Головна

ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРІВ ПРО ПЕРЕДАННЯ ПРАВ ЗА ПАЙОВИМИ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ О. Гнатів


ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРІВ ПРО ПЕРЕДАННЯ ПРАВ

ЗА ПАЙОВИМИ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

О. Гнатів

Львівський національний університет імені Івана Франка

вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

Дослідженню правове регулювання договорів про передання прав за пайовими

цінними паперами. На підставі аналізу чинного законодавства висвітлені суперечності,

пов’язані з укладенням договорів про передання прав за пайовими цінними паперами.

Сформульовано наукові висновки та пропозиції удосконалення чинного законодавства,

яке регулює порядок передання прав за пайовими цінними паперами.

Ключові слова: договори про передання прав за пайовими цінними паперами,

пайові цінні папери.

Порядок передання прав за пайовими цінними паперами встановлений чинним

законодавством, зокрема, Цивільним, Господарським кодексами України (далі –ЦК

та ГК України) та Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок".

Важливість дослідження цієї наукової проблематики зумовлена необхідністю

підвищення ефективності правового регулювання передання прав за пайовими

цінними паперами.

У науковій юридичній літературі розгляду таких питань присвятили свої праці

такі вчені, як: В.Л. Яроцький, В.М. Коссак та ін.

Метою статті є здійснення детального теоретичного аналізу передання прав з

а

пайовими цінними паперами та визначення перспектив розвитку цивільного

законодавства з питань його правового регулювання.

Підставами передання прав за пайовими цінними паперами є договори та інші

правочини. Укладенню договору про передання прав за пайовими цінними

паперами може передувати інший юридичний факт, наприклад, рішення загальних

зборів про внесення цінних паперів до статутного капіталу іншої юридичної особи,

рішення органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим

(АРК) та місцевого самоврядування про відчуження цінних паперів, що належать

державі, АРК або територіальній громаді тощо. Правочини про передання прав за

цінними паперами за кількістю сторін поділяють на: – односторонні – заповіт;

– двосторонні – договір купівлі-продажу прав за пайовими цінними паперами;

– багатосторонні – засновницький договір.

Найпоширенішими підставами передання прав за пайовими цінними паперами

є договори. У зв’язку з цим пропонуємо усі договори щодо розпорядження

правами за пайовими цінними паперами залежно від мети укладення поділити на

дві групи:

1. Цивільно-правові договори, спрямовані на передання прав за пайовими

цінними паперами, до яких належать: договір купівлі-продажу, міни, даруванн довічного утримання (догляду), ренти, спадковий договір, засновницький договір

та ін. Цими договорами визначаються умови набуття прав за пайовими цінними

паперами [1, с. 17]. Метою укладення цієї групи договорів є передання усього

комплексу прав, посвідчених пайовими цінними паперами, іншій особі;

2. Цивільно-правові договори, спрямовані на передання повноважень щодо

здійснення прав за пайовими цінними паперами: договір доручення, договір

управління майном тощо. Укладаючи ці договори, володілець пайового цінного

паперу доручає іншій особі здійснювати права за пайовими цінними паперами

(наприклад, брати участь у загальних зборах акціонерного товариства тощо). При

цьому, передання прав іншій особі не відбувається.

За загальним правилом договори про передання прав, посвідчених пайовими

цінними паперами, будуть двосторонньозобов’язуючими. Договір дарування

пайових цінних паперів є одностороннім, за винятком, коли обдаровуваний

повинен виконати обов’язок на користь третьої особи вказаної у договорі.

Договори про передання прав за пайовими цінними паперами є відплатними, окрім

договору дарування.

Договори зазначеної групи, за винятком договору дарування, є

консенсуальними, тобто вони вважаються укладеними з моменту досягнення згоди

з усіх істотних умов договору в належній формі. Договір дарування сертифікатів

фонду операцій з нерухомістю (далі – ФОН) на пред’явника є реальним, якщо він

виконується у момент укладення, тобто, крім випадку, коли він укладається з

обов’язком передати дарунок у майбутньому Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про акціонерні товариства"

правочини щодо акцій вчиняються у письмовій формі. У ч. 6 ст. 40 Закону України

“Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та

операціях з нерухомістю” зазначено, що договори щодо операцій з сертифікатами

ФОН не підлягають нотаріальному посвідченню. Закон України “Про інститути

спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” не містить

вимог відносно форми правочинів про передання прав за пайовими цінними

паперами. Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно вчиняються правочини, які

повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком тих, які

підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також

правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Доходимо висновку, що усно можуть вчинятися лише правочини щодо пайових

цінних паперів на пред’явника, оскільки здійснення прав за ними не потребує

додаткових дій щодо виконання умов договору з боку відчужувача чи інших осіб.

Для виникнення прав за цінними паперами на пред’явника достатньо їх вручення.

Отож, договори щодо сертифікатів ФОН на пред’явника можуть укладатися в

усній формі, якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами такого

договору.

Спадковий договір, договір ренти та довічного утримання (догляду)

підлягають нотаріальному посвідченню, тому моментом їх укладення вважається

момент нотаріального посвідчення.

У всіх інших випадках договори про передання прав за пайовими цінними

паперами повинні укладатися у письмовій формі. Єдиним правовим наслідком

недотримання письмової форми цих договорів є те, що рішення суду в такому

випадку не може ґрунтуватися на показаннях свідків. Моментом укладення

договору вважатиметься момент підписання сторонами тексту договору чи момент

одержання письмової відповіді (акцепту) на оферту. За загальним правилом,договори про передання прав за пайовими цінними паперами не підлягають

нотаріальному посвідченню, якщо сторони не обумовили це у самому договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна”

від 04 березня 1992 року [2] нотаріальне посвідчення договору є обов’язковим при

продажу пакетів акцій, що належать державі, на конкурсних засадах, оскільки

такий продаж вважається одним із способів приватизації. В абз. 4 ч. 2 ст. 27 цього

ж закону передбачено, що договори про подальше відчуження акцій, обтяжених

передбаченими приватизаційними зобов'язаннями, підлягають нотаріальному

посвідченню. У такому випадку договір буде укладеним з моменту нотаріального

посвідчення.

Порядок укладення договорів про передання прав за пайовими цінними

паперами є загальним, тобто включає в себе два етапи – оферту та акцепт, які

повинні бути вчинені в письмовій формі. Договори про передання прав за

сертифікатами ФОН на пред’явника можуть укладатися в усній формі, отже, у

цьому випадку пропозиція укласти договір та її прийняття повинні вчинятися в

усній формі.

Укладення договорів про передання прав за пайовими цінними паперами може

здійснюватися на конкурентних засадах. Конкурентні способи укладення таких

договорів залежно від наявності у законодавстві вимоги щодо обов’язковості їх

проведення поділяються на обов’язкові та факультативні. У разі відчуження

пакетів акцій, що належать державі, укладення договорів повинно здійснюватися

на конкурсних засад (ч. 4 ст. 18 Закону України “Про приватизацію державного

майна”).

До факультативних конкурентних способів укладення договорів про

передання прав за пайовими цінними паперами належать:

– укладення договорів щодо продажу акцій публічного акціонерного товариства,

яке здійснюється на фондовій біржі (ч. 1 ст. 24 Закону України “Про акціонерні

товариства”);

– продаж акцій на аукціонах (ч. 2 ст. 24 Закону України “Про акціонерні

товариства”).

Для укладення договору купівлі-продажу значного чи контрольного пакета

акційнеобхідна згода Антимонопольного комітету України. У законодавстві України встановлено межі свободи укладення договорів про

передання прав за пайовими цінними паперами інститутів спільного інвестування

та приватних акціонерних товариств. Забороняється вчиняти правочини з цінними

паперами (як інвестиційними сертифікатами, так і акціями) інститутів спільного

інвестування інтервального типу протягом інтервалу. Інтервал – це строк,

обумовлений у проспекті емісії, протягом якого емітент бере на себе зобов'язання

щодо викупу цінних паперів на вимогу інвестора пайового або корпоративного

інвестиційного фонду. Винятки з цього правила встановлюються щодо наступних

випадків: спадкування, розміщення та викуп емітентом інвестиційних сертифікатів

або акцій інститутів спільного інвестування. Інші правочини вважаються

нікчемними (ч. 2 ст. 47 Закону України “Про інститути спільного інвестування

(пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”). Також забороняється відчуження

пайових цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу третім

особам, крім випадків спадкування та правонаступництва.

За таких обставин викликає сумнів поняття правонаступництва. Те саме

питання виникає при здійсненні переважного права придбання акцій приватного

акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України “Про акціонерні товариства”

зазначене переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства не

поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього

акціонерного товариства у порядку спадкування чи правонаступництва. Очевидно,

йдеться про припинення юридичної особи з правонаступництвом (власне, саме

таке поняття, закріплене у ст. 104 ЦК України, відповідно, його слід

використовувати і в інших нормативно-правових актах). Однак застосування

терміна “правонаступництво” у цьому випадку є недоцільним, оскільки

правонаступництво – це перехід прав та (або) обов’язків від однієї особи до іншої у

зв’язку з настанням певних юридичних фактів. Правонаступництво буває двох

видів [3, с. 625]:

1. Загальне (універсальне) – коли усі права та обов'язки, за винятком тих, що

тісно пов’язані з особою правопопередника, переходять до правонаступника.

Прикладом є спадкування.

2. Окреме (сингулярне) – до правонаступника переходять права та обов'язки в

межах певного правовідношення. Сингулярне правонаступництво має місце при

цесії або при переведенні боргу. Відповідно до ч. 4 ст. 197 ЦК України передання

прав за іменними цінними паперами здійснюється у порядку, встановленому для

відступлення права вимоги (цесії). Отож, законодавець поширює правове

регулювання (правові положення) встановлені для відступлення права вимоги

(цесії) на відносини щодо передання прав за іменними цінними паперами, зокрема,

норми ст. 519 ЦК України (щодо відповідальності первісного кредитора).

Аналізуючи ст. 7 Закону України “Про акціонерні товариства”, доходимо

висновку, що законодавець розмежовує переважне право на купівлю акцій, що

відчужуються акціонером приватного акціонеру, яке виникає у акціонерів

приватного акціонерного товариства у разі відчуження акцій шляхом купівлі-

продажу (у тому числі міни), та переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій у разі укладення іншого відплатного

договору про передання прав за акціями (придбання можливе лише у разі, коли

кожна із сторін має взаємні обов'язки щодо передачі матеріального чи

нематеріального оборотоздатного блага, надання послуги, вчинення іншої дії, яка є

об’єктом цивільного права [4, с. 54]). Отож, законодавчо розмежовано сферу

здійснення кожного із зазначених переважних прав. Однак, ні переважне право

купівлі, ні переважне право придбання не поширюються на відносини дарування,

спадкування та припинення юридичної особи з правонаступництвом.

У разі порушення переважного права купівлі акцій акціонер приватного

акціонерного товариства може вимагати переведення на нього прав сторони –

набувача акцій. Переведення прав набувача може вимагати також емітент пайових

цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу у разі

порушення вимог ч. 4 ст. 47 Закону України "Про інститути спільного інвестування

(пайові та корпоративні інвестиційні фонди)". Цю норму можна застосувати лише,

якщо укладено договір купівлі-продажу або міни. На останню поширюються

норми, які регулюють купівлю-продаж, якщо це не суперечить суті договору. При

укладенні зазначених договорів з порушенням вимог ст. 7 Закону України "Про

акціонерні товариства" та ст. 47 Закону України “Про інститути спільного

інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” продавець відповідно

до ст. 659 ЦК України повинен попередити покупця про права третіх осіб (права

інших акціонерів приватного акціонерного товариства, самого приватного

акціонерного товариства чи права емітента цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу) на пайові цінні папери. І у разі пред’явлення позову

будь-ким з перелічених осіб до продавця застосовуватимуться положення ст. ст.

660 – 661 ЦК України.

Сторонами договору про передання прав за пайовими цінними паперами

можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, крім випадків, передбачених

законодавством. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 32 ЦК України неповнолітня особа

(особа, яка досягла чотирнадцятирічного віку) має право бути учасником

(засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими

документами юридичної особи. У Законі України "Про акціонерні товариства"

немає застереження щодо віку, з якого фізична особа може бути засновником

(акціонером) акціонерного товариства. Крім цього, згідно ч. 2 ст. 167 ГК України

володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. На думку

професора В.М. Коссака, неповнолітні можуть здійснювати корпоративне право,

якщо немає заборони у законодавстві й передбачено засновницькими документами.

Стосовно відчуження корпоративного права (акцій, частки у статутному капіталі)

необхідна згода батьків, піклувальників, усиновлювачів [5, с. 23]. Справді, ЦК

України надає неповнолітній особі можливість самостійно здійснювати права

засновника (учасника), а також корпоративні права. Однак, під час укладення

договору про передання прав за пайовими цінними паперами відбувається

передання майнових прав, а відповідно до ст. 71 ЦК України та ч. ч. 2, 3 ст. 177

Сімейного кодексу України (далі – СК України) [6] батьки (опікуни) можуть

відмовитися від майнових прав дитини, а батьки неповнолітньої дитини,

піклувальник – дати згоду на вчинення відповідного правочину лише з дозволу

органів опіки та піклування. Отож, доходимо висновку, що неповнолітня особа

може укладати договори про передання прав за пайовими цінними паперами лише

за наявностізгоди батьків (усиновлювачів, піклувальників) та дозволу органу опіки

та піклування. Відчужувачем та набувачем у спадковому договорі [7, с. 7] та

набувачем у договорі довічного утримання можуть бути лише ті фізичні особи, які

є повнолітніми та наділені повною цивільною дієздатністю. До досягнення цього

віку дитина може набувати прав, посвідчених пайовими цінними паперами, через

законних представників, а також у випадку дарування або спадкування. Відповідно

до ст. 65 СК України, якщо придбання прав за пайовими цінними паперами

здійснюється за спільні кошти подружжя, для укладення договору необхідна згода

іншого з подружжя. Така ж згода необхідна при відчуженні пайових цінних

паперів. У такому випадку вважається, що інший з подружжя діє в інтересах сім'ї,

тому цей договір створює обов'язки для другого з подружжя У випадках, передбачених законодавством та установчими документами

акціонерного товариства, встановлюється межа свободи вибору контрагента у

договорі про передання прав за пайовими цінними паперами, тобто цією межею є

переважне право на придбання та переважне право купівлі акцій приватного

акціонерного товариства. У цьому випадку акції, які відчужуються акціонером

приватного акціонерного товариства, повинні бути запропоновані іншим

акціонерам цього товариства. У разі порушення переважного права акціонер може

вимагати у судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця

акцій.

Зміст договорів про передання прав за пайовими цінними паперами складають

його умови. Істотною умовою договору про передання прав, посвідчених пайовими

цінними паперами, є предмет. Предметом договору є права, посвідчені пайовим

цінним папером, набуття яких має на меті особа, укладаючи договір про передання прав за цінними паперами, оскільки цінний папір слугує способом фіксації цих

прав [8, с. 53]. Предмет правочину може мати додаткові характеристики, які

визначатимуть зміст та обсяг відповідних прав. Такими характеристиками є права,

які посвідчуються певним типом та класом акцій, кількість (пакет) пайових цінних

паперів, наявність інших обставин, що тимчасово унеможливлюють здійснення

окремих прав, посвідчених пайовими цінними паперами. Наприклад, п. 3 ч. 4 ст. 30

Закону України "Про акціонерні товариства" передбачає, що у разі відчуження

акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають

право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на

отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку . На нашу

думку, у договорі про передання прав за пайовими цінними паперами обов’язково

повинен зазначатися перелік прав, посвідчених пайовими цінними паперами.

Отож, за відсутності паперового носія неможливо відобразити іншим чином зміст

прав, які інкорпоровані у цінний папір.

Обов’язкове укладення договору купівлі-продажу акцій можливе у таких

випадках:

– якщо йдеться про обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на

вимогу акціонера за підстав, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про

акціонерні товариства";

– у разі прийняття акціонерами пропозиції особи (осіб, що діють спільно), яка

придбала контрольний пакет акцій, про придбання належних їм акцій (ст. 65

Закону України "Про акціонерні товариства");

– закінчення річного строку з дня прийняття загальними зборами акціонерів

рішення про викуп товариством власних акцій, за яким товариство

зобов’язалося викупити свої акції (ч. 3 ст. 66 Закону України "Про акціонерні

товариства").При обов’язковому викупі акцій істотною умовою договору буде ціна,

оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" вона

не може бути меншою, ніж ринкова вартість акцій, визначена у порядку,

передбаченому ст. 8 зазначеного закону.

Укладення договорів про передання прав за пайовими цінними паперами на

конкурсних засадах здійснюється відповідно до Наказу Фонду державного майна (далі

– ФДМ) України від 31 серпня 2004 р. [9]. Зазначимо, що на конкурсних засадах може

здійснюватися укладення лише договору купівлі-продажу акцій. Договір купівлі-

продажу прав за акціями укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному

посвідченню і повинен відповідати типовому договору, рекомендованого ФДМ

України. Договір купівлі-продажу акцій є договором приєднання, оскільки ФДМ

України визначає остаточний варіант договору і розсилає його потенційним покупцям,

які неможуть змінювати зазначені умови договору.

Продаж акцій за конкурсом здійснюється єдиним пакетом акцій відповідно до

затвердженого органом приватизації плану. При цьому, строк виконання умов

конкурсу не може тривати більше п’яти років із дня підписання договору купівлі-

продажу. Проведення конкурсу може здійснюватися за участю радника –

юридичної особи (або об'єднання юридичних осіб), яка за договором з державним

органом приватизації бере на себе зобов'язання щодо надання послуг з підготовки

об'єкта до приватизації, пошуку потенційних покупців та організації продажу

пакета акцій. За своєю правовою природою це агентський договір. Публікація

оголошення про проведення конкурсу з продажу пакетів акцій, за своєю суттю, є

публічним запрошенням до оферти. Наявні два види конкурсів:1. Звичайний (закритий) – спосіб продажу акцій акціонерного товариства, за

яким переможцем визнається учасник, який запропонував найвищу ціну за пакет

акцій і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу. Конкурсна

комісія на підставі пропозицій учасників конкурсу визначає переможця, а у

випадку, коли є кілька осіб, які запропонували однакову ціну, переможцем

визнається учасник, який першим подав пропозицію;

2. Конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом

аукціону (публічний, відкритий) – конкурентний спосіб продажу акцій

акціонерного товариства, за яким переможцем визнається учасник, який у процесі

відкритого пропонування ціни запропонував найвищу ціну за пакет акцій і взяв

зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу. Після оголошення

конкурсною комісією усіх конкурсних пропозицій ціни конкурс проводиться у

вигляді торгів "з голосу" ліцитатором. Початком торгів уважається момент

оголошення ліцитатором найвищої ціни, запропонованої учасниками у конкурсній

пропозиції ціни, яка вважається початковою ціною торгів. Збільшення ціни

здійснюється учасниками згідно з кроком, який установлюється конкурсною

комісією, але не може бути меншим за 1% від початкової вартості пакета акцій.

Істотні умови договору купівлі-продажу прав за пайовими цінними паперами

чітко визначені законодавством України. До них слід віднести: предмет договору;

ціна пакета акцій, яку зобов'язується сплатити покупець; строки оплати пакета

акцій (50 відсотків вартості пакета акцій сплачується протягом 30 календарних

днів з моменту підписання договору, а залишок – не пізніше 60 календарних днів з

моменту підписання договору купівлі-продажу); відповідальність сторін за

невиконання обов'язків; правові наслідки невиконання обов'язків; порядок

здійснення сторонами контролю дотримання умов договору; порядок вирішення

спорів; форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Крім цього, до

договору купівлі-продажу обов’язково включаються обов'язки продавця та

покупця, у тому числі зобов'язання покупця не здійснювати подальшого

відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов

договору купівлі-продажу об'єкта приватизації (мораторій на часткове відчуження

пакета акцій до повного виконання умов договору), а також не здійснювати

подальше відчуження об'єкта приватизації без збереження для нового власника

зобов'язань, визначених умовами конкурсу Продавцем завжди буде держава в особі органу приватизації – ФДМ України.

Учасником конкурсу, а у випадку перемоги покупцем, можуть бути фізичні та

юридичні особи, які відповідають спеціальним вимогам, передбаченим чинним

законодавством України, подали відповідні документи, на підставі чого допущені

до участі у конкурсі, та уклали договір про конфіденційність наданої їй інформації

про товариство. Перелік вимог до учасників конкурсу та документів, що ними

подаються може відрізнятися залежно від пакету акцій, належності акціонерного

товариства до товариств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки

держави. Учасник може відмовитись від участі у конкурсі не пізніше останнього

дня строку приймання документів. Повторний продаж пакету акцій допускається у

разі відсутності пропозицій щодо укладення договору. У такому випадку початкова

вартість пакету акцій за рішенням конкурсної комісії може бути зменшена не

більше ніж на 30 відсотків від початкової вартості за попереднім конкурсом, який

не відбувся.

Договір купівлі-продажу прав за пайовими цінними паперами може

укладатися за результатами проведення аукціону. Аукціон – спосіб продажу акцій, який полягає у переданні прав власності покупцеві, який запропонував у ході

торгів найвищу ціну [10]. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про акціонерні

товариства" акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або

продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі

аукціону. Можливість проведення аукціону як способу продажу акцій, що перебувають у

державній власності, передбачено п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про приватизацію". У

разі купівлі однією особою кількох лотів акцій одного підприємства укладається

один договір купівлі-продажу на загальну кількість придбаних акцій. На підставі

довіреності від імені продавця договір купівлі-продажу підписує голова аукціонної

комісії та скріпляє його печаткою продавця. Договір купівлі-продажу підлягає

нотаріальному посвідченню протягом трьох робочих днів з дня проведення

аукціону за рахунок покупця.

Продаж акцій публічного акціонерного товариства може здійснюватися на

фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру включення акцій до

біржового списку. Тому на такі договори будуть поширюватися вимоги щодо

біржових угод. Біржова угода – зафіксоване фондовою біржею одночасне

прийняття учасниками біржових торгів прав ізобов'язань щодо купівлі-продажу за

відповідними цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, які

виникають унаслідок співставлення умов зареєстрованих фондовою біржею заявок

на купівлю із заявками на продаж цих учасників торгів [11]. Ознаками біржових

угод, спрямованих на передання прав за пайовими цінними паперами, є:

1. Біржова угода є договором купівлі-продажу (міни). На виконання кожної

біржової угоди обов’язково укладається біржовий контракт, який повинен бути

стандартним. Біржова угода є договором про приєднання та публічним договором

в межах конкретної фондової біржі, оскільки учасник біржових торгів бере на себе

зобов'язання укласти біржову угоду з будь-яким учасником, який до нього

звернеться. Біржова угода не підлягає нотаріальному посвідченню, але повинна

бути зареєстрована на фондовій біржі. 2. Біржова угода може бути укладена лише в межах фондової біржі в ході

біржових торгів. Біржові торги – організоване укладання на фондовій біржі угод

щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів відповідно до

законодавства та правил фондової біржі. Заявка учасника біржових торгів є

офертою, оскільки містить усі передбачені вимоги до пропозиції укласти договір.

Біржова угода не може укладатися за заявками, які подає один учасник біржових

торгів, за винятком випадків, коли учасник подає заявки на купівлю та продаж

цінних паперів та інших фінансових інструментів в інтересах різних його клієнтів;

3. Біржова угода може укладатися лише серед членів фондової біржі, крім

винятків передбачених законодавством України. До таких випадків належить

продажу пакетів акцій, що належать державі. У цьому разі право оголошувати

заявки та укладати біржові угоди з метою реалізації своїх повноважень надається

згідно з правилами фондової біржі іншим особам та державним органам [12].

Членами фондової біржі можуть бути лише торговці цінними паперами, які

входять не менш як до однієї саморегулівної організації (неприбуткового

об'єднання учасників фондового ринку, які провадять професійну діяльність на

фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних

інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене

відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних

паперів та фондового ринку [13]), одержав у встановленому законом порядку

ліцензію ДКЦПФР та набув у встановленому порядку статусу члена фондової біржі. Торговець цінними паперами – це господарські товариства, які мають

статутний капітал, не менше визначеного законом мінімального розміру, для яких

операції з нерухомістю є виключним видом діяльності, а також банки. Отож,

торговці цінними паперами мають спеціальну правоздатність. Торговці цінними

паперами беруть участь у біржових торгах лише через уповноважених

представників учасників торгів, які мають сертифікат фахівця з торгівлі цінними

паперами, отриманий у встановленому законодавством порядку. Акціонер чи

акціонерне товариство можуть брати участь у біржових торгах, а також укладати

біржові угоди лише шляхом уповноваження торговця цінними паперами на

підставі відповідного договору. На нашу думку, у Законі України "Про акціонерні

товариства" доцільно закріпити норму, за якою фондовою біржею, на якій публічне

акціонерне товариство пройшло процедуру включення акцій до біржового списку,

може надаватися право оголошувати заявки та укладати біржові угоди акціонерам

цього товариства з метою купівлі або придбання акцій такого товариства;

4. Істотними умовами є предмет та ціна. Предметом договору є лістингові

(цінні папери, що пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, внесені до

біржового реєстру як такі, що відповідають вимогам відповідного рівня лістингу,

відповідно до законодавства України та правилами фондової біржі). Отож, біржові

угоди щодо акцій мають свої особливості, які не відображені у спеціальних

нормативно-правових актах ДКЦПФР. Тобто предметом є лише ті пайові цінні

папери, які допущені до біржових торгів. Ціна договору визначається шляхом

котирування цінних паперів – механізм визначення та/або фіксації ринкової

вартості цінного паперу.Продаж при зверненні стягнення на пайові цінні папери здійснюється за

рішенням суду без посередництва торговців цінними паперами. У разі виникнення

права звернення стягнення на акції приватного акціонерного товариства у зв'язку з

їх заставою, відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного

права акціонерів на придбання цих акцій. Передання прав за пайовими цінними

паперами у цьому випадку здійснюється без згоди особи, якій вони належать,

спеціалізованими організаціями, якізалучаються на тендерній (конкурсній) основі,

на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими

організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах [14].

Відповідно до цього, договір укладатиметься з особою, що в процесі торгів

запропонує найвищу ціну, яка вважатиметься істотною умовою.

У законодавстві України передбачено особливості укладення та здійснення

окремих видів купівлі-продажу пайових цінних паперів. До різновидів договору

купівлі-продажу, на підставі яких здійснюється передання прав за пайовими

цінними паперами, належать: договір про конвертацію цінних паперів, дилерський

договір та договір на виконання (цей договір укладається на виконання договору

про надання послуг торговця цінними паперами).

Відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого

ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р., конвертація – обмін емітентом цінних паперів

одного випуску на цінні папери іншого випуску згідно з умовами їх випуску [15].

За своєю правовою природою конвертація пайових цінних паперів є договором

міни. Конвертація має місце у наступних випадках: конвертація привілейованих

акцій одного класу на привілейовані акції іншого класу акціонерного товариства;

при консолідації або дробленні акцій; при припиненні акціонерного товариства з

правонаступництвом; при виділі акціонерного товариства.

Законодавство України забороняє конвертацію:– простих акцій товариства у привілейовані акції або інші цінні папери

акціонерного товариства;

– акцій товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі,

перетворенні, власниками яких є акціонери, котрі звернулися до акціонерного

товариства з вимогою про обов'язковий викуп належних їм акцій та які мають

таке право.

При конвертації акції можуть обмінюватися на частки (паї) підприємницького

товариства-правонаступника, які розподіляються серед його учасників.

До договорів про передання прав за пайовими цінними паперами належить

дилерський договір, який розглядається як різновид купівлі-продажу. Дилерський

договір – договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів, що укладається

торговцем від свого імені та за свій рахунок, крім випадків, передбачених законом

[16]. Ознаки:

1. спеціальна мета договору – перепродажцінних паперів;

2. спеціальний суб’єктний склад – однією із сторін завжди буде торговець

цінними паперами;

3. укладається лише у межах організованого ринку цінних паперів – або

фондового, або позабіржового. Якщо дилерський договір укладається на біржі, він

повинен відповідати ознакам біржової угоди;

4. форма дилерського договору – проста письмова, проте він підлягає реєстрації

у журналі внутрішнього обліку, який ведеться торговцем цінними паперами, не

пізніше наступного дня після укладення. Крім цього, допускається укладення

дилерських договорів в електронній формі за допомогою засобів інформаційних,

телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом

відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ. Отож, оригіналом

електронного документа вважатиметься електронний примірник документа з

обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

Електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за

результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який

додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити

його цілісність та ідентифікувати підписувача (електронний цифровий підпис

накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа) [17]. Моментом укладення договору буде час надходження

авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього

електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством чи

попередньою домовленістю міжсуб'єктами електронного документообігу [18];

5. укладення договорів може здійснюватися торговцем цінними паперами на

всій території України через своїх працівників, які здійснюють операції з цінними

паперами, та обов'язково повинні бути сертифікованими в установленому порядку

та діяти на підставі відповідної довіреності;

6. торговцям цінними паперами забороняється укладення торговцем договорів

щодо перепродажу (міни) цінних паперів власного випуску. Оскільки торговці

цінними паперами створюються у формі господарських товариств, не допускається

укладення дилерських договорів з метою перепродажу власних акцій;

7. предметом дилерського договору є купівля, продаж або міна цінних паперів.

Без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися наступні правочини:

дарування, рента, довічне утримання, спадковий договір, спадкування, операції,

пов’язані з виконанням рішення суду, придбання акцій відповідно до

законодавства про приватизацію;8. законодавством чітко встановлено обов’язкові реквізити дилерського договору

та його істотні умови. До таких умов відносяться: предмет договору; ціна договору;

умови і строк оплати цінних паперів; умови, порядок і строк здійснення переходу прав

власності на цінні папери; строк дії договору (у разі укладання строкового договору);

порядок зміни умов договору; умови дострокового розірвання договору.

Договір на виконання договору про надання послуг торговця цінними паперами

– це договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів, який укладається торговцем з

третьою особою на виконання умов договору (комісії, доручення, андеррайтингу,

договору управління) та разового замовлення. Ознаки зазначеного договору є

подібними до ознак дилерського договору, відмінність полягає у спеціальній меті

укладення договору – реалізація своїх повноважень, наданих довірителем у межах

договірних конструкцій про надання послуг (комісія, доручення, андеррайтинг,

управління майном) або на підставі разового замовлення. Якщо договір здійснюється

на виконання договору доручення торговець цінними паперами буде не стороною у

договорі, але буде суб’єктомзазначених відносин як повірений особи.

До договорів про передання прав за пайовими цінними паперами також

належить засновницький договір. Засновницький договір – це договір, відповідно до

якого засновники юридичної особи беруть на себе зобов'язання щодо її створення.

Такий договір повинен бути укладеним у письмовій формі. У випадку, коли він

виступає установчим документом, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", такий договір

повинен бути нотаріально посвідченим. У засновницькому договорі повинні

визначатися умови передання товариству прав за пайовими цінними паперами

засновниками: реквізити ідентифікації цінного папера, кількість цінних паперів;

умови, порядок і строк здійснення переходу прав власності на цінні папери. Зокрема,

при внесені пайових цінних паперів бездокументарної форми у статутний капітал

повинен відкриватися тимчасовий рахунок у цінних паперах, доки не буде відкрито

рахунок для новоствореної юридичної особи, за аналогією з внеском у грошових

коштах. У законодавстві України містяться обмеження щодо формування статутного

капіталу окремих суб’єктів господарювання цінними паперами. Ці обмеження

підлягають обов’язковому врахуванню при укладеннізасновницького договору.

Момент передання прав за пайовими цінними паперами за договором

відрізняється залежно відформи пайових цінних паперів, зокрема: – вручення сертифікатів ФОН на пред’явника;

– зарахування іменних пайових цінних паперів у бездокументарній формі на

рахунок у цінних паперах набувача.

Договори про передання прав, посвідчених пайовими цінними паперами є

лише однією із підстав передання цих прав. Договори про передання прав за

пайовими цінними паперами мають свої особливості, які обумовлені, насамперед,

специфікою предмета договору, яким виступають права, посвідчені цінними

паперами. З огляду на це, кожен із договорів, що опосередковує передання прав за

пайовими цінними паперами, має особливості порядку укладення та змісту, але для

них є характерною ознакою є наявність спільної мети – набуття прав, посвідчених

пайовими цінними паперами.

––––––––––––––––––––

1. Назарчук І.Р. Правові основи формування та функціонування ринку цінних паперів в

Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 “цивільне

право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І.Р. Назарчук. – К. :

Київський національний університет іменіТарасаШевченка. – 1996. – 30 с.

2. Про приватизацію державного майна: Закон України від 04 березня 1992 року /

Відомості Верховної Ради України вiд 16. 06. 1992 – 1992 р. – № 24. – Ст. 348.

3. Дождев Д.В. Римское частное право: учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д-ра

юрид. наук, проф. В. С. Нерсесянца. – 2-е изд., изм. и доп. / Д. В. Дождев. – М. : Норма,

2006. – 784 с.

4. Бервено С. М. Проблеми договірного права України: : автореф. дис. на здобуття наук.

ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03 “цивільне право і цивільний процес; сімейне

право; міжнародне приватне право” / С. М. Бервено. – К. : Академія правових наук

України; НДІ приватного права і підприємництва. — 2006. — 440 с.

5. Коссак В. М. Особливості захисту корпоративних прав малолітніх і неповнолітніх

акціонерів / В. М. Коссак // Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних

правовідносин: збірник – Макіївка – Харків, 2007. – С. 20–23.

6. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року. – Офіційний вісник України вiд 01.

03. 2002 – 2002 р. – № 7. – 1 с., Ст. 273.

1. Шама Н.П. Спадковий договір в цивільному праві України: автореф. дис. на здобуття

наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 “цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право” / Н. П. Шама. – Львів: Львівський

національний університет імені Івана Франка. – 2008. – 16 с.

2. Яроцький В. Правовий зв’язок документа і визначеного його змістом майнового права

як ознака цінних паперів: ретроспектива і сучасний підхід / В. Яроцький // Право

України. – 2004. – № 3. – С. 49 – 55.

3. Наказ Фонду державного майна України “Про затвердження Положення про порядок

проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств” від 31 серпня

2004 року. – Офіційний вісник України вiд 14. 01. 2005 – 2004 р. – № 52, / ОВУ (ДІ), N

11 / Т 2 – 205. – 869 с., Ст. 3494.

4. Наказ Фонду державного майна України “Про затвердження Положення про порядок

продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств за кошти на відкритих

грошових регіональних аукціонах через Державну акціонерну компанію “Національна

мережа аукціонних центрів” від 08 вересня 2000 року – Офіційний вісник України,

2000. – № 39. – Ст. 1668.

5. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про затвердження

Положення про функціонування фондових бірж" від 19 грудня 2006 року. – Офіційний

вісник України, 2007. – № 5. – Ст. 186.

6. Наказ Фонду державного майна України "Про затвердження Положення про порядок

продажу на фондовій біржі пакетів акцій, що належать державі, ВАТ" від 11 листопада

1996 року. – Офіційний вісник України, 1997. – № 10. – Ст. 203.

7. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про затвердження

Положення про саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку" від

17 лютого 2009 року. – Офіційний вісник України, 2009. – № 41. – Ст. 1380.

8. Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року. – Офіційний

вісник України, 1999. – № 19. – Ст. 194.

9. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про затвердження

Положення про депозитарну діяльність" від 17 жовтня 2006 року. – Офіційний вісник

України, 2006. – № 49. –Ст. 89.

10. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про затвердження

Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської

діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами" від

12 грудня 2006 року. – Офіційний вісник України, 2007. – № 6. – Ст. 235. 196 О. Гнатів

11. Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року. –

Офіційний вісник України, 2003. – № 25. – Ст. 1175.

12. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22

травня 2003 року. – Офіційний вісник України, 2003. – № 25. – Ст. 1174.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук