398

---

6.16. Провадження у справах, що виникають з адмі­ністративно-правових відносин. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність державних органів, юридичних або службових осіб у сфері управлінської діяльності.

КАС України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного, судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого само­врядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних по­вноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано:

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправед­ливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими нас

лідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на до­сягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними су­дами, юрисдикція яких поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові: службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжна­родних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та за­конами України.

Уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, зако­ну України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Вер­ховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт. який має вищу юридичну силу.

У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності за­кону чи іншого правового акта.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верхов­ною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосо­вує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

КАС України передбачає, що кожен має право користуватися правовою допо­могою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допо­мога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови на­дання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомо­гу, визначаються КАС України та іншими законами України.

Суд повністю або частково звільняє особу від оплати правової допомоги і за­безпечує надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених зако­ном, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги.

Органи та особи, які звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням. Відмова таких органів та осіб від адміністративного позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адмі­ністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.

Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтри­мує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Розгляд справи адміністративним судом

Адміністративні суди розглядають справи за заявами як фізичних, так і юри­дичних осіб (незалежно від того, чи є вони суб'єктами господарювання, чи ні) у тих випадках, якщо у них виник спір з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Крім того, адміністративні суди розглядають спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проход­ження, звільнення з публічної служби; а також спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління; спори з приводу адміністративних договорів; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У системі адміністративних судів діють місцеві суди, апеляційні суди і каса­ційні суди.

Частину адміністративних справ розглядають загальні неспеціалізовані суди, але при цьому вони, за висловом законодавця, діють «як адміністративні суди». Отже, з якими спорами слід звертатись до загальних неспеціалізованих судів:

спори, в яких однією зі сторін є орган чи посадова (службова) особа місце­вого самоврядування, крім тих, які підсудні місцевим адміністративним судам (звертаємо вашу увагу, що КАС України на відміну від іншого законодавства на­зиває місцеві адміністративні суди окружними);

усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відпо­відальності.

Місцевим (окружним) адміністративним судам підсудні адміністративні спра­ви, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки (остання категорія справ, як ми вже з'ясували, підсудна місцевим неспеціалізованим судам).

Що означає «підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам»? Це означає, що справа буде розглядатися місцевим неспеціалізованим судом, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Якщо позовні вимоги полягають в оскарженні дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади (інакше кажучи, місцевих державних адміністрацій), такі справи розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Є і така категорія справ, які не розглядаються місцевими судами чи апеля­ційними судами, вони підлягають розгляду виключно Вищим адміністративним судом України. До них віднесені:

справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

справи щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Але визначити, який суд — місцевий неспеціалізований чи місцевий адміністративний — має розглядати позовну заяву, ще недостатньо, адже на тери­торію місцезнаходження (або місця проживання) і територію місцезнаходження суб'єкта владних повноважень, чиї дії, рішення або бездіяльність якого оскаржуються, може поширюватись компетенція різних судів.

За загальним правилом адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Але з цього правила є доволі суттєві виключення.

Перше. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивіду­альної дії (тобто актів, які поширюють свою дію тільки на чітко визначеного суб'єкта чи коло суб'єктів), а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративни­ми судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Таких справ більшість, адже, як правило, фізичні й юридичні особи оскаржують саме ті рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які були спрямовані на врегулювання саме їх діяльності й не поширювалися на інших суб'єктів.

Друге. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю тери­торію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипло­матичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова осо­ба; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються місцевим (окружним) адміністративним судом, територіаль­на юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Таким чином, за місцезнаходженням відповідача (суб'єкта владних повнова­жень) будуть розглядатися справи про оскарження нормативних актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування (тобто актів, які не мають конкретних адресатів, а встановлюють загальні правила поведінки; це не виклю­чає можливості, щоб такі загальні правила стосувалися діяльності певної групи суб'єктів — наприклад, підприємців, або виробників сільськогосподарської продукції, або платників єдиного податку; такі акти не вважаються актами індивідуальної дії).

Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві тільки у тому ви­падку, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.

Адміністративним судом можуть розглядатися також вимоги про відшкоду­вання шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. У протилежному випадку вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або госпо­дарського судочинства.

Розгляд адміністративних справ у перехідний період

В деяких регіонах України до початку діяльності місцевих (окружних) та апе­ляційних адміністративних судів підсудні їм справи будуть вирішуватись у першій та апеляційній інстанціях відповідними місцевими та апеляційними загальними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Після початку діяльності місцевого (окружного) адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих загальних судів у справах, що підсудні місцевому (окружному) адміністративному суду, мають бути передані цими судами до місцевого (окружного) адміністративного суду, якщо проваджен­ня у справі ще не відкрито.

Після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних загальних судів, також передаються цими судами до апеляційного адміністративного суш якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними загальними судами до початку діяльності відповідного адміністра­тивного суду, розглядаються і вирішуються цими судами.

До початку діяльності місцевих (окружних) та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Гос­подарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апе­ляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за прави­лами Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Витрати, пов'язані з судовим розглядом справи

Суб'єкт, який звертається до суду, має пам'ятати, що судовий розгляд справи супроводжується певними витратами, які несуть сторони спору. Ці витрати скла­даються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, повин­на сплатити судовий збір. Кодекс адміністративного судочинства передбачає, шо розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюють­ся законом. На сьогодні такий закон ще не прийнятий. До набрання чинності за­коном, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому зако­нодавством для державного мита (тобто відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993р. № 7-93). У спорах що­до оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень розмір державного мита (судовий збір) становить 0,2 неоподатковуваного мінімум доходів громадян (3 грн 40 коп.). Якщо у позовній заяві містяться майнові вимоги про стягнення грошових коштів, розмір судового збору становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн. Якщо судовий збір сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплата повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір.

Крім судового збору сторони несуть витрати, пов'язані з розглядом справи. До них належать:

витрати на правову допомогу;

витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду:

витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та про­веденням судових експертиз;

витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визна­ний строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами вщповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстро­чено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнен­ня сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомо­гу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Хоча Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що граничний розмір ком­пенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, на сьогодні такий розмір встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністратив­них справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 р. № 590.

Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладача можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Форма і зміст адміністративного позову

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

У позовній заяві зазначаються:

найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.

ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

у разі необхідності — клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допо­моги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про вик­лик свідків тощо;

перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Зміст позовних вимог може полягати у такому:

скасувати або визнати нечинним рішення відповідача-суб'єкта владних по­вноважень повністю чи окремих його положень;

зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень утриматися від вчи­нення певних дій;

стягнути з відповідача-суб'єкта владних повноважень кошти на відшкоду­вання шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

виконати зупинену чи невчинену дію;

встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До по­зовної заяви потрібно додати її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначен­ням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку? адреса елек­тронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

 

< Попередня   Наступна >