Головна Монографії та посібники Цивільне право Договір купівлі-продажу Є. О. Харитонов, О. В. Старцев Цивільне право України § 4. Визнання права власності

Є. О. Харитонов, О. В. Старцев Цивільне право України § 4. Визнання права власності

Цивільне право - Договір купівлі-продажу

§ 4. Визнання права власності

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності — це вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту наявності в нього права власності на спірне майно. При цьому такий позов може бути поданий окремо або у поєднанні з вимогами про повернення майна чи усунення перешкод у користуванні й розпорядженні майном. В останньому випадку має місце поєднання позову про визнання нрава власності з віндикаційним, або негаторним, або прої ібіторним позо­вами тощо.

Позови про визнання права власності спрямовані на захист можливості здійснення права власності шляхом підтвердження в судовому порядку факту належності позивач спірного манна на праві власності.

Умови подання позову про визнання права власності:

ab-stops: 26.3pt;">1) наявність права власності у позивача;

2) оспорювання права власності іншими особами;

3) наявність у власника можливості довести своє право влас­ності.

Позивачем може бути власник речі незалежно від того, володіє він нею чи ні. Відповідач — особа, що заявляє чи не заявляє вимоги про свої права на річ, але у кожному разі оспорює право власності позивача або не визнає за позивачем права власності на спірне майно.

Змістом позову є вимога власника, чиї права оспорюються, про констатацію перед особами, які оспорюють його право на річ, на­явності в нього права власності на спірне майно.

Підтвердження позивачем своїх прав на майно може здій­снюватися шляхом надання ним правовстановлюючих докумеп тів, свідчень, а також будь-яких інших доказів, що підтверджую і ь належність позивачу спірного майна. Якщо майно знаходиться у володінні позивача, діє презумпція правомірності фактичного воло­діння.

Оскільки позови про визнання права власності не пов'язані з конкретними порушеннями правомочностей власника і зумовлені триваючим порушенням з боку третіх осіб, на них, як і на нега- торні позови, не ПОШИрЮЄТЬСЯ_гкщ№шцшшість.

Якщо вимога про визнання права власності супроводжується поданням позову про витребування майна з чужого незаконного володіння або про усунення порушень права власності, не пов'яза­них з порушенням володіння тощо, то задоволення вимоги про визнання права власності є лише передумовою для досягнення по­зивачем кінцевої мети позову (наприклад, повернути майно у своє володіння).

Позов про визнання судом права власності на майно може також мати місце тоді, коли у позивача відсутні документи, які засвідчу­ють його право власності, і цс право оспорює відповідач.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук