2.5.3 Про отримання ліцензій та інших дозвільних документів

Ви, мабуть, знаєте, що для здійснення багатьох видів діяльності в Україні потрібна ліцензія або інший документ дозвільного характеру. Не виключено, що в рамках спільної діяльності ви плануєте займатися саме одним із них. Тоді у вас повинно виникнути питання, чи потрібно одержувати ліцензію. Спро­буємо на нього відповісти.

Передусім зазначимо, що можливі дві ситуації:

перша — жоден з учасників спільної діяльності не має ліцензії на про­вадження того виду діяльності, яким ви плануєте займатися;

друга — один (або декілька) з учасників мають потрібну ліцензію.

У першій ситуації відповідь на питання щодо ліцензії є однозначною: ліцензію одержувати необхідно. Кому саме — ви зрозумієте, розглянувши дру­гу ситуацію.

У другій ситуації не все так однозначно. Все залежатиме від того, яким чи­ном розподілені обов'язки між учасниками спільної діяльності. В загальному випадку діє таке просте правило: ті учасники, які будуть безпосередньо здійснювати діяльність, яка ліцензується, повинні мати ліцензію, інші — мо­жуть працювати без ліцензії на цей вид діяльності.

Для того щоб ви більш чітко зрозуміли це правило, проілюструємо його про­стим прикладом. Припустимо, у спільній діяльності бере участь три учасники: од­на іноземна особа і дві українські фірми. Сторони домовились про спільну діяльність з постачання на Україну та реалізацію алкогольних напоїв, тобто така діяльність підлягає ліцензуванню. При цьому обов'язки розподілені таким чином: іноземна сторона забезпечує закупівлю за кордоном алкогольних напоїв та їх поста­чання в Україну; обидві українські сторони забезпечують реалізацію продукції в Ук­раїні. При цьому один із них має ліцензію на реалізацію алкоголю, а інший — ні.

У цьому випадку, оскільки обидва українських учасники спільної діяль­ності будуть здійснювати "ліцензований" вид діяльності (реалізацію алкоголь­них напоїв), вони обидва повинні мати відповідну ліцензію. Той з них, хто вже має ліцензію, — отримувати нову не повинен. Той, хто ліцензії не має, — пови­нен її отримати. Іноземець ліцензії не потребує.

Тепер трохи змінимо умови прикладу. Припустимо, за договором про спільну діяльність одна українська сторона забезпечує фінансування операцій з купівлі алкоголю за кордоном, а інші — реалізацію алкоголю в Україні. У та­кому разі сторона, яка здійснює фінансування, ліцензії не потребуватиме. Сто­рона, яка буде здійснювати реалізацію, повинна отримати ліцензію (якщо во­на такої ліцензії ще не має).

Наведені вище висновки стосуються й всіх інших документів дозвільного характеру (патентів, сертифікатів і т. д.).