711

---

В. М. БАБАКШ,

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри оперативно-розшукової діяльності навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції Харківського національного університету внутрішніх справ

ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ПАСАЖИРСЬКИХ ТА ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Діяльність транспортної міліції щодо про­філактики адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень є важливим напрямком протидії правопорушенням у сфері охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на об'єктах залізничного, повітряного, водного транспорту та метрополітенів.

Ще на ранніх етапах свого існування людство усвідомило, що стримувати правопорушення тільки за допомогою покарання неможливо. Багаторічна історія протидії правопорушенням пов'язана з пошуками нових шляхів їх викорінення.

Мета даної статті - визначити поняття та систему заходів профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

Для досягнення поставленої мети планується вирішити такі завдання: визначити поняття та систему здійснюваних профілактичних заходів, спрямованих на попередження, припинення та усунення причин і умов, які сприяють учиненню правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень.

Проблемам профілактики правопорушень приділялася і приділяється значна увага. Окремі питання профілактики правопорушень розглядалися в роботах Г. А. Аванесова, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, О. П. Беци К. Л. Бугайчука, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, М. М. Дорогих, Е. С. Жигарьова, К. Е. Ігошева, О. П. Клюшніченка, Я. Ю. Кондратьева, В. М. Кудрявцева, Г. М. Міньковського, Л. Л. Попова, О. І. Остапенка, В. І. Ремньова, В. Д.

Сорокіна, А. П. Шергіна та інших авторів, які представляють різні галузі правової науки.

Деякі науковці пропонують розглядати профілактику адміністративних правопору­шень у широкому (загальному) і вузькому ро­зумінні. Широке (загальне) розуміння профілактики адміністративних правопорушень передбачає вжиття комплексних загально-соціальних заходів, спрямованих на скорочення деліктності, нейтралізацію, локалізацію й усунення негативних факторів, що сприяють учиненню правопорушень. У вузькому розумінні профілактика адміністративних правопо­рушень розглядається як діяльність державних органів виконавчої влади, громадських органі­зацій та окремих громадян, спрямована на запобігання окремим правопорушенням, застереження конкретних осіб або груп людей від вчинення ними протиправних дій [1, с 6].

Розглядати профілактику адміністративних правопорушень неможливо без «допомоги» адміністративної деліктології як першоосно­ви. Подібно до того, як кримінологія включає у свій предмет злочинність, причини й умови, що спричиняють учинення злочинів та розро­бку засобів запобігання злочинам, адміністративна деліктологія вивчає закономірності, які визначають стан, структуру та динаміку адмі­ністративної деліктності, їх причини та умови, розробку заходів запобігання скоєнню такої деліктності. Як слушно, на нашу думку, зазначає Є. В. Додін, «тільки методологічна визначеність адміністративної детермінованості дає можливість пізнати сутність адміністративної деліктології» [2].

Профілактика правопорушень неможлива без застосування адміністративної відповідальності й покарання. Інститут примусу не­від'ємний від права і являє собою систему матеріально-правових і процесуальних норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані із застосуванням уповноваженими на те органами й особами примусових заходів фізично­го, психічного та іншого характеру впливу на суб'єктів з метою забезпечення їх належної поведінки. Профілактичні заходи примусу мають своєю метою виправлення, перевиховання та надання допомоги окремим особам, а це можна зробити, коли такі заходи спрямовані на виявлення й усунення конкретних умов, які може використати суб'єкт для вчи­нення адміністративного правопорушення.

Говорячи про зміст поняття «профілактика правопорушень», необхідно підкреслити ще один суттєвий момент. Ряд авторів визначають попередження (профілактику) як сукупність чи комплекс заходів. Так, І. І. Карпець та В. М. Кудрявцев зазначають що попередження - це сукупність державних і суспіль­них заходів, що мають своєю метою усунення чи нейтралізацію причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень [3, с 26]. Інші ж автори стверджують, що попередження (про-філактика) правопорушень - це не просто система заходів, а насамперед діяльність (процес). Наприклад, К. Е. Ігошев та І. В. Шмаров підкреслюють, що профілактика правопорушень є управлінським процесом [4, с 20]. Такої ж думки дотримується Г. С Саркісов, який зазначає, що «попередження - це не про­сто система заходів - це насамперед діяль­ність» [5, с 42]. Ми також підтримуємо думку К. Л. Бугайчука, який відзначає, що «профілактична робота ведеться не тільки тоді, коли адміністративний проступок вже вчинено, вона можлива і при правомірній поведінці; тут вона полягає у створенні максимально сприятливих умов для реалізації правомірних дій, в підтримці та забезпеченні гарантій сус­пільно корисливих вчинків» [6, с 114].

На думку Г. М. Міньковського, слід розрі­зняти чотири напрямки профілактики адміністративних правопорушень: усунення «вузьких місць» і диспропорцій суспільного виховання, які перешкоджають формуванню соціально-корисних якостей, та ліквідація дії факторів, що можуть сформувати антигромадську пози­цію особистості; протидія негативним явищам і їх блокування; припинення формування анти-громадської позиції, яка проявляється в правопорушеннях, щоб запобігти перетворенню їх на злочин; проведення профілактичних за-ходів, пов'язаних із уже скоєними правопо­рушеннями з метою запобігання їх повторному вчиненню [7, с 42].

Профілактичні заходи протидії адміністративним правопорушенням можна об'єднати й у такі блоки: загальні заходи; індивідуальні заходи; організаційні та правові заходи; спеціальні заходи. Так, загальна профілактика адмі­ністративних правопорушень у сфері пасажир­ських та вантажних перевезень передбачає:

- видання законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів з питань профілактики правопорушень;

- проведення інформаційно-правовиховної роботи. Згідно зі ст. 22 Закону України «Про інформацію», правова інформація – це сукупність документованих або публічно оголоше­них відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення, боротьбу з ними, профілактику тощо [8]. Право-виховна робота сприяє більш детальному ви­вченню стану адміністративної деліктності на Україні, зокрема у сфері пасажирських та вантажних перевезень, допомагає у визначенні певних заходів щодо профілактики адміністративних правопорушень, які вчиняються під час здійснення перевезень, а також забезпечує право населення на отримання необхідної ін­формації. Інформаційне забезпечення стано­вить фундамент для правовиховної роботи. Неабияку роль у профілактиці адміністратив­них правопорушень відіграє правове вихован­ня громадян. «Виховання - цілеспрямований розвиток людини, що включає освоєння куль­тури, цінностей й норм суспільства» [9, с 489]; наукову роботу, яка передбачає створен­ня наукових установ та підрозділів, що будуть займатися вивченням проблем вчинення правопорушень. Як приклад можемо навести утворення у Харківському національному уні­верситеті внутрішніх справ науково-дослідних лабораторій з проблем профілактики та розслідування злочинів, з проблем розкриття злочи­нів, з проблем попередження правопорушень та взаємодії з населенням і громадськістю. Названі та інші наукові підрозділи вивчають при­чини та умови вчинення правопорушень, до­сліджують громадську думку щодо діяльності ОВС стосовно профілактики правопорушень тощо. Вони розробляють відповідне наукове підґрунтя для практичного застосування вже відомих заходів профілактики та їх удоскона­лення, а також пропонують нові.

До загальних заходів профілактики право­порушень, що вчиняються у сфері пасажирсь­ких перевезень, можна віднести: завчасне планування зростання пасажирських перевезень, пов'язаних із сезонним та святковим коливанням чисельності пасажирів; створення умов, які б не дозволяли посадовим особам зловживати своїм становищем.

Окрім загальної профілактики, органи внутрішніх справ на транспорті здійснюють ціле-спрямовану індивідуальну профілактику адміністративних правопорушень, які вчиняються під час здійснення перевезень. Індивідуальна профілактика є важливою частиною діяльності державних органів та громадських організацій, які протидіють адміністративним правопорушенням. Мета даного виду профілактики – своєчасне виявлення осіб, від яких можна очікувати вчинення адміністративних правопорушень, здійснення виховного впливу на таких осіб та оточуюче їх мікро- та макросередовище, вжиття інших заходів (за необхідності - примусу) для того, щоб адміністративні правопорушення не були вчинені.

Здійснення індивідуальної профілактики адміністративних правопорушень є однією із функцій органів внутрішніх справ, зокрема головним суб'єктом даного виду профілакти­ки адміністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень є транспортна міліція.

Залежно від стадії антигромадської поведінки та початку профілактичної роботи можна виді­лити такі стадії індивідуальної профілактики:

доделіктна профілактика, завданням якої є недопущення формування в особи антигромадської спрямованості на вчинення адміністративних правопорушень, та застосування організаційних заходів, покликаних створитисп–иятливі умови для правової поведінки;

припинення вчинення адміністративного правопорушення на стадії готування або замаху;

профілактичні заходи за фактом учиненого адміністративного правопорушення;

профілактичні заходи після вчинення ад­міністративного правопорушення (ці заходи спрямовані на недопущення та усунення факторів, які сприяють вчиненню подібного або іншого правопорушення.

Організаційні та правові заходи формують цілі, принципи і завдання, визначають систему суб'єктів профілактики, їх структуру, від­носини і взаємодію, використання сил і засобів профілактики правопорушень, удосконалення відповідного законодавства. Так, профілактика правопорушень на транспорті повинна здійснюватися з метою: усунення передумов для вчинення правопорушень на транспорті й забезпечення охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів громадян, поступового нарощування у цій справі зусиль правоохо­ронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади та громадськості; створення умов для проведення ефективної правової та виховної роботи серед населення, забезпечення її цілісності і різноманітності; послаблення дії криміногенних та інших анти-соціальних факторів на підприємствах, в установах і організаціях транспорту; викорінення корупції, зменшення кримінального впливу на відносини у сфері транспортних перевезень; протидія незаконному обігу зброї та наркотичних засобів, а також іншим злочинам на транспорті; недопущення здійснення терористичних актів на транспорті, захоплення транспортних засобів.

До основних принципів профілактики адміністративних правопорушень органами внутрішніх справ на транспорті слід віднести:

законність, яка передбачає сувору відпо­відність профілактичної діяльності вимогам законодавства, зокрема компетенції органів внутрішніх справ на транспорті; застосування заходів індивідуальної профілактики при не­ ухильному дотриманні гарантій прав і законних інтересів осіб, щодо яких вони застосовуються;

соціальну справедливість і гуманізм, які передбачають захист законних інтересів фізичних і юридичних осіб, щодо яких здійснюється профілактичний вплив (зокрема застосування заходів профілактичного впливу повинно відповідати його цілям), недопущення заподіяння під час проведення профілактичних заходів фізичних страждань та приниження людської честі та гідності;

комплексність профілактики, тобто вжиття заходів психолого-педагогічного, економіч­ного, організаційного, правого характеру; вплив на всю сукупність причин і умов, що можуть сприяти асоціальній поведінці особи;

диференціація заходів впливу (переконання і примусу), яка передбачає індивідуаль­ний підхід до особистості, за якого вибір тих чи інших профілактичних заходів залежить від її поведінки.

Ефективність організації профілактики ад­міністративних правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень здебіль­шого визначається змістом управлінської діяль­ності керівних апаратів транспортної міліції, яка передбачає конкретизацію цілей, завдань, функцій кожної служби, підрозділу та окремих працівників щодо їх участі в профілактичній діяльності; збирання, обробку й аналіз інфор­мації про стан і поширення правопорушень; підготовку управлінських рішень; планування й координацію дій галузевих служб, адміністрацій транспортних підприємств, громадських формувань щодо профілактики правопору­шень; створення системи обліку й контролю за результатами роботи.

В організації профілактичної діяльності ор­ганів внутрішніх справ на транспорті необхід­ними є централізація управління охороною громадського порядку, а також оперативне ке­рування всіма підлеглими службами; наявність постійно діючих засобів зв'язку ПСМ, що до-зволяють органам внутрішніх справ на транспорті швидко повідомляти й одержувати оперативну інформацію; постійна система перевірки збереження вантажів на шляху проходження.

Література

Подлінєв С. Д. Адміністративна деліктологія / С. Д. Подлінєв. - О. : Юрид. літ., 1999. - 43 с

Додін Є. В. Адміністративні прост.пки та їх профілактика органами внутрішніх справ на транспор­ті / Є. В. Додін. - О. : Право, 1983. - 96 с

Дубинин Н. И. Генетика, поведение, ответственность / Н. И. Дубинин, И. И. Карпец, В. Н. Кудряв-цев. - М. : Политиздат, 1982. - 304 с.

Игошев К. Е. Социальные аспекты предупреждения правонарушений / К. Е. Игошев, И. В. Шма-ров. -М. : Юрид. лит-ра, 1970. - 176 с.

Саркисов Г. С. Социальная система предупреждения преступности / Г. С. Саркисов. - Ереван : Айастан, 1975. - 158 с.

Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілак-тики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Костянтин Леонідович Бугайчук. - X., 2002. - 243 с.

Миньковский Г. М. Основные направления и этапы развития исследования проблемы борьбы с преступностью несовершеннолетних / Г. М. Миньковский // Вопросы борьбы с преступностью. - 1974. -Вып. 20. - С. 40-48.

Про інформацію : закон України від 2 жовт. 1992 p. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

Столяренко Л. Д. Психология и педагогика в вопросах и ответах : учебник / Л. Д. Столяренко, С. И. Самыгин. - Ростов н/Д : Феникс, 2000. - 576 с.

 

 

< Попередня   Наступна >