Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 13.22. Виконання постанов про накладення адміністра­тивних стягнень. Робота адвоката у цій стадії.

13.22. Виконання постанов про накладення адміністра­тивних стягнень. Робота адвоката у цій стадії.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
209

13.22. Виконання постанов про накладення адміністра­тивних стягнень. Робота адвоката у цій стадії.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КпАП та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування за­ходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому КпАП та іншими законами України. Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

Згідно зі ст. 301 КпАП, за наявності обставин, що ускладнюють виконання по­станови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративно­го арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (по­садова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнен­ня у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчин

ення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому за­коном.

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стя­гнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня ви­несення. В разі зупинення виконання постанови відповідно до ст. 291 КпАП перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 КпАП перебіг строку дав­ності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопору­шень.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладен­ня адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встанов­леному законом.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попере­дження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.

Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попе­редження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені ст. 285 КпАП.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стя­гується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вно­ситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено за­конодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

При стягненні штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому КпАП.

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем. Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.

Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до ст. 28 КпАП передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або без­посереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються держав­ними виконавцями в порядку, встановленому законом та здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цьо­го предмета у власність держави.

Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержа­них внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України. Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову.

Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами вико­нується посадовими особами органів внутрішніх справ.

Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними судна­ми виконується начальником Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступниками, капітаном річкового порту.

Постанова про позбавлення права полювання виконується посадовими осо­бами органів мисливського господарства.

У разі винесення постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном вилучене посвідчення водія (свідоц­тво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стя­гнення, не повертається.

Для виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва, диплома) тим­часового дозволу на право керування транспортним засобом, річковим або ма­ломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подан­ня скарги, або до прийняття рішення по скарзі.

Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування по­станови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування транс­портним засобом, річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення, вилучене посвідчення водія (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено.

Виконання постанови про позбавлення права полювання провадиться шля­хом вилучення посвідчення мисливця. У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі посвідчення мисливця, органи мисливського господарства вилучення посвідчення мисливця провадять у встановленому порядку.

Порядок вилучення посвідчення мисливця встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі лісового господарства.

При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк права керування транспортним засобом, річковим маломірним судном або права полювання орган (посадова особа), який наклав стягнення, мо­же після закінчення не менш як половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення за­значеного права.

Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полю­вання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціально­го права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбав­лення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого доку­мента.

Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а та­кож у разі його скорочення особі, щодо якої застосовано даний захід адміністра­тивного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї доку­менти. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції.

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного де­партаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як на­ступного дня після її винесення.

Виправні роботи відбуваються за місцем постійної роботи порушника.

На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадять­ся відрахування в дохід держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою. Відбування виправних робіт об­числюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку прова­дилось відрахування.

Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості ро­бочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зараху­вання невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт три­ває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.

У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась за­робітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, пов'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.

На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:

правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в дохід держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;

трудове виховання порушника;

повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення.

У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб.

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому КпАП та іншими законами України. Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.

Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (ст. 285 КпАП), а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук