Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 12.8. Права та обов'язки подружжя з утримання одне одного. Провадження адвокатом справ зі стягнення аліментів на утримання одного з подружжя.

12.8. Права та обов'язки подружжя з утримання одне одного. Провадження адвокатом справ зі стягнення аліментів на утримання одного з подружжя.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
289

12.8. Права та обов'язки подружжя з утримання одне одного. Провадження адвокатом справ зі стягнення алімен­тів на утримання одного з подружжя.

Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надава­ти матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи НІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюб­них відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з протиправною по­ведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до ЦК України.

Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Особа має право на ут­римання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові

до досягнення встанов­леного законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він ма­тимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працю­вати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірван­ням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної до­помоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджують­ся одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються що­місячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед. Якщо платник аліментів виїжджає на постійне місце проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти можуть бути сплачені наперед за час, визначений домовленістю подружжя, а у разі спору — за рішенням суду.

Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із по­дружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від об­ставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом зміне­ний за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Мініст­рів України.

Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його праце­здатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання при­пиняється від дня настання цих обставин.

Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважа­ються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають повер­ненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу. Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, ви­никла в результаті вчинення ним умисного злочину;

непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріаль­ної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потре­бує матеріальної допомоги.

Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Аналогічне право передбачене для чоловіка, з яким проживає дитина. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвит­ку, дружина або чоловік, з якими проживає дитина, мають право на утримання від чоловіка або дружини відповідно до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає ди­тина, або чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того чи вона (він) працює та незалежно від її (його) матеріального становища, за умови, що чоловік або жінка відповідно може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народ­ження дитини без додаткового рішення суду.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, або чоловік, з яким проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Право дружини на утримання припиняється в разі припинення вагітності, на­родження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, а також якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опі­кується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріаль­ного становища того з батьків, з ким вона проживає.

Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одер­жання одноразової грошової виплати. Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одер­жанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути вне­сена на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору.

На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утриман­ня, не може бути звернене стягнення.

Дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час про­живали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного прожи­вання, має право на утримання відповідно до порядку, передбаченого для подружжя.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук