмом є сукупність станів, процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне та інше явище6. А методом є прийом або система прий­омів, що застосовуються в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві то­що)7. Відповідно явищем є подія, факт, епізод8.

Публічне право, як відомо, є сукупністю галузей права, які регулюють суспільні відносини та забезпечують загальний (публічний), державний інтерес, на відміну від галузей права, що спрямовані на захист приватного інтересу індивідуального користувача9.

Згідно з Законом «Про інформацію» сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з одержання, використання, поширення та зберігання інфор­мації визначається як державна інформаційна політика10. Основними напрямами і способами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу громадян до інформації; національних систем і мереж інформації; зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності; забезпечення ефективного використання інформації; сприяння постійному оновленню, запобіганню та зберіганню національних інформаційних ресурсів; створення загальної системи охорони інформації; сприяння міжнарод­ному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суве­ренітету України11. Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.

Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави12. Основними видами інформаційної діяльності є: одержання, використання, поширення і зберігання інформації13.

Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до законів України документованої або публічно оголошуваної інформації громадя­нами, юридичними особами і державою14.

Як було зазначено, одним з основних напрямів державної інформаційної політики є зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, право­вих і наукових основ інформаційної діяльності. Відповідно одним з основних видів інформаційної діяльності є одержання інформації. Тому доцільно для одер­жання інформації використовувати наукову основу інформаційної діяльності тоб­то використовувати можливості окремих наук для проведення інформаційної діяльності.

Як відомо, криміналістика - це наука, що розробляє систему спеціальних прийомів, засобів та методів збирання, дослідження та використання судових до­казів. Ці прийоми, засоби та методи використовуються в кримінальному судо­чинстві для запобігання, розкриття та розслідування злочинів, а також при судо­вому розгляді кримінальних і в деяких випадках цивільних справ. Тому криміналістичні методи є методами публічного і приватного права.

Відповідно механізмом також є сукупність станів, процесів, з яких скла­дається і певне юридичне явище, яке можна визначити як правовий механізм. У зв'язку з тим, що інформаційне право використовує при вирішенні завдань право­вого регулювання інформаційних процесів практично весь арсенал правових ме­ханізмів, а при проведенні інформаційної діяльності для одержання інформації доцільно використовувати у якості наукової основи інформаційної діяльності ме­тоди криміналістики, інформаційної діяльності для одержання інформації, доцільно використовувати у якості наукової основи інформаційної діяльності ме­тоди криміналістики.

Це підтверджується наступним: криміналістична ідентифікація ДНК китів до­помогла правоохоронними органам в природоохоронній сфері виявити нелегаль­них китобоїв. Наприклад, спосіб виявлення кількості забитих та тих, що з'яви­лись на ринках Японії і Кореї малих китів на основі дослідження ДНК ссавців з метою ототожнення та діагностики видів китів та конкретних китів була встанов­лена кількість впольованих китів, що майже в два рази більше, ніж було офіційно заявлено15.

Також, при порушенні державного кордону РФ в районі Баренцева моря були порушені огорожі кордону. При ремонтуванні огорожі співробітники Погранич­но! служби РФ відповідно прохання співробітників місцевого заповідника пере­давали зразки хутра ведмедів - порушників у лабораторію з метою проведення ідентифікаційних експертиз для виявлення індивідуальних особливостей ДНК конкретного ведмедя. Завдяки цім дослідженням встановлена кількість ведмедів, що регулярно переміщувались з території Росії на територію Норвегії та в зворот­ному напрямку16.

Доцільним необхідно відмітити, що існує чотири види поняття «іден­тифікація»: «1. Признание тождественности, отождествление объектов, опозна­ние. 2. В криминалистике - установление тождества объекта или личности по со­вокупности общих или частных признаков (например, идентификация личности по почерку, по следам рук и т.п. 3. В психологии и социологии процесс эмоцио­нального и иного самоотождествления личности с другим человеком, группой, образцом. 4. В технике, математике установление соответствия распознаваемого предмета своему образу (знаку) называется идентификатором»17.

У процесі стратегічного аналізу моніторингових дій авторами встановлено, що у значній частині перевірки достовірності інформації використовуються засо­би криміналістичної ідентифікації - так, наприклад, для встановлення до­стовірності документу по почерку ідентифікується виконавець. При цьому ця об­ставина встановлюється без порушень закону. Також, наприклад, були підтверд­жені методами технічного дослідження документів напрямок та відстань, з яких була виконана фотозйомка об'єкта.

Таким чином найбільш ефективними для використання при проведенні моніторингу в АПК України методами підвищення достовірності результатів моніторингу є в межах наукової основи інформаційної діяльності методи криміналістики.

Доцільність зазначеного підтверджується наступним: Згідно Закону України 2007 «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтовне на інтереси людей відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інфор­маційне суспільство в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові і підвищуючи якість життя.

При цьому в цьому ж Законі встановлено, що: ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на інформатизацію, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу, зокрема в сільське господарство, є низькою, рівень інформатизації окремих галузей економіки деяких регіонів держави є низьким, розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери недостатній.

Водночас склалися такі передумови, які вимагають прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні. Насамперед це пов'язано з соціально-еко­номічною нерівністю, що виникає між розвиненими країнами і країнами, що роз­виваються в наслідок суттєвої різниці в темпах зростання обсягів та номенклату­ри товарів і послуг які виробляються і надаються завдяки інформаційно-комуніка­тивних технологій. Така нерівність негативно впливає на конкурентоспро­можність країн і життєвий рівень людей.

Це підтверджується тим, що аналогічні закони прийняті в розвинених країнах значно раніше (Великобританія, ФРН і Японія - 2000р).

При цьому Японія, що є країною з найбільш розвиненою економікою серед трьох зазначених і має найбільш розвинене інформаційне законодавство.

Так в Основному Законі Японії «О формировании общества перспективных информационных и телекоммуникационных сетей» от 24.11. 2008р. стаття І про­голошує: «Метою цього Закону є сприяння мірам по прискоренню та інтенсивно­му формуванню суспільства перспективних інформацийних и телеко­мунікаційних мереж шляхом затвердження основних ідей, принципів и формиру-ючих мір, роз'яснення відповідальності уряду і місцевих органів управлення, за­сад Стратегічного управління та сприяння формированию суспільства перспек­тивних інформацийних і телекомунікаційних мереж, а також забезпечення умов розвитку і реализації програми приорітетних принципів формування суспільства перспективних інформацийних и телекомунікаційних мереж з точки зору гострої необходіності власної адаптації до швидких та корінних світових змін в соціаль-но-економичній сфері, що викликана використанням інформацийних и телеко­мунікаційних технологій».

АПК України є комплексною складовою економіки України і представляє со­бою багатогалузеву сферу виробництва національного продукту, в якій значна кількість галузей створення національного продукту (сільськомашинобудівна, ви­роблення засобів захисту рослин, сільськогосподарських добрив тощо) підкорена створенню одного з основних елементів національного продукту - харчових про­дуктів. зазначена багатогалузевість АПК є підтвердженням його аналогічності інших галузях економіки, призначеним для створення національного продукту, для підвищення ефективності яких необхідне правове забезпечення моніторингу.

Зазначене свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку суспільства, що правове забезпечення моніторингу в АПК України є одним з найдієвіших інстру­ментів підвищення ефективності АПК України.

 

1. Прескот Д.Е., Миллер С.Х. Конкукрентная разведка. - М., 2004. - С. 335.

2. Там само. - С. 211.

3. Там само. - С. 18.

4. Майдачевський І. У що вони вірять. // Тиждень. -2009. - 20-26 лютого. - С. 42-43.

5. Виноградова Г.В. Інформаційне пра­во України. - К., 2006. - С. 143.

6. Новий тлумачний словник української мови. -Т 2. - К., 1999. - С 910.

7. Там само. - С 617.

8. Там само. - С 942.

9. Юридиче­ский энциклопедический словарь. - М., 1984. - С. 415.

10. Закон України «Про інформацію» // Інформаційне законодавство України. Науково-практичний комен­тар / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка та І.С. Чижа. - К., 2006. - С. 230.

11. Там само. - С. 34-46.

12. Там само.

13. Там само. - С. 34-46.

14. Там само.

15. Эколо­гический шпионаж //Популярная механика. -2009. -№ l.-C. 18.

16. Прутьев М. Восток и Запад встречаются на Сетере // Вокруг света. - 2008. - № 3. - С. 96-105.

17. Інформаційне законодавство країн Європи і Азії / Під заг. ред. Ю.С. Шемшу­ченка та І.С. Чижа. - К., 2005. - С 377.

 

< Попередня