Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 10.18. Гарантії і компенсації у трудових правовідноси­нах. Спори, що можуть виникати з цих питань. Правова допомога адвоката при розв'язанні таких спорів.

10.18. Гарантії і компенсації у трудових правовідноси­нах. Спори, що можуть виникати з цих питань. Правова допомога адвоката при розв'язанні таких спорів.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
309

10.18. Гарантії і компенсації у трудових правовідноси­нах. Спори, що можуть виникати з цих питань. Правова допомога адвоката при розв'язанні таких спорів.

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на те­риторії України:

вільний вибір виду діяльності;

безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб;

надання підприємствами відповідно до їх попередньо поданих заявок робо­ти за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів;

безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовку в навчаль­них закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;

компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і неза­конного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та при­пиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релі­гійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлю­ватись законодавством України.

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за

чинним за­конодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час. працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього за­робітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших ком­пенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї: витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; за­робітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою до­мовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені вище, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівни­кам може бути виплачена за погодженням сторін.

Розміри компенсацій, порядок їх виплати та надання гарантії особам, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направ­ленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору встанов­люються законодавством.

Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших ком­пенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляють­ся у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядже­ними працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце робо­ти (посада) і середній заробіток.

При направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

За час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи.

За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров'я і здавання крові для переливання. Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку з збереженням середнього заробітку, а також за бажанням працівни­ка цей день приєднується до щорічної відпустки.

Працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погоджен­ням з працівником.

За працівниками — авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій зберігається середній заробіток при звільненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної мо­делі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції на тому ж під­приємстві, в установі, організації. При впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка або раціоналізаторської пропозиції на іншому підприємст­ві, в установі, організації за працівниками зберігається посада за місцем постійної роботи, а робота по впровадженню винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи.

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, пе­редбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати праців­ників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повер­нення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відряд­ження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відра­хування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки;

при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, уста­нові, організації.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома вико­навчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку. Вказані обмеження не поширюються на відраху­вання із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

 

< Попередня   Наступна >