Головна

О.С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2005


МОДУЛЬ 3. ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Тема 1. Відповідальність у цивільному праві

Анотація

Поняття цивільно-правової відповідальності як засобу захисту цивільних прав. Особливості відповідальності в цивільному праві, її основні принципи І функції. Умови цивільно-правової відповідальності. Види цивільно-правової відповідальності. Дольова, солідарна і субсидиарна відповідальність та умови її застосування. Розмір цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правові санкції. Підстави звільнення боржника від відповідальності.

Основна література

1. Цивільний кодекс України: Офіційне видання. — К.: АтІка,2003. — 416 с

2. Бірюков І.А., Заїка Ю.О., Підопригора О.О. Цивільне правоУкраїни: Курс лекцій. — К.: НАВСУ, 2001.

3. Дзера О.В., Кузнецова И.С. Цивільне право України, Книгаперша. — К., 2004.

4. Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов,Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с

Додаткова література

1. Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. — К., 1997. — С 83-84.

Матеріал для вивчення

Відповідальність у цивільному праві визнається як правопорушення, що виникає у зв'язку з порушенням обов'язку, встановленим законом або договором, що має змістом покладення на особу, винну у скоєнні цивільного правопорушення, негативних майнових наслідків її діяння.

За підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких установлено відповідальність, вона поділяється на договірну та позадоговірну.

Договірною вважається відповідальність у формі відшкодування збитків, сплати неустойки, втрати завдатку або позбавлення суб'єк-

ті ПраВа за невиконання або неналежне виконання зобов'язання,

яке виникло з договору.

Позадоговірною (або недоговорною) є відповідальність, що настає а вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності іж ними договору або незалежно від наявних між ними договірни

х відносин. Така відповідальність настає за порушення обов'язку, встановленого законом або підзаконним актом, і найчастіше виражається у формі відшкодування збитків. Так, у разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, утрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, виплатити потерпілому одноразову допомогу у встановленому законом порядку та компенсувати витрати, спричинені ушкодженням здоров'я, зокрема, на посилене харчування, протезування, санітарно-курортне лікування, сторонній догляд тощо.

У цивільно-правовому зобов'язанні з боку кредитора або боржника можуть діяти дві або більше осіб. Залежно від розподілу прав та обов'язків між суб'єктами зобов'язання із множинністю осіб розрізняють часткові (пайові), солідарні та додаткові (субсидіарні) зобов'язання. Відповідальність за порушення цих зобов'язань теж буває частковою, солідарною або субсидіарною.

Часткове зобов'язання має місце тоді, коли в ньому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників і кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен з боржників повинен виконати зобов'язання у певній частці (пайці). Припускається, що ці частки є рівними, якщо інше не випливає Із закону або договору. У зобов'язаннях, які виникли з часткових договорів між організаціями, право кредитора вимагати виконання та обов'язок боржника виконати зобов'язання визначається у частках, що встановлюються договором (ст. 529 ЦК України). При частковій "відповідальності кожна із зобов'язаних осіб відшкодовує збитки і сплачує неустойку пропорційно розміру своєї частки спільного боргу.

Солідарні зобов'язання виникають тоді, коли вони передбачені Договором, установлені законом чи іншими правовими актами, зокрема при неподільності предмета зобов'язання. Якщо, у такому зобов'язанні є один кредитор і кілька боржників, то кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників разом, так І від кожного з них окремо, причому як повністю, так І в частині боргу. Не одержавши повного задоволення своїх вимог від одного із солідарних боржників, кредитор

 

74

75

має право вимагати не одержане з решти солідарних боржників. Ус боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання н< буде виконано повністю. Виконання солідарного зобов'язання повністю, одним із боржників звільняє решту боржників від сплати боргу кредиторові (статті 540-544 ЦК України). Отже, при порушенні солідарного обов'язку настає солідарна відповідальність, за якої кредитор може вимагати сплати неустойки або відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і з кожного з них окремо.

Субсидіарна (додаткова) відповідальність настає тоді, коли існують основне і додаткове до нього зобов'язання І одне, і інше порушені (ст. 619 ЦК України).

До заявления вимоги до особи, яка відповідно до закону, Інших правових актів або умов зобов'язання несе відповідальність додаткової до  відповідальності  іншої особи,  що є  основним  боржником,! (субсидіарну відповідальність), кредитор повинен заявити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити; вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний термін відповіді на заявлену вимогу, ця вимога в повному обсязі може бути заявлена до особи, яка несе субсидіарну відповідальність., Кредитор не має права вимагати задоволення своєї вимоги до основного боржника від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця  вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника або безсшрного стягнення коштів з основного боржника. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, поставленої їй кредитором, попередити про це основного боржника, а якщо до цієї особи вчинено позов — залучити основного боржника до участі у справі. Інакше основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, що відповідає субсидіарно, заперечення, які він мав проти кредитора.

Цивільне законодавство передбачає обов'язок боржника (заподі-ювача) перед кредитором (потерпілим) відшкодувати збитки у повному обсязі. Відповідальність у цих випадках вважається повною. Законом або договором може бути обмежене право на повне відшкодування збитків. Це означає, що за порушення обов'язку сплачується лише неустойка, а збитки не відшкодовуються або хоч і відшкодовуються, але не в повному обсязі.

Повне відшкодування збитків, заподіяних порушенням договірних зобов'язань між юридичними особами, передбачено нині у сферах поставки, купівлі-продажу, деяких підрядних відносинах тощо. Сто-

76

вно ж більшості інших господарських зобов'язань (постачання енергії та газу, перевезення, капітальне будівництво, проектні роботи тощо) передбачається не повна, а обмежена відповідальність за порушення договорів або у формі виплаченої неустойки (коли допускається стягнення лише неустойки, але не збитків), або у формі дійсної (фактичної) шкоди без права відшкодування упущеної вигоди. У співвідношенні неустойки і збитків як форм відповідальності загальною стає штрафна неустойка, а не залікова, тобто якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то її стягнуть у повному розмірі понад відшкодування збитків. У зобов'язаннях з участю суб'єктів підприємництва замість обмеженої запроваджується, як правило, повна майнова відповідальність. За порушення обов'язків за договором будівельного підряду замовник і підрядник сплачують передбачену договором або законом неустойку та відшкодовують у повному обсязі збитки.

З окремих видів зобов'язань закон чи інші правові акти можуть установлювати підвищену (зокрема кратну) відповідальність за порушення цивільних прав та обов'язків.

Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною — склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов:

— протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;

— шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

— причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

— вини особи, яка заподіяла шкоду.

Перші три умови - протиправність, шкода та причинний зв'язок — є об'єктивними, а четверта — вина — є суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності.

Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Протиправність поведінки боржника або кредитора полягає в порушенні договірного зобов'язання.

Порушенням зобов'язання є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобо-в язання. Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення боржника або кредитора.

Простроченням боржника є невиконання ним зобов'язання в

77

обумовлений строк (термін). Боржник не визнається таким, що щ строчив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прост чення кредитора (ст. 612 ЦК України). Кредитор вважається таки що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконані запропоноване боржником, або не зробив дій, до вчинення яких 6OJ ник не міг виконати свого зобов'язання (ст. 613 ЦК України).

Шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відпоїдальності у формі відшкодування збитків. Під шкодою розумію!зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнової!блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову а(немайнову (наприклад, моральну) шкоду. я

Грошовий вираз майнової шкоди називають ще збитками. ЇІЩ збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пои кодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав, якби боржник виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкс дування. Збитками вважаються:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошксдженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробиідля відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайнизобставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збиткївідшкодовуються у повному обсязі, якщо законом або договором шпередбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якіщособа, що порушила право, одержала завдяки цьому доходи, то розмір;збитків, які відшкодовуються потерпілій особі у зв'язку з неодержаннямдоходів, не може бути менший від доходів, що їх одержав порушник'права.

Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх; наявність і розмір. Відповідно до ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язань, доводить кредитор. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, та під час визначення збитків беруться до уваги ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення вимоги кредитора, у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не буде задоволена добровільно — у день вчинення позову. Суд може задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Під час визначення не одержаних доходів

78

. vUieHo'i вигоди) враховуються вжиті кредитором заходи для їх у    жання j здійснені з цією метою приготування.

Порушення особистих і майнових прав може спричинити вимкнення у потерпілої особи моральної (немайнової) шкоди. Право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням договірних зобов'язань, виникає лише у випадках, передбачених законом або договором.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, наслідком протиправної поведінки заподіювача.

Для покладення відповідальності за цивільне правопорушення, крім зазначених вище трьох об'єктивних умов — протиправності, збитків і причинного зв'язку, за загальним правилом необхідна ще одна умова — вина заподіювача. Вина в цивільному праві розглядається як психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків.

У цивільному праві діє припущення (презумпція) вини особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише за наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання. Коли невиконання або неналежне виконання зобов'язання зумовлено умислом або необережністю кредитора, боржник звільняється від відповідальності, якщо інше не встановлено законом. Іноді невиконання зобов'язання є наслідком винної поведінки обох сторін (змішана вина). Тоді суд відповідно до ступеня вини кожної зі сторін зменшує розмір відповідальності боржника (ст. біб ЦК України). Відповідальність боржника може бути зменшена також у тому разі, коли кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів до зменшення їх (ст. 616 ЦК України).

Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що вона може настати і без вини, якщо це передбачено законом або договором. Так, боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково (тобто за відсутності його вини) настала після прострочення.

79

Законодавством також передбачено, що особа, яка порушщ, зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної силі Але не вважається випадком, зокрема, невиконання своїх обов'язі„ контрагентом боржника, відсутність на ринку необхідних товари відсутність у нього коштів (ст. 617 ЦК України).

Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальносі потрібен або повний склад правопорушення, що складається з чотири, елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина), або j випадках, зазначених у законі чи договорі, — неповний, усічений склад — протиправність і вина (при стягненні неустойки, втраті завдаї, ку тощо). За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає.

Проте у випадках, прямо передбачених законом, навіть за наявнос всіх ознак вчиненого правопорушення особа не несе відповідальності! Підставами звільнення від цивільно-правової відповідальності є випадої і непереборна сила.

Випадок (казус) має місце тоді, коли психічний стан особи, ЯКІпорушила зобов'язання, характеризується відсутністю ЇЇ вини. Зівідсутності вини немає й відповідальності, якщо тільки законом чідоговором не передбачено відповідальності і без вини. Відповідно деч. 2 п. 1 ст. 616 ЦК України, особа визнається невинною, якщо вошдоведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належног<виконання зобов'язання. .

Непереборна сила (форс-мажорні обставини) — надзвичайна і невідворотна за даних умов подія. Ця подія характеризується, по- перше, як зовнішня до діяльності сторін обставина (наприклад, явиі_-3 стихійного характеру). По-друге, надзвичайність події, що стає непереборною силою, означає, що це не рядова, ординарна, звичайна обставина, яка також може спричинювати певні труднощі для сторін. В ст. 617 ЦК України зазначається, що не вважається непереборною силою та сила, яка може бути підставою для звільнення від відповідальності особи, невиконання своїх обов'язків контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. По-третє, непереборна сила —   це подія, яку не можна було відвернути засобами, наявними у даної особи в конкретних умовах її діяльності. Те, що за одних умов можна легко подолати, за інших стає неможливим. Тому при дії непереборної сили теж, як правило, відсутня вина боржника.

80

Контрольні питання

і Пояснити поняття „відповідальність".

о Дати визначення договірної та позадоговірної відповідальності.

3 Коли виникає часткове зобов'язання?

4 Коли виникає солідарне зобов'язання?

5 Пояснити поняття „субсидіарна відповідальність".

6 Перелічити умови настання цивільно-правової відповідальності.

7 Пояснити поняття „шкода, вина та непереборна сила".

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук