69

---

Попереднi мiркування

Для повного, всебiчного розумiння важливостi реєстру вимог кредиторiв (надалi Реєстр) у цiлiснiй системi судової процедури вiдновлення платоспроможностi боржника, впливу на подальшi дiї учасникiв справи про банкрутство, на “життєздатнiсть” пiдприємства-боржника у майбутньо­му необхiдно нагадати декiлька очевидних фактiв.

По-перше, суттю Закону України “Про вiдновлення пла-тоспроможностi боржника або визнання його банкрутом” (надалi Закон) є, передусiм, вiдновлення платоспромож-ностi пiдприємства-боржника, розв’язання через судовi процедури його, у першу чергу, фiнансових проблем, “а та -кож задоволення в повному обсязi або частково вимог кре -диторiв шляхом кредитування, реструктуризацiї пiдпри -ємства, боргiв i капiталу та (або) змiну органiзацiйно-правової та виробничої структури боржника” (абзац 12 статтi 1 Закону). Тобто, головне - вiдновити платоспроможнiсть пiдприємства, “а також” (пiдкреслює, що це - другорядне завдання: по можливостi, якщо вдасться, в якiсь мiрi тощо) - задовольнити кредиторськi вимоги. З сутi Закону випли­ває пiдпорядкованiсть Реєстру головнiй задачi – вiдновлен-ню платоспроможностi боржника.

По-друге, не iснує Реєстру без справи про банкрутство, тобто Реєстр є певним судовим документом на певнiй стадiї судового провадження у справi про банкрутство. Нага­даємо, що провадження у справi про банкрутство у бiльшостi випадкiв проходить три “ключовi точки”, а саме:

порушення провадження у справi про банкрутство;

винесення ухвали про санацiю боржника або прийнят­тя постанови про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури;

припинення провадження у справi про банкрутство.

Вiдповiдно, Законом передбаченi й судовi процеду­ри – розпорядження майном боржника, санацiя борж

­ника або лiквiдацiя банкрута. Про процедуру мирової угоди – окрема розмова. Очевидно, що вибiр процеду­ри санацiї або лiквiдацiї повнiстю зумовлюється ходом провадження у справi на стадiї процедури розпоряд­ження майном боржника.

У свою чергу, процедура розпорядження майном мiстить п’ять вузлових моментiв:

пiдготовче засiдання (визначення процесуальних строкiв у справi);

оголошення в офiцiйному друкованому органi;

складання та затвердження Реєстру (попереднє засiдання);

першi збори кредиторiв та засiдання комiтету кредиторiв;

засiдання суду, на якому виноситься ухвала про са-нацiю боржника або приймається постанова про виз­нання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури.

З цих п’яти вузлових моментiв процедури розпоряджен­ня майном найбiльш складним є етап формування Реєстру. Найбiльш складний вiн через величезну кiлькiсть доку-ментiв, якi необхiдно вивчити, опрацювати; через ней-мовiрну масу розрахункiв, якi необхiдно здiйснити або пе-ревiрити, щоб пiдтвердити чи спростувати розмiри креди­торських вимог i т.iн. І на все це боржник i розпорядник майна мають, щонайбiльше, один мiсяць. Вiд того, яким буде Реєстр, вiд його структури щодо черговостi, щодо ви­робничих зв’язкiв залежить сама можливiсть вiдновлення платоспроможностi боржника, соцiальний комфорт чи дис­комфорт процедури, стосунки з постачальниками, мiсце та репутацiя на ринках у майбутньому. “Належно складений” Реєстр - це основа для подальшого провадження у справi, "кiстяк" процедури, на який нарощуються "м'язи" плану са-нацiї та натягується "шагренева шкiра" мирової угоди. Успiх вiдновлення платоспроможностi шляхом проваджен­ня справи про банкрутство базується на трьох китах: пра­вильному Реєстрi, безжалiснiй санацiї та своєчаснiй ми-ровiй угодi.

По-третє, у життi, а тим бiльше у такому специфiчному та швидкоплинному процесi, як справа про банкрутство, немає нiчого застиглого. Зрiзами цього процесу в часi є по­станови, ухвали та рiшення суду, якi фiксують певнi кон-кретнi моменти процедури провадження справи. А Реєстр, як документ, який “живе” на протязi усього процесу, постiйно змiнюється. Змiнюється за змiстом, змінюється навiть за акцентами своєї сутi. Так, на етапi до прийняття рiшення кредиторами про введення процедури санацiї чи лiквiдацiйної процедури Реєстр – це механiзм рiзкого, май­же одномиттєвого покращання балансових показникiв дiяльностi. В момент прийняття рiшення кредиторами про введення процедури санацiї чи лiквiдацiйної процедури Реєстр – це мiра впливу конкретного кредитора на прий­няття такого рiшення; його розмiр щодо валюти балансу, обсягiв виробництва, майбутнiх доходiв – ймовiрнiсть вве­дення тої чи iншої судової процедури. Пiд час процедури са-нацiї Реєстр – це “тiнь батька Гамлету”, постiйно присутнiй докiр совiстi; докiр, який бiльшiсть учасникiв справи про банкрутство з боку боржника заглушають, або тiнь, яку во­ни ж чим можуть вiдганяють. А у лiквiдацiйнiй процедурi Реєстр, взагалi, рiч, так би мовити, пасивна, непотрiбна, придатна хiба що для одноразового вжитку. Наскiльки на­збирається коштiв вiд реалiзацiї майна банкрута, настiльки i погаситься кредиторських вимог - без якогось впливу на цей процес та, як правило, й без “повного задоволення”. Пе­рефразовуючи вiдомий вислiв класика, стверджуємо, що Реєстр - не догма, а керiвництво до дiї.

По-четверте, якщо керуватися принципом сумлiнного пiдприємця, тобто вiдкинути пiдозру у злому замiрi чи не-добросовiсностi, то слiд погодитися, що до процедури судо­вої санацiї боржник прийшов, використавши усi вiдомi ме­тоди досудового вiдновлення платоспроможностi. Процеду­ри у справi про банкрутство в цiлому та процедура розпо­рядження майном боржника зокрема - це процедури екст-ремальнi, екстраординарнi, кризовi, якi вимагають для сво­го успiшного завершення таких же неординарних та не-тривiальних рiшень.

На цих чотирьох моментах (принципових, на думку автора, для розумiння сутi Реєстру,) можна було б поставити крапку, хоча є й "по-п’яте", "по-десяте" тощо. Але заверши­ти викладення попереднiх мiркувань доведеться на пе-симiстичнiй нотi. Реєстр, як i даний Закон, як i наше ук­раїнське сьогодення, цiлком вiдповiдає вислову: “Хотiли, як краще, а вийшло, як завжди”. Декларуючи рiвнiсть перед законом усiх й усього, керуємося нерiвнiстю перед Зако­ном, чiтко зафiксованою статтею 31 цього Закону у виглядi черговостi задоволення вимог кредиторiв. Виявляється, є рiвнi перед законом, а є "бiльш рiвнi". А виправдування, по­яснення та об_рунтування завжди знайдуться. Через iнсти-тут Реєстру хотiли досягти соцiальної справедливостi за критичної ситуацiї ринкових вiдносин, а створили ме-ханiзм зловживання та нехтування iнтересами дрiбних кредиторiв, збагачення та нерегульованої приватизацiї.

 

< Попередня   Наступна >