Головна Наукові статті Адміністративне право ДІЯЛЬНІСТЬ ДАІУ СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

ДІЯЛЬНІСТЬ ДАІУ СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Наукові статті - Адміністративне право
713

Н. В. ГАЙДАЙ,

науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблем попередження та взаємодії з населенням і громадськістю навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ

ДІЯЛЬНІСТЬ ДАІУ СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Проаналізовано проблемні питання правового регулювання діяльності Державної автомобі­льної інспекції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, запобігання дорожньо-транспортним пригодам, попередження та розкриття злочинних проявів на автошляхах держави.

В умовах прискорення темпів автомобілізації, високої інтенсивності дорожнього руху набуває гостроти проблема посилення безпеки дорожнього руху, вирішення якої запобігатиме травмуванню та загибелі громадян, аварійності транспортних засобів і знищенню дорожнього обладнання. Незважаючи на численні заходи, що вживаються підрозділами ДАІ МВС України, а також організаціями місцевих органів влади кожного міста країни щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, ситуація з аварійністю на автошляхах залишається складною.

Статистичні дані Державтоінспекції свід­чать, що в Україні кожні 24 хв реєструється дорожньо-транспортна пригода, в автомобільних аваріях гине 15 і отримують каліцтва майже 140 чоловік. Під час проведення круглого столу В. Танькут довів до відома присутніх, що за останні роки різко зросла кількість дорожньо-транспортних пригод і випадків смертності че­рез ДТП (зараз у ДТП гине більше 10000 чоло-вік на рік). Якщо порівнювати Україну з іншими державами, то, наприклад, – СІЛА на 100 ДТП гине 2,4 особи, у Європі 68, а в Україні -від 18 до 24 чоловік. Залишаються великими й показники дитячої смертності: так, за рік в Україні гине від 300 до 500 дітей [1]. Наприклад, на автошляхах м. Х

арків і області за 8 місяців 2010 р. скоєно 8485 дорожньо-транспортних пригод, з них 1488 (16,6 %) ДТП з постраждалими, під час яких 158 (26,9 %) осіб загинули та 1954 (18,9 %) отримали тілесні ушкодження. Головними причинами високого рівня аварійності на автошляхах В. Єгупенко вважає низьку дисципліну й правову культуру учасників дорожнього руху (особливо власників приватного транспорту), нехтування елементарними вимогами безпеки [2]. О. Небрат до вказаних негативних факторів додає незадовільний технічний стан транспортних засобів, жахливий стан автомобільних доріг (відсутність розмітки на дорогах, стан асфальтового покриття), безкарність осіб, які скоїли правопорушення, пов'язані з транспортом тощо [3].

Особливості у сфері правового регулювання й гарантування безпеки дорожнього руху роз­глядалися в науково-теоретичних дослідженнях. У них, зокрема, висвітлено проблеми застосування міліцією адміністративно-правових [4] та кримінологічних [5] засобів гарантування безпеки дорожнього руху. Але аналіз чинної системи правового регулювання діяльності органів ДАІ щодо застосування заходів адміністративного запобігання i припинення правопорушень наочно демонструє, що ця система є недосконалою, містить значну кількість нормативно-правових актів, які не завжди узгоджені між собою. Отже, метою даної статті є аналіз про­блемних питань у сфері діяльності ДАІ щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, запобігання дорожньо-транспортним пригодам, попередження та розкриття злочинних проявів на автошляхах держави.

Як зазначається у Законі України «Про дорожній рух», правилах, положеннях та ін­струкціях, настановах і правилах дорожнього руху, безпека дорожнього руху - це врегульований правовими нормами процес руху, експлуатації транспортних засобів, що виключає можливість заподіяння фізичної або майнової шкоди [6]. На забезпечення безпеки дорожньо­го руху органами влади й управління різних рівнів розробляються, затверджуються й реалі­зуються відповідні профілактичні програми.

Безпосереднє забезпечення державного на­гляду за безпекою дорожнього руху покладено на Державну автомобільну інспекцію МВС України (далі - Державтоінспекція), яка діє на підставі Положення про Державну автомобіль­ну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України [7].

Система забезпечення безпеки дорожнього руху з боку Державтоінспекції передбачає ши­рокий комплекс заходів - від розроблення проектів законів і відомчих нормативних актів про дорожній рух до узагальнення практики засто­сування законодавства з питань забезпечення безпеки дорожнього руху та його вдосконалення. Важливою функцією Державтоінспекції є контроль за додержанням усіма учасниками дорожнього руху вимог Закону України «Про дорожній рух», правил, норм і стандартів з пи­тань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо прав та обов'язків учасників дорожнього руху.

Для здійснення своїх функцій підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяль­ність», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема праців­ники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право: перевіряти виконання власниками транспортних засобів вимог щодо правил, норм та стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху й охорони довкілля, а в разі їх невиконан­ня притягати винних осіб до відповідальності; вживати необхідних заходів до розшуку зло­чинців та викрадених транспортних засобів; проводити дізнання за фактами дорожньо-транспортних пригод.

Державтоінспекції надане право обмежувати, забороняти та вносити оперативні зміни в організацію руху на окремих ділянках автомобільних доріг і вулиць у випадках затримання злочинців, проведення масових і протокольних заходів та в інших екстремальних ситуаціях; зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів безпеки дорожнього руху, перевіряти у водіїв документи, дорожні (маршрутні) листи; забороняти подальший рух та відстороняти від управління транспортними засобами осіб, що перебувають у стані сп'яніння, або тих, які не мають прав на управління даним видом транспортного засобу чи гру-бо порушують правила дорожнього руху тощо.

Працівники Державтоінспекції мають право: проводити огляд осіб, які підозрюються у вчиненні адміністративного правопорушення або злочину, для визначення наявності в їх ор­ганізмі алкоголю, наркотичних засобів, психотропних чи токсичних речовин або направляти чи доставляти зазначених осіб до медичних установ.

У випадках і в порядку, передбачених законодавством, працівники Державтоінспекції мають право застосовувати до правопорушни­ків заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю.

Державтоінспекція має право здійснювати адміністративне затримання і особистий огляд громадян, які вчинили адміністративне право­порушення, огляд їх речей, транспортного засобу й вантажу; складати адміністративні протоколи, накладати адміністративні стягнення на громадян, посадових осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; позбавляти воді-їв права на керування транспортними засобами та вилучати посвідчення, а також передавати матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожньо­го руху, на розгляд інших державних органів, адміністративних комісій, трудових колективів або громадських організацій.

У вирішенні проблем безпеки дорожнього руху ДАІ проводить значну роботу, спрямовану на запобігання дорожньо-транспортним пригодам та зменшення тяжкості їх наслідків, попередження та розкриття злочинних проявів на автошляхах держави. ДАІ стала не лише контролюючим органом, а й помічником і рад­ником на шляхах України, одним із підрозділів боротьби з дорожньою злочинністю.

Потреба вдосконалення правовідносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху пов'язується з небувалим в Україні зростанням дорожньо-транспортного травматизму, який значно випереджає показники більшості дер­жав світу. Недотримання правил поведінки на дорогах є серйозною загрозою для здоров'я населення, що зумовило включення до законів норм про підвищену відповідальність за порушення транспортної дисципліни учасниками дорожнього руху.

Щоб покращити ситуацію, яка виникла на дорогах країни, Президентом України до Вер­ховної Ради України було внесено відповідний Законопроект «Про внесення змін в деякі зако­нодавчі акти України стосовно удосконалення регулювання відносин в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» [8], який було при­йнято 24 вересня 2008 р. Цим Законом були закріплені зміни до Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кримінального кодексу України, законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про автомобільні дороги», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності володарів наземних транспо­ртних засобів» тощо.

Зупинімося більш детально на аналізі змін законодавства в рамках притягнення правопо­рушників до адміністративної відповідальності. У КУпАП законодавці закріпили нові склади правопорушень: порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів (ст. 121-2), залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 122-4), порушення порядку встановлення та використання спеціальних світлових або звукових сигнальних засобів (ст. 122-5) тощо [9].

Уведено новий вид адміністративного стяг­нення - громадські роботи (ст. 24, ст. 30-1 КУ-пАП) - виконання особою, яка скоїла правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самовряду­вання. Важливо, що законодавчо закріплена норма, згідно з якою в разі ухилення правопо­рушника від виконання громадських робіт суддя може замінити дане стягнення адміністративним арештом із розрахунку 1 день арешту за 5 годин громадських робіт, але не більш 15 діб.

Також законом уведено додаткові заходи забезпечення провадження у справах про адмі­ністративні правопорушення:

тимчасове затримання транспортного засобу;

відсторонення водія від управління транспортним засобом та проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під дією препаратів, які знижують швидкість реакції та увагу.

Важливим є закріплення в Законі можливості вилучення посвідчення водія, талону про проходження технічного огляду (ч. 2 ст. 260 КУпАП). Вжиття вказаних заходів беззаперечно позитивно впливає на проведення провадження в справах про адміністративні правопорушення [9].

Слід зауважити, що за останні роки органа-ми державної влади зроблено чіткі і продумані кроки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом реформування законодавства. Таким чином, закон покликаний підвищити ефективність впливу на дисципліну учасників дорожнього руху, проте як це втілюватиметься на практиці, покаже час.

Також слід зазначити, що окремо вжиті за-ходи не вирішать проблеми ефективності забезпечення безпеки дорожнього руху. Тільки розроблення та якнайшвидше впровадження в життя комплексної програми забезпечення безпеки дорожнього руху можуть дати позити­вний результат. До неї потрібно включити напрацювання щодо поліпшення конструкції транспортних засобів, пропозиції оптимальної організації руху на дорогах, плани будівництва й ремонту автошляхів, дослідження фінансо­вих і практичних можливостей уведення на всій території країни сучасних якісних і точних автоматизованих систем регулювання дорожнього руху та нагляду за ним.

Основним напрямом суттєвого покращання роботи ДАІ є й залишається забезпечення по­слідовної реалізації концепції: «Народ, міліція-партнери», подальша гуманізація стосунків працівників ДАІ з учасниками дорожнього руху. З цього приводу в лютому 2001 р. Міністерство внутрішніх справ України видало від­повідний наказ «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення нагляду за дорожнім рухом працівниками Державтоінспекції України». Згідно з цим документом скориговано функції служби ДАІ, головним завданням якої відтепер є профілактика дорожньо-транспортних пригод, запобігання загибелі й пораненню громадян під час дорожньо-транспортних пригод, комплекс заходів щодо боротьби зі злочинніс­тю на транспорті.

Якщо звернутися до правоохоронної діяльності в сучасних умовах, то можна констатувати, що органи держави найчастіше використовують:

правове пропагування, пояснення сутності законів, правової політики держави;

постійне інформування населення про стан справ у галузі охорони громадського порядку;

стимулювання ініціативи громадськості у справі надання правоохоронним органам допомоги в боротьбі за забезпечення правопорядку;

забезпечення поширення позитивного до­свід– в боротьбі з порушеннями правопорядку;

проведення профілактичних заходів щодо недопущення антигромадських проявів;

заохочення громадян, які активно виявили себе в боротьбі з правопорушеннями.

Посилення правосвідомості й організовано­сті громадян робить методи переконання й заохочення дедалі ефективнішими інструмента­ми регулювання громадських відносин. При цьому звужується сфера адміністрування, зменшується кількість випадків невиправданого застосування адміністративно-примусових засобів впливу. Останнім часом у правовій науці більше уваги приділяється такому методу, як заохочення правомірної поведінки громадян.

Список використаної літератури

Танькут В. За рік в Україні внаслідок ДТП гине від 300 до 500 дітей [Електронний ресурс] / Воло-димир Танькут // Матеріали круглого столу «Дитячий дорожній травматизм» (м. Харків, 2010). - Режим доступу: http://tur.stop-street. org.ua/?lang=ua&page=children_on_roads.

Єгупенко В. В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на т.анспорті органами Державної автомобільної інспекції МВС України : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / В. В. Єгупенко. - X., 2002. - 16 с

Небрат О. О. Деякі аспекти сучасного стану забезпечення безпеки дорожнього руху [Електронний ресурс] / О. О. Небрат // Право і Безпека. - 2009. - № 5 (32). - Режим доступу: http://3www.nbuv.gov. ua/portal/Soc_Gum/pib/2009_5/PB-5/PB-5_15.pdf.

Денисюк С. Ф. Загальна характеристика адміністративної відповідальності за порушення правил дозві-льної діяльності – сфері безпеки дорожнього руху [Електронний ресурс] / С. Ф. Денисюк // Право і Безпека. -2009. – № 5 (32). Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/pib/2009_5/PB-5/PB-5_16.pdf.

Мисливий В. А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (криміналь­но-правове та кримінологічне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. А. Мисливий. -К, 2005. - 36 с

Про дорожній рух : закон України від 30 черв. 1993 р. № 3353-ХП // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 31. - Ст. 338. - Зі змін. і доп.

Про Положення Про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 14 квіт. 1997 р. № 341. - Режим досту-пу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=341-97-%EF.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відно­син у сфері забезпечення безпеки дорожнього р–ху : закон України від 24 верес. 2008 p. № 586-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2009. - № 1011. - Ст. 137.

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. -№ 51. - Ст. 1122.

 

< Попередня   Наступна >