Головна

Типові ситуації під час розкриття вбивств, вчинених на замовлення (оперативно-розшуковий і криміналістичний аспекти) О. Саінчин


Типові ситуації під час розкриття вбивств, вчинених на замовлення (оперативно-розшуковий і криміналістичний аспекти)О. Саінчин©Міжнародний гуманітарний університетюридичний факультет

 

 

 

 

 

Аналіз наукових і практичних досліджень за тематикою вбивств на замовлення, як видається, є не достатнім. В.П. Бахін, В.О. Коновалова, В.Ю.Шепітько і деякі інші вчені досліджували проблему розкриття вбивств на замовлення у широкому аспекті. Мета статті започаткувати наукову розробку взаємодії слідчих і оперативно-розшукових установ щодо спільних дій у розкритті поняття "слідча і оперативно-розшукова ситуація". Автор і у подальшому розроблятиме цей напрям діяльності з тим, щоб напрацювати окремі методики розкриття вбивств на замовлення.

Ключові слова: вбивство, вбивство на замовлення, ситуація, слідча і оперативно-розшукова ситуація, кримінальна справа, слідчий огляд, труп.

Своєчасне і послідовне проведення необхідних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів під час розкриття злочинів багато в чому залежить від правильної оцінки слідчої і оперативно-розшукової ситуацій, що складаються на визначений момент розкриття злочину.

Важливість аналізу цих ситуацій полягає у тому, що цей процес характеризує обстановку розслідування і зумовлює прийняття рішень про напрями розслідування, планування слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, залучення с

ил і засобів відповідних правоохоронних органів.

Аналізуючи слідчі і оперативно-тактичні ситуації як важливі чинники у розкритті і розслідуванні злочинів, не можна не відзначити динамічний характер їхніх змін, залежність таких ситуацій від низки суб’єктивних і об’єктивних факторів, які своєю чергою зумовлюють індивідуальність слідчої ситуації.

До об’єктивних факторів, що впливають на формування конкретної ситуації відносять: наявність і характер у розпорядженні слідчого орієнтуючої і доказової інформації; наявність у визначений момент у розпорядженні оперативного працівника необхідної агентурно-оперативної інформації; наявність необхідних сил і засобів, можливість їхнього використання в найкоротший термін та ін.

До суб’єктивних факторів, відносять: психологічний стан слідчого і оперативного працівника; рівень його теоретичної підготовки; практичного досвіду; їхню здатність оперативно приймати і реалізовувати рішення в несприятливих для нього умовах та ін.

Керуючись принципом доцільності виділимо три найважливіші, взаємозалежних аспекти, що впливають на позитивне вирішення будь-якої слідчої і оперативної ситуацій:

1) наскільки є реальною і перспективною за конкретних умов розкриття злочину поставлена мета;

2) якими силами і засобами можна досягти поставленої мети;

3) за яких умов наявні можливості достатні для досягнення поставленої мети.

Як засвідчує аналіз кримінальних справ про вбивства, вчинені на замовлення, зазначені аспекти на початковому етапі розслідування інколи недостатньою мірою враховуються відповідними правоохоронними органами, що негативно впливає на якість розкриття і розслідування цієї категорії злочинів. Це особливо важливо для постановки мети майбутньої діяльності, спрямованої на розкриття і, зокрема розкриття вбивств на замовлення, встановлення об’єкта пізнання, необхідних засобів зв’язку і пересування, науково-технічних засобів.

Кожній ситуації, що складається на різних стадіях розслідування злочинів, властивий комплекс специфічних особливостей, і це робить її відмінною від інших.

Криміналістична наука, яка вивчає і досліджує слідчі ситуації, що виникають на конкретні моменти розслідування, визначає оптимальні шляхи, організаційні і науково-технічні засоби і методи їх вивчення, можливі зміни як в сприятливому, так і в несприятливому для слідчого напрямі. Правильна методична, адекватна своєчасна оцінка слідчих ситуацій сприяє, напрацюванню конкретних специфічних рекомендацій щодо ефективного розслідування злочинів. Оперативно-розшукова діяльність розглядає ці питання з урахуванням того, що перелік ситуацій доповнюється ситуаціями, за яких бракує агентурної і оперативно-технічної інформації, унаслідок чого подальша оперативна розробка співучасників убивства і реалізація матеріалів оперативного обліку є недоцільною. Слідчі і оперативно-розшукові ситуації відіграють важливу роль у побудові окремих методик і в загальному виді утворюють елемент загальних положень методики розкриття й розслідування вбивств на замовлення.

Не маючи на меті докладно аналізувати наявні погляди науковців криміналістів щодо сутності основ для побудови класифікації ситуацій, зазначимо, що поза залежністю від тієї чи іншої структури вони поділяються на типові слідчі ситуації. Як відзначається в криміналістичній і спеціальній літературі індивідуальні ситуації здебільшого носять окремо специфічний характер, тому що дають уявлення про стан справ у визначений відрізок часу; типовим же ситуаціям властивий загальний характер – вони продукт узагальнення слідчої і оперативної практики. Одні з них характерні для визначеного виду злочинів, інші – для конкретного етапу розслідування, найчастіше – для початкового.

Типова ситуація має наукове і практичне значення для розробки, зокрема, тактики окремих слідчих і оперативно-розшукових дій залежно від сформованої обстановки на конкретний період розслідування.

Важливого значення набувають типові ситуації і для напрацювання спеціальних методик розслідування і наукових рекомендацій щодо правил конструювання загальних і окремих версій, їхньої перевірки відповідно конкретних слідчих ситуацій.

Типова слідча і оперативно-пошукова ситуація важлива для вибору комплексу і черговості слідчих і оперативно-розшукових дій, установлення завдань і характеру взаємодії членів слідчо-оперативної групи, що беруть участь у розслідуванні.

Ситуація, що виникає на момент порушення кримінальної справи, визначає вибір конкретних тактичних операцій, необхідних для успішного розкриття злочинів "по гарячих слідах".

Перш ніж розглянути конкретні ситуації, які виникають на момент порушення кримінальної справи у справах досліджуваної категорії, необхідно назвати критерії за якими злочини відносяться до розряду замовлених. Це важливо, оскільки до початку розслідування в більшості випадків досить складно розмежувати "замовне" убивство від інших видів вбивств, а у деяких випадках це не вдається зробити навіть на подальших етапах розслідування.

Для вбивств на замовлення характерними є такі ознаки:

- очевидність кримінальної події, що мало місце (вбивство);

- зухвалість дій, пов’язаних із убивством;

- застосування автоматичної стрілкової вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та інших предметів, спеціально призначених для позбавлення життя;

- навмисний характер злочину;

- відсутність ознак пограбування, зґвалтування;

- залишення знарядь убивства на місці злочину;

- велика кількість ушкоджень у життєво важливі органи (у багатьох випадках контрольний постріл у голову чи нанесення удару колото-ріжучими предметами в серце. незважаючи на те, що попередні ушкодження вже мали смертельний характер);

- застосування комбінованих способів убивства, кожний з яких самостійно міг би заподіяти смерть;

- застосування витончених способів приховання злочину;

- мінімальна кількість слідів, незважаючи на наявність речових доказів. залишених злочинцями: зброя, стріляні гільзи, кулі, боєприпаси;

- ознаки вистежування жертви і вибір часу і місця вчинення злочину, що сприяють вжиття заходів для приховання злочину (відсутність очевидців, мінімальна їх кількість);

- уживання заходів, спрямованих на знищення свідків, які були поруч з жертвою (члени родини, охоронці, водії, колеги по службі);

- високий статус жертви (популярність, службове становище, положення в кримінальній ієрархії);

- наявність на місці злочину характерних об’єктів, що вказують на відсутність особистого знайомства жертви і злочинців (виконавців): фотознімки жертви, записки з указівкою його прізвища, імені й адреси, ознак зовнішності й одягу, маршрутів руху, розпорядку дня, інформації про родичів, "хобі", марки і номери автомашини, схем і планів будинку, що вказують розташування квартири, прохідних дворів і ін., інформації про особистість жертви.

Виходячи з наведеного переліку, за наявності встановлення таких ознак одержавши повідомлення про злочин і прибувши на місце його вчинення однією з найімовірніших може бути сконструйована версія про "замовний" характер такого злочину. Своєчасне звернення до такої версії сприятиме визначенню необхідного комплексу слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, допоможе правильно організувати огляд місця події, звернути увагу на пошук слідів, що можуть підтвердити правильність початкового припущення.

Слідчій практиці відомі такі найтиповіші слідчі і оперативно-розшукові ситуації, характерні початковому стану розслідування вбивств на замовлення, зокрема:

Перша ситуація

Надійшло повідомлення про напад на конкретну особу (як правило, особа встановлена) чи виявлення трупа з ознаками насильницької смерті. Особа, яка заявила про вбивство, місце злочину залишила знаряддя злочину кинуті поруч з трупом чи поблизу нього. Очевидці злочину відсутні. Є свідки злочину (як правило, особи, що перші почули про подію чи знайшли труп).

Після прибуття на місце події необхідно опитати свідків і вжити заходів до розшуку злочинців по "гарячих" слідах, залучати службово-пошукову собаку. Оглянути місце злочину і труп, здійснити заходи, спрямовані на встановлення можливих очевидців злочину. Прийняти рішення про порушення кримінальної справи. Якщо особистість жертви не встановлена, то вжити заходів до пред’явлення для впізнання. Допитати свідків про обставини виявлення трупа, виявити родичів, знайомих, товаришів по службі жертви і допитати їх на предмет обізнаності про можливі мотиви вчиненого злочину, про погрози в адресу жертви, а також одержати від них інформацію, яка найдокладніше характеризує особу потерпілого.

Ситуація друга

Надійшло повідомлення про вчинення нападу, виявлення трупа. Є очевидці злочину.

Необхідно опитати очевидців про зовнішність і прикмети осіб, що нападали, їхню кількість, напрям їхнього зникнення з місця події і яким засобом пересування при цьому вони скористалися. Інформувати працівників ДАІ, мобільні групи міліції, патрульні екіпажі про прикмети щодо нападників.

Залучити кінолога з службово-пошуковою собакою. Оглянути місце події і труп. Прийняти рішення про порушення кримінальної справи. Допитати очевидців і свідків. Якщо особистість жертви не установлена, вжити заходів до пред’явлення його для впізнання.

Ситуація третя

Надійшло повідомлення про вчинення замаху на вбивство. Потерпілий поранений.

Прибути на місце злочину. Якщо потерпілому потрібна медична допомога, то вжити заходів до її надання. Залежно від стану потерпілого (за наявності дозволу лікаря) опитати його про обставини нападу, про кількість нападників, про напрям їхньої схованки, про вжиті жертвою заходів щодо вчинення опору нападнику, а в зв’язку з цим про можливі сліди від цього на тілі, одязі нападника. Інформувати працівників ДАІ, пересувні патрулі ОВС про прикмети злочинців. Залучити службово-пошукову собаку. У лікарні, де перебуватиме потерпілий, забезпечити агенурно-технічну присутність.

Прийняти рішення про порушення кримінальної справи, допитати очевидців, свідків і потерпілого.

Ситуація четверта

Надійшло повідомлення в ОВС про те, що було вчинено замах на конкретну особу. Нападники затримані.

Ужити заходів з надання медичної допомоги, якщо така потрібна. Виконати особистий обшук затриманого (затриманих), освідування. Якщо затриманий тільки один з учасників злочину, вжити заходів щодо встановлення його спільників. Оглянути місце події. Прийняти рішення про порушення кримінальної справи. Допитати потерпілого, підозрюваних, очевидців і свідків злочину.

Ситуація п’ята

Надійшло повідомлення про виявлення трупа у важкодоступних місцях. З часу вбивства минуло багато часу. Виїхати на місце виявлення трупа, оглянути місце події і труп. Прийняти рішення про порушення кримінальної справи. Допитати свідків. Ужити заходів до встановлення особистості жертви, а також осіб, які можуть упізнати жертву.

Ситуація шоста

Надійшло повідомлення про виявлення розчленованого трупа, його частин чи залишків трупа, знищеного іншими способами (наприклад, спаленням). Виїзд на місце події для його огляду, частин чи останків. Ухвалення рішення про порушення кримінальної справи. Уживання заходів на встановлення очевидців, свідків злочину, їхній допит. Перевірка повідомлень про безвісно зниклих осіб.

Уживання заходів, спрямованих на встановлення особистості жертви, його упізнання чи експертне ототожнення.

Ситуація сьома

Надійшла заява від громадянина про одержану ним пропозицію, щодо вчинення вбивства на замовлення. Докладно опитати зазначену особу про обставини одержання пропозиції із з’ясуванням особи організатора. Спланувати оперативно-розшукові заходи, спрямовані на перевірку вірогідності заяви, що надійшла. У випадку підтвердження факту, прийняти рішення про затриманих підозрюваних осіб. Опитати їх. Порушити кримінальну справу.

Ситуація восьма

Надійшло повідомлення від конкретної особи про відомі йому факти про обставини замовного вбивства. Перевірити правдивість повідомлення, спланувати заходи, спрямовані на затримання підозрюваних у вчиненні злочину. Особистий обшук. Порушити кримінальну справу.

Ситуація дев’ята

Надійшло повідомлення від конкретних осіб про зникнення родича, знайомого, товариша по службі. Перевірка повідомлення. Виявлення й опитування осіб, що можуть підтвердити обставини зникнення особи. У разі потреби порушити кримінальну справу і органу дізнання завести пошукову справу.

У вирішенні таких завдань перевага надається рефлексивному мисленню слідчого і його вмінню обміркувати уявну модель минулої події.

Бажано не відкидати версію про можливе існування вбивства тощо, з метою приховати інший злочин чи досягнути інші злочинні цілі.

––––––––––––––––––––

1. Алексеев С.С. Право: азбука –теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М., 1999.

2. Басков В.И. Оперативно-розыскная деятельность: Учеб.-метод. пособие. – М., 1997.

3. Кучинский А.В. Антология заказного убийства. Энциклопедия. – Донецк. – 1997. – С.97.

4. Криминалистика / Под ред. Белкина Р.С. – М, 2000.

5. Михайлов В.И. К вопрсу о формировании уголовно-розыскного права // Проблемы формирования уголовно-розыскного права (актуальные вопросы правового регулирования оперативно-розыскной, контрразведовательной, частной сыскной деятельности): Ведомств. сб. науч. работ / Под общей ред. А.Ю. Шумилова. – М.: 1988. – Вып.1. – С51-54.

6. Основы оперативно-розыскной деятельности: Учебник / Под ред. В.Б. Рушайло. – СПб., 2000.

7. Погорецкий Н.А. Оперативно-розыскные правоотношения: определение, структура, особенности // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій.– Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 45. – С.198.

8. Соловей Ю.П. Российское полицейское право: история и современность // Государство и право. – 1995. –№6. – С.75-85.

9. Чувилев А.А. Оперативно-розыскное право. –М., 1999.

10. Шепитько В.Ю. Особливості розслідування вбивств на замовлення. Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні. – Харків 2001.

11. Шумилов А.Ю. Начала уголовно-розыскного права. – М, 1988.

 

© Саінчин О., 2004

< Попередня   Наступна >