Головна

3.1.2. Основні органи і підрозділи парламенту


 

 

 

 

Павло Кислий, Чарльз Звайз. Становлення парламентаризму в Україні на тлі світового досвіду. КИЇВ, 2000 р.

 

 

 

 

 

 

3.1.2. Основні органи і підрозділи парламенту

Структура парламентів світу є різною, але можна назвати ос­новні органи і підрозділи, які є майже у кожному парламенті:

• комітети;

• фракції;

fo1; tab-stops: 47.75pt; background: white;">• апарат;

• адміністративна служба;

• дослідницька служба;

• контрольна служба;

• інститут омбудсмена

Комітети є основними робочими органами парламентів. За оз­накою впливу на роботу законодавчого органу можна виділити дві системи комітетів:

• комітети, що визначають роботу законодавчого органу: ви­ рішують, які законопроекти варто подавати на розгляд пар­ ламенту (палати), які проблеми виносити на слухання, які питання потребують контрольного розгляду;

• комітети, від яких мало що залежить у роботі законодав­ чого органу: питання розгляду законопроектів визначають­ ся урядом, питання призначення посадових осіб не зале­ жить від розгляду у комітеті.

Дійові комітети відіграють провідну роль у законотворчій ро­боті парламентів. Всі депутати парламенту працюють у них відпов-

164

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

ідно до свого фаху або уподобань. Саме у комітетах здійснюється щоденна, рутинна законотворча робота. Президент США Вудро Вілсон у 1885 році сказав: "Я не дуже погрішу проти істини , коли скажу, що засідання Конгресу - це видовище для публіки, а справж­ня робота відбувається за дверима комітетів".

Саме постійні комітети мають широкі права здійснювати кон­троль за діяльністю органів виконавчої влади, надавати рекомендації про призначення посадових осіб, висловлювати їм недовіру. Вони мають загальні повноваження здійснювати нагляд і контроль за уря­довими програмами і діяльністю місцевих адміністрацій у сфері еко­номіки, науки і суспільно-політичного життя.

Кількість комітетів у парламентах світу часто не є сталою. Вони створюються у відповідності до наявних міністерств в уряді і соціально-політичної ситуації в державі. їх кількість може змінюва­тися від скликання до скликання. Особовий склад комітетів зазви­чай формується за домовленістю партійних лідерів.

В парламентських республіках можуть створюватись також спеціальні комітети, що мало впливають на поточну діяльність пар­ламенту. Вони, як правило, створюються урядом для розгляду пев­них законопроектів і розпускаються після вирішення питання.

Фракції є другим важливим органом парламенту. Це особливі органи парламенту, які створюються партіями або окремимим депу­татами. Фракції здійснюють політичне керівництво діяльністю де­путатів у парламенті. "Фракції є утвореним на певний законотвор­чий період об 'єднанням депутатів-однодумців, що вважають своїм завданням досягнення певних політичних цілей шляхом організова­ної підготовки та обстоювання їх у парламенті" (визначення із книги Гаральда Кречмера "Фракції").

В багатьох парламентах визначається кількісний склад фракцій. Так, за регламентом Бундестагу фракціями називаються "об 'єднання щонайменше п 'яти відсотків загальної кількості членів Бундестагу, що належать одній партії або таким партіям, які за своїми політичними напрямами не конкурують між собою у жодній із федеральних земель ".

В Німеччині фракції мають право законодавчої ініциативи. Вони вносять на розгляд Бундестагу законопроекти і зміни до діючих законів.

165

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

Фракції у парламенті можуть об'єднуватись в парламентську (урядову) більшість. Фракції, які не входять до більшості, об'єдну­ються в офіційну опозицію.

Апарат у парламенті виконує важливі функції забезпечення діяль­ності депутатів і всіх парламентських структур. Він надає депутатам всю необхідну інформацію і готує інформаційні матеріали і документи для проведення законодавчої і контрольної діяльності, а також забез­печує поточну діяльність необхідними технічними засобами.

Адміністративний персонал парламентів веде фінансові спра­ви, вирішує кадрові питання, забезпечує законодавців засобами зв'яз­ку і транспортуванням.

Дослідницька служба парламентів забезпечує комітети і окремих депутатів необхідними матеріалами, інформаційними і аналітичними розробками, на підставі яких приймаються законотворчі рішення.

Контрольні служби у більшості країн призначаються парла­ментом, але у своїй діяльності вони є незалежними як від уряду, так і парламенту.

Інститут омбудсмена створено в останні роки у багатьох краї­нах. Він створюється парламентом і має повноваження слідкувати за дотриманням прав людини і громадянина. По суті він є незалеж­ною державною структурою.

< Попередня   Наступна >