Радник

Тема 3. Захист права власності

Анотація

Загальна характеристика цивільно-правових засобів захисту права власності. Речово-правові засоби захисту права власності. Право власника на витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Негаторний позов.

Основна література

1. Бірюков J.A., Заїка Ю.О., Шдопригора О.О. Цивільне правоУкраїни: Курс лекцій. — К.: НАВСУ, 2001.

2. Дзера О.В., Кузнецова Н.С. Цивільне право України. —Книга перша. — К., 2004.

3. Цивільний кодекс України:ОфіцІйне видання. — К.: Атіка,2003. — 416 с.

4. Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов,Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с

Додаткова література

1. Інформаційний вісник Вищого арбітражного суду України. —К., 1994. — № 2. — С15.

2. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. — К.,1995. — Ч. 1. — С 80-90

Матеріал для вивчення

Захист права власності у широкому сенсі включає в себе комплеї заходів, спрямованих на забезпечення реалізації відновленії) порушеного суб'єктивного права власника уповноваженим на органом держави або самим власником. У вузькому розумінні захис права власності визначає конкретні адміністративно-, кримінально- цивільно-правові способи такого захисту.

Цивільно-правові способи захисту права власності.

Речово-правові спрямовані на захист права власності як абсолюті суб'єктивного права і на забезпечення реалізації правомочносте власника — володіння, користування, розпорядження відносно до реі що йому належить.

Зобов''язально-правові спрямовані проти порушення праї

власності відповідною особою. Цей спосіб застосовується у вигляді вимоги про відшкодування завданої майнової шкоди у випадку, коли речі вже не існує в натурі або вона пошкоджена. Вимога також може зобов'язувати відповідного суб'єкта цивільних правовідносин до виконання договору, повернення боржником речі, яка є власністю кредитора, або пове

До засобів захисту права власності належать і інші:

— визнання права та припинення дії, яка порушує право;

— визнання правочину недійсним;

— відновлення становища, яке існувало до порушення;

— примусове виконання обов'язку в натурі;

— зміна правовідносин або їх припинення;

— відшкодування збитків, майнової  і   моральної   (немайнової)шкоди;

— визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органудержавної влади;

— органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевогосамоврядування, їх посадових і службових осіб.

Як випливає зі змісту ст. 16-18 ЦК України, захист цивільних прав здійснюють: суд, арбітражний суд; у деяких випадках - товариські суди, профспілкові та інші громадські організації; у випадках, передбачених законом, — в адміністративному порядку. Основні речово-правові засоби:

— віндикаційний позов;

— негаторний позов.

Допоміжні речово-правові засоби захисту:

— позов про визнання права власності;

— позов про виключення майна з опису;

— позови про захист прав співвласника у разі виділу, поділу тапродажу спільного майна.

Зобов'язально-правові засоби:

— способи захисту права власності в договірних відносинах(відшкодування збитків, заподіяних невиконанням чи неналежнимвиконанням договору;

— повернення речей, наданих у користування за договором);

— способи захисту права власності в деліктних зобов'язаннях;

— повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна.— Спеціальні засоби захисту:

— позови про визнання угоди недійсною;

114

115

— способи захисту права власності померлих та осіб, визнанимбезвісно відсутніми або оголошених померлими;

— способи захисту прав власників від неправомірного (статті

і 57 Закону України „Про власність") чи правомірного (ч. 4 ст. 4Ї ч. 2 ст. 51, статті 52-54 закону) втручання державних органів.

Віндикаційний позов. Одним із найдавніших і ефективну речово-правових засобів захисту права власності є витребування майнг з чужого незаконного володіння Цей засіб дістав назву віндикації (від лат.  vindico — захищаю,  заявляю претензію,  вимагаю), ї застосовують тоді, коли у власника зберігається право власності, алі він не може його здійснювати, оскільки річ вибула з його володіння перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи) Тобто віндикаційний позов — це позов неволодіючого власника де незаконно володіючого невласника (недобросовісного набувача) метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення іл у натурі.

Віндикації присвячена ч. 1 ст. 50 Закону України "Про власність" у якій зазначається, що власник має право вимагати поверненні (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння. Але прі вирішенні справ за віндикаційними позовами краще звертатися де статей 386, 387   ЦК України.

Цивільно-правовими нормами стосовно захисту права власност також закріплюються такі положення: майно придбане за відплатиш договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власнш має право витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майне загублене власником або особою, якій майно було передано власникої у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їхньої володіння іншим шляхом поза їхньою волею (п. 1 ст. 388 ЦК України Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, які воно було продане у порядку, встановленому для виконання судовий рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не малі права його відчужувати, власник має право витребувати його вц добросовісного набувача у всіх випадках (п. З ст. 388 ЦК України).

Коли  власник передає  своє  майно за договорами  найм; безоплатного користування, зберігання тощо іншим особам, які згодоі неправомірно здійснили відчуження такого майна третім особам, майн не витребується на підставі п. 2 ст. 388 ЦК України. Однак власник такому  випадку може звернутися з  відповідним  позовом  пр<

відшкодування збитків до особи, що здійснила неправомірне відчуження майна власника.

Добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно у особи, яка не має права його відчужувати. Недобросовісним володільцем є особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Цивільне законодавство надає власнику право витребування у недобросовісного набувача матеріальних компенсацій, наприклад, у грошовому еквіваленті, мотивуючи свою вимогу втраченим прибутком з речі, яка перебувала у чужому незаконному володінні. Така вимога матиме місце незалежно від того, чи вилучав прибуток недобросовісний набувач за час користування річчю. Він повинен повернути або відшкодувати всі доходи, вилучені з речі. Добросовісний набувач несе такий обов'язок тільки з моменту, коли він дізнався про правомірність свого володіння. Він може залишити за собою виконані покращення речі, якщо вони можуть бути відокремлені без її пошкодження.

Особливий порядок віндикації встановлюється щодо грошей і цінних паперів. Відповідно до 389 ст. ЦК України гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.

Віндикаційний позов базується на визнанні права власності абсолютним правом, яке не втрачається з незаконним вибуттям речі з володіння власника і переходом у володіння інших осіб.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й Іншим особам, у яких Майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму, підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій ст. 48 Закону України "Про власність". Позивач Має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази, якими можуть вступати свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на Розпорядження майном, договір тощо.

116

117

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконну володілець майна власника, який може і не знати про неправомірнк свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконнш володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправому заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не? власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Віндикаційний позов має ґрунтуватися не лише на норм матеріального права. Він повинен відповідати також вимогам проі суального права, зокрема тим, що визначають процесуальні вимс до будь-якого позову. Це дані про суд, позивача і відповідача; змі позовних вимог; обґрунтування позовних вимог; докази, підтверджують позов.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіюч майном власника до незаконно володіючого цим майном невласні про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконней володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджу правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чуже незаконного володіння.

Умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність мі позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, але щ наявності певних юридичних обставин (фактів) це не завжди враховує судами у практиці розв'язання відповідних питань. Позов застосовуєте тільки на праві власності на індивідуально визначену річ.

Негаторний позов. Цей засіб захисту являє собою вимоі власника (або титульного володільця) усунути перешкоди у здійснеї його правомочностей користування і розпорядження, які не пов'язі) з позбавленням володіння майном.

Водночас така вимога є предметом негаторного позову, а підставо є сам факт наявності обставин, які виникли внаслідок певних дій а( бездіяльності третьої особи (відповідача) і порушують право власно( першої особи (позивача), перешкоджаючи їй у здійсненні вищеназваї правомочностей. Право на такий захист передбачене ст. 391 України і ч. 2 ст. 48 Закону України "Про власність", згідно з я власник може вимагати усунення будь-яких порушень його праї хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння відшкодування завданих цим збитків. Закон надає власнику праї вимагати також відшкодування збитків.

Отже, негаторний позов пред'являється у випадках, коли власі

свою річ у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно ЇЇ використовувати або розпоряджатися нею.

Позивачем цього позову може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем — лише особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні Його законного права користуватися чи розпоряджатися річчю.

речово-правовий характер негаторного позову полягає в тому, що цей вид позову може бути поданий лише щодо індивідуально визначеного майна, яке є об'єктом права власності як абсолютного права, від порушення якого повинні утримуватися всі особи, які його оточують.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Таким чином, триваючий характер правопорушення та наявність його в момент подання позову є однією з умов подання негаторного позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинились, то відпадає підстава для пред'явлення негаторного позову. Власник має право в даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

Потреба у застосуванні власником засобів негаторного захисту виникає тоді, коли, наприклад, інші особи зводять споруди, саджають дерева, чим унеможливлюють підходи і під'їзд до будинку власника, спричиняють обвали; одноособово займають приміщення, що мають перебувати у спільному користуванні всіх співвласників; здійснюють ремонт своєї квартири чи частини будинку таким чином, що це спричиняє перешкоди чи небезпеку для проживання інших співвласників. Безперечно, позов власника (титульного володільця) може бути задоволений лише тоді, коли такі дії відповідача є неправомірними (наприклад, коли все це вчинялося без належного Дозволу, з порушенням правил забудови).

Також негаторний позов може бути поданий на осіб, які самовільно зайняли нежилі чи жилі приміщення власника або які продовжують  займати після припинення правової підстави, що раніше давала їм можливість користуватися ними.

118

119

Контрольні питання

1. Що являє собою захист права власності і з яких цивільніправових засобів він складається?

2. В якому порядку реалізуються засоби захисту права власності!

3. Що таке віндикаційний позов?

4. Які умови необхідні для пред'явлення віндикаційного позову

5. Яка мета негаторного позову?

6. Які умови необхідні для пред'явлення негаторного позову?

7. Які особи можуть пред'явити негаторний позов?