Головна Монографії та посібники Податкове право СПРОЩЕНI СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ 4.5. Сплата iнших податкiв та зборiв (обов’язкових платежiв)

4.5. Сплата iнших податкiв та зборiв (обов’язкових платежiв)

Податкове право - СПРОЩЕНI СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
136

4.5. Сплата iнших податкiв та зборiв (обов’язкових платежiв)

Пiдприємець, який працює за єдиним податком, не є платником таких видiв податкiв i зборiв (обов язкових платежiв):

податку на додану вартiсть;

податку на доходи фiзичних осiб (прибуткового податку з громадян);

плати (податку) за землю;

збору на спецiальне використання природних ресурсiв;

збору до Фонду для здiйснення заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чор­нобильської катастрофи та соцiального захисту населення;

збору до Державного iнновацiйного фонду;

збору на обов язкове соцiальне страхування;

вiдрахувань та зборiв на будiвництво, реконструкцiю, ремонт i утри­мання автомобiльних дорiг загального користування України;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на обов’язкове державне пенсiйне страхування;

збору за видачу дозволу на розмiщення об’єктiв торгiвлi та сфери послуг;

внескiв до Фонду України соцiального захисту iнвалiдiв;

внескiв до Державного фонду сприяння зайнятостi населення;

плати за патенти згiдно iз Законом України “Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi”.

Втiм, тут треба зробити два застереження.

По-перше, платник єдиного податку може не сплачувати земельного по­датку лише за тi дiлянки, якi вiн використовує для провадження пiдпри-ємницької дiяльностi. Вiдповiдно, за iншi земельнi дiлянки потрiбно перерахо­вувати податок. Крiм того, пiдприємця — фiзичну особу не звiльняють вiд орендної плати за земельнi дiлянки, яка є одним з видiв плати за землю.

По-друге, згаданий пiдприємець мусить сплачувати й ПДВ — у тому разi, якщо вiн сам вирiшив зареєструватися як платник цього податку.

tify;">Перехiд на єдиний податок не звiльняє пiдприємця вiд сплати таких по-даткiв та зборiв (обов’язкових платежiв):

акцизного збору;

мита;

державного мита;

податку з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних ма­шин i механiзмiв;

збору за забруднення навколишнього природного середовища;

збору на розвиток виноградарства, садiвництва та хмелярства;

єдиного збору, що його стягують у пунктах перетину державного кордо ну Украї ни;

збору за використання радiочастотного ресурсу України;

мiсцевих податкiв i зборiв (крiм комунального податку та збору за ви­дачу дозволу на розмiщення об’єктiв торгiвлi та сфери послуг).

Зрозумiло, такий пiдприємець сплачує цi податки та збори тiльки в тому разi, якщо пiдпадає пiд визначення їх платника.

Тепер розглянемо питання про те, якi стягнення має здiйснювати плат­ник єдиного податку з доходiв своїх найманих працiвникiв.

Як вже було зазначено, такий пiдприємець не є платником прибуткового податку з громадян. Крiм того, доходи, отриманi вiд провадження пiдприєм-ницької дiяльностi за єдиним податком, не входять до складу сукупного опо­датковуваного доходу за пiдсумками звiтного року такого платника й тих осiб, якi перебувають з ним у трудових вiдносинах. Сплачена сума єдиного податку є остаточною i не входить до перерахунку загальних податкових зобов язань са­мого платника єдиного податку та згаданих осiб (серед них i членiв його сiм’ї, залучених до пiдприємницької дiяльностi).

Однак при цьому платника єдиного податку не звiльняють вiд обов язку нараховувати, стягувати й перераховувати до бюджету прибутковий податок громадян з тих доходiв, якi вiн виплачує своїм найманим працiвникам (зокре­ма членам своєї сiм’ї). Тому Ви мусите перераховувати прибутковий податок iз заробiтної платнi осiб, що перебувають з Вами в трудових вiдносинах.

Крiм того, Ви маєте перераховувати прибутковий податок з доходiв, що їх виплачуєте особам, для яких мiсце роботи у Вас не є основним (наприклад, тим, хто працює у Вас за сумiсництвом), а також з виплат фiзичним особам за виконання разових та iнших робiт на пiдставi договорiв пiдряду та iнших дого­ворiв цивiльно-правового характеру.

Чимало дискусiй викликає питання про те, чи мусить платник єдиного податку перераховувати з доходiв своїх найманих працiвникiв суму збору на обов язкове державне пенсiйне страхування. Пенсiйний фонд України й Держ-пiдприємництво України обстоюють протилежнi точки зору на цю проблему.

Вiдповiдно до законодавства пiдприємця, що сплачує єдиний податок, звiльняють вiд обов язку нараховувати, стягувати й перераховувати до державних цiльових фондiв (зокрема до Пенсiйного фонду України) зборiв, пов язаних з виплатою заробiтної платнi працiвникам, якi перебувають з ним у трудових вiдносинах (серед них i члени його сiм’ї). Отже, платник єдиного податку не мусить вiдраховувати 1% або 2% вiд сукупного оподат­ковуваного доходу з доходiв, виплаченим тим людям, з якими вiн перебуває в трудових вiдносинах.

Пiсля ухвалення нових законiв України з питань загальнообов язкового дер­жавного соцiального страхування виникли суперечностi, пов язанi з вимогою пере­раховувати внески до кiлькох фондiв соцiального страхування з доходiв осiб, що пе­ребувають у трудових вiдносинах з платником єдиного податку — фiзичною особою.

Нинi справа зi сплатою страхових внескiв виглядає так.

Платник єдиного податку — фiзична особа, незалежно вiд того, використо­вує вiн найману працю чи нi, не має обов язку сплачувати за себе страховi внески на загальнообов язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття та на загальнообов язкове державне соцiальне страхування в разi тимчасової втрати працездатностi та появи витрат, зумовлених народженням i похованням.

Втiм, такий пiдприємець може брати участь у соцiальному страхуваннi згаданих видiв на добровiльних засадах.

Проте з доходiв, виплаченим своїм найманим працiвникам, платник єди­ного податку — фiзична особа мусить перераховувати страховi внески цих най­маних працiвникiв на загальнообов язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття та на загальнообов язкове державне соцiальне страхування в разi тимчасової втрати працездатностi та появи витрат, зумовлених наро­дженням i похованням.

Пiдприємець, який використовує найману працю, мусить сплачувати i за себе, i за своїх найманих працiвникiв страховi внески на страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, що спри­чинили втрату працездатностi.

Найближчим часом питання, пов’язанi iз сплатою страхових внескiв, оче­видно, буде врегульовано на законодавчому рiвнi. Тому радимо пильно стежи­ти за змiнами в законодавствi.

Платники єдиного податку — фiзичнi особи, якi використовують найману працю, мусять протягом встановленого термiну зареєструватися як платники страхових внескiв на вказанi три види загальнообов’язкового державного со-цiального страхування. При цьому зареєструватися потрiбно в будь-якому разi, незалежно вiд того, сплачують такi пiдприємцi згаданi страховi внески чи нi.

Джерела юридичної iнформацiїс: таттi 11 та 12 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України “Про прибутковий податок з громадян” вiд 26.12.1992 № 13-92; статтi 2 та 6 Указу Президента України “Про внесення змiн до Указу Президента України вiд 3 липня 1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб’єктiв малого пiдприємництва” вiд 28.06.1999 № 746/99; пункти 4 та 6 Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України “Про роз’яснення Указу Президента України вiд 3 липня 1998 р. № 727” вiд 16.03.2000 № 507; пункт 1 Порядку видачi Свiдоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого в Наказi ДПА України вiд 29.10.1999 № 599; Лист Держпiдприємництва України вiд 11.01.2001 № 2-222/71; спiльний Лист Держпiдприємництва України вiд 12.04.2001 № 1-531/2481 та Мiн-працi України вiд 20.04.2001 № 03-3/1808-020-1; Лист Державного центру зайня-тостi Мiнпрацi України вiд 23.03.2001 № ДЦ-05-901; Лист Держпiдприємництва України вiд 05.04.2001 № 2-221/2311.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук