Наукові статті Теорія держави і права ПРОФЕСІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ АДВОКАТІВ АНГЛІЇ ТА СШАПРОФЕСІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ АДВОКАТІВ АНГЛІЇ ТА США
| Наукові статті - Теорія держави і права |
ТИХОМИРОВ Д.О.,
ад’юнкт Київського національного університету внутрішніх справ
ПРОФЕСІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ АДВОКАТІВ АНГЛІЇ ТА США
Питання теорії та історї держави і права 1823 році. На першому етапі свого існування вона мала назву «Лондонська Правова Інститу-ція». Основні завдання, які ставила перед собою ця спілка, полягали у підвищенні репутації і престижу професії солісітора у суспільстві, створенні єдиних стандартів для представників ад-вокатської професії, гарантуванні та контролі за належним наданням правових послуг солісіто-рами своїм клієнтам, оскільки вони були обумовлені тогочасним розвитком їх діяльності. З ча-сом вплив зазначеної вище спілки був поширений за межі Лондона і тому близько 1825 року термін «Лондонська» з назви інституції був виключений, для того щоб показати загальнонаціо-нальну направленість діяльності організації [1].
Офіційно спілка солісіторів була визнана у Королівській хартії 1845 року, після чого бу-ли призначені керівні органи спілки, обраний виконавчий комітет та створена остаточна назва «Law society», під якою вона відома і зараз [2, с. 287].
Професійними організаціями, які регулюють діяльність юристів на території США, виступає «American bar association» та її аналоги у кожному штаті. Історично АВА з’явилася приблизно у 1878 році [3, с. 204; 4, с. 130]. У цей час професія адвоката знаходилась на первинній стадії свого розвитку та не могла забезпечити потреб тогочасного суспільства. Підготовка та навчання юристів-адвокатів на початковому етапі розвитку професії здійснювалась за системою студіювання, що да-вало практичний досвід роботи, але не могло забезпечити належну теоретичну підготовку фахівця. У адвокатської професії ще не існувало етичних, професійних та правових норм, які б регулювали їх діяльність, був відсутній орг
«American bar association», згідно зі статутом, була призначена для «вдосконалення юриспруденції як науки, покращення управління правосуддям і створення єдиного законодав-ства у всій країні». З розвитком юридичної науки відпадає потреба у вирішенні багатьох про-блем. З огляду на це АВА дещо змінює свій напрям діяльності. З огляду на це у сучасному ста-туті визначається, що діяльність асоціації спрямована на загальнонаціональне представництво професії юриста, службу суспільству шляхом вдосконалення законодавства країни, поваги до закону, підтримання престижу професії адвоката» [5].
Зазначене дає підстави зробити висновок, що спрямованість діяльності професійних спі-лок юристів як в США, так і в Англії є схожою і полягає у сприянні підтримання належного престижу професії, заповнення прогалин у регулюванні її діяльності тощо. Ця мета є актуаль-ною і сьогодні, хоча в обох країнах сфера діяльності цих спілок розширилася і на даний час важливою її складовою стала підготовка майбутніх юристів.
Однією з основних характеристик, якщо порівнювати будь-які спілки, є їх організаційна структура. Якщо розглядати та порівнювати організаційну будову АВА у США та «Law society» у Англії, можна виявити як схожі, так і відмінні риси.
Кожна з організацій у своїй структурі має керівні підрозділи. У АВА це Палата делегатів та Правління губернаторів. Палата делегатів була заснована у 1936 році. Це найбільш численна інституція в асоціації. Палата делегатів зазвичай нараховує близько 500 членів. Її представники для проведення засідань збираються двічі на рік. До обов’язків цього органу входить розробка програми діяльності АВА та забезпечення втілення її в життя.
Іншою керівною установою АВА є Правління губернаторів (Board of Governors). До пов-новаженнь цього органу входить розгляд нагальних питань у час між зборами плати делегатів, але рішення, прийняті Правлінням губернаторів, не можуть розходитися з прийнятими палатою делегатів, оскільки останні мають вищу силу.
Також як і в АВА, «Law society» в Англії має свої керівні органи: Сorporate COUNCIL – корпоративна рада, Management Board – Рада з управління, Scrutiny Committee – наглядовий комітет, які регулюють внутрішню та зовнішню політику діяльності спілки солісіторів Англії.
Крім керівних органів, АВА у своїй структурі має близько 23 секцій, п'ять підрозділів, шість форумів і велику кількость комісій, постійних і спеціальних комітетів та спеціальних груп. Більшість з них видають до друку результати своєї діяльності. На додаток до друкованих та онлайн журналів, інформаційних бюлетенів і книг, ці підрозділи спонсують конференції, проводять семінари, курси, надають учбові відеозаписи, контролюють законодавство, проводять дослідження щодо важливих для асоціації питань. Також ці структурні частини є дорадчими органами для палати делегатів при формуванні поточної та майбутньої політики асоціації.
Такі ж самі органи можна виявити і в англійській спілці «Law society», наприклад, на 2008 рік до її складу входили 21 комітет, власне «Law society», комітет з нагороджень, рада членів «Law society», рада з етики та професійної поведінки тощо.
Порівнюючи організацію спілок юристів-адвокатів у США та Англії можна побачити, що загальні принципи побудови цих двох спілок є схожими, але організаційна будова їх у США є більш складною та громіздкою. Зокрема у США, крім АВА, існує у кожному штаті своя власна спілка юристів, яка структурно відокремлена від АВА. Рішення таких «місцевих організацій» є чинними тільки на території штату, в якому вони діють.
Як АВА, так і спілка солісіторів «Law society» у процесі своєї діяльності виконують не тільки контролюючі функції, але і виступають дорадчим та допоміжним органом для адвокатів своїх країн. Обидві спілки на вимогу своїх членів дають поради по складних ситуаціях адвокатської діяльності. Ці питання можуть знаходитися як у сфері права, так і у сфері морально-професійних відносин. У обох країнах існує офіційна програма допомоги в етичних та професійних питаннях. Більш всього адвокати звертаються до пошуку допомоги у сферах управління трастовими рахунками, зберігання професійної таємниці щодо клієнта, проблем, пов’язаних із потребою припинення надання послуг тощо. Зокрема можна навести приклад, що у США існує телефонна лінія з професійно-етичної допомоги, яка діє протягом робочого тижня з понеділка по п’ятницю впродовж робочого дня [6].
Також досить важливим для дослідження є питання діяльності спілок адвокатів по забезпеченню належного навчання майбутніх юристів. І у США, і в Англії при АВА та «Law society» діють підрозділи, які займаються навчанням (стажуванням) майбутніх представників адвокатської професії. Так у Англії діє програма «Junior lawyers» (Молоді Юристи), мета заснування якої полягає у допомозі молодим юристам у всіх сферах їх професійної роботи. Переваги членства в цій організацій можна показати в тому, що дійсні представники «Junior lawyers» отримують доступ до ексклюзивної Інтернет-мережі, яка може допомогти зробити перші кроки у кар’єрі, безкоштовну допомогу по телефону, повністю акредитоване подальше навчання та підвищення кваліфікації.
Одним з напрямів діяльності професійної організації адвокатів є забезпечення нею різних видів та способів навчання адвокатської професії. Яскравим прикладом такої діяльності є запровадження у США, штаті Вашингтон, крім програми підтримання молодих юристів та контролю за їх діяльністю, інституту альтернативної юридичної освіти. Вона відома під назвою «Rule 6: Law Clerk Program» (Правило 6: Правова програма клерків)
Програма юристів-клерків – це один із видів альтернативного навчання для тих, хто не має можливості закінчити юридичну школу та отримати класичну юридичну освіту для подальшої практичної діяльності. Ця програма дає можливість отримати повноцінну юридичну освіту та дати змогу «клерку» здавати адвокатські екзамени. Ця програма поєднує у собі такі види навчання як клінічне, схоластичне та теоретичне, що може дати повноцінну освіту майбутньому юристу. Після успішного закінчення програми «клерк» повинен здавати екзамени у Вашингтонській асоціації адвокатів. Ця програма започаткувалася та існує під патронатом Вищого суду Вашингтону. Оплата навчання за цією програмою не є дорогою. Зокрема при вступі до неї майбутній «клерк» повинен заплатити 50 доларів, а потім щороку вносити по 1500 дола-рів для продовження навчання, яке триває 4 календарні роки [7].
Привертає увагу програма допомоги молодим юристам в Англії. Вона має назву «From lawyer-to-lawyer» (Від юриста до юриста).
Основними завданнями ,які ставить перед собою програма «Від юриста до юриста», полягає у навчанні її членів основам адвокатської діяльності та вдосконалення професіоналізму всіх представників професії адвоката в Англії. Молоді учасники цієї програми отримують поради та консультації у більш досвідчених на ниві адвокатської діяльності юристів, які передають свій практичний досвід роботи.
Ще однією з форм допомоги юристам у Англії є програма «Практична порада». Вона виступає у вигляді лінії підтримки для солісіторів, стажерів та персоналу юридичних фірм, які її потребують у процесі своєї професійної діяльності. Ця дорадча програма заснована декількома досвідченими солісіторами, які при наданні допомоги використовують як власний досвід, так і досвіт і підтримку «Law society», у випадках коли вони власними силами не можуть вирішити поставленої перед ними проблеми [8].
Розглянувши професійні організації юристів у США та Англії, ми можемо виявити схожі та відмінні риси. Обидві організації були створені для регулювання діяльності адвокатів, підтримання престижу професії, допомоги молодим працівникам у їхній професійній діяльності. Також слід зазначити і деякі відмінності, наприклад структура АВА є більш громіздкою, ніж її аналог у Англії. В обох країнах існують програми підтримки молодих працівників, але у США діє програма альтернативного навчання, чого нема у «Law society» в Англії.
Досвід закордонних організацій по забезпеченню належного функціонування юридичної професії адвоката можна використовувати і в нашій країні, але зважаючи на те, що АВА та «Law society» належать до сім’ї загального права, а Україна – до романо-германської правової сім’ї. Порівнюючи АВА та «Law society» зі спілкою адвокатів України, можна зробити висно-вок, що вони більш розвинені та діють значно у ширшому колі проблемних питань. Це можна пояснити тим, що українська спілка була створена лише у 1990 році і є відносно молодою ор-ганізацією, яка знаходиться на стадії розвитку. Історія існування АВА та «Law society» нарахо-вує вже більше ніж 150 років, тому доцільно врахувати досвід діяльності таких об’єднань, які ефективно впливають на престиж та належну підготовку юридичних кадрів у своїх країнах та допомагають у створенні належного та справедливого законодавства.
Список використаної літератури:
http://www.lawsociety.org.uk/aboutlawsociety/whoweare/abouthistory.law
Романов А.К. Правовая система Англии: Учеб. пособ. – М., 2000.
Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. – К., 1997.
Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К., 1999.
http://www.abanet.org/about/history.html
http://www.wsba.org/lawyers/ethics/default1.htm
http://www.wsba.org/lawyers/licensing/faq-rule6.htm
http://www.lawsociety.org.uk/productsandservices/services/practiceadvice.law
< Попередня Наступна >