Радник

Сегеда, Татаркевський    Захист прав в господарському суді,  2002

8.3. Що робити, якщо судове рішення не виконується

На жаль, невиконання судових рiшень — поширене явище. Тому не виключено, що i Вам доведеться з цим стикнутися.

Всi випадки невиконання судових рiшень можна умовно подiлити на двi великi групи:

•невиконання судових рiшень внаслiдок дiї чи бездiяльностi державних виконавцiв;

•невиконання судових рiшень внаслiдок дiй особи, до якої застосову¬ються заходи примусового стягнення.

Якщо Ви вважаєте, що державний виконавець не вживає необхiдних заходiв щодо повного i своєчасного виконання рiшення господарського суду, перше, що Вам необхiдно зробити, – подати державному виконавцю клопотання про здiйснення певних дiй (наприклад, про виявлення майна боржника, про опис майна боржника тощо).

Таке клопотання пiдлягає обов’язковому розгляду державним виконавцем.

Може здатися, що подання клопотань є зайвою витратою часу. Проте це не так. Головна мета таких клопотань полягає не стiльки в тому, щоб спонукати державного виконавця до здiйснення певних дiй, скiльки в тому, щоб показати йому, що Ви не маєте намiру миритися з повiльним виконанням судового рiшення. Державним виконавцям, як i будь-кому, не потрiбнi зайвi проблеми, тому отримавши подiбнi клопотання, вони, як правило, прискорюють процес виконання судових рiшень.

Якщо ж це не допомагає, Ви можете оскаржити дiї чи бездiяльнiсть державних виконавцiв:

•начальнику вiддiлу Державної виконавчої служби;

•до господарського суду.

На нашу думку, оскарження начальнику вiддiлу Державної виконавчої служби є малоефективним. Звичайно, нехтувати цiєю можливiстю не слiд, але застосовувати її слiд радше як допомiжний, а не основний засiб. Основним засобом слiд обрати оскарження дiй чи бездiяльностi органiв державної виконавчої служби до господарськог

Щодо оскарження дiй чи бездiяльностi органiв державної виконавчої служби до господарського суду зробимо одне важливе зауваження.

Вiдповiдно до законодавства, державнi виконавцi, якi здiйснюють виконання судових рiшень, розглядаються не як орган державної виконавчої служби, а як окрема процесуальна фiгура. Господарський процесуальний кодекс же передбачає можливiсть оскарження до господарського суду дiй чи бездiяльностi саме органiв державної виконавчої служби.

Така неузгодженiсть законодавства iнодi призводить до того, що господарськi суди вiдмовляються розглядати скарги на дiї чи бездiяльнiсть державних виконавцiв.

Якщо Ви потрапите у таку ситуацiю у Вас залишається єдина можливiсть – оскаржити рiшення, дiї чи бездiяльнiсть державного виконавця до звичайного суду.

Скарги на дiї чи бездiяльнiсть органiв Державної виконавчої служби щодо виконання рiшень, ухвал, постанов господарських судiв можуть бути поданi протягом десяти днiв вiд дня вчинення оскаржуваної дiї або вiд дня, коли Вам стало про неї вiдомо, або вiд дня, коли дiя мала бути вчинена.

Виконання рiшення, ухвали, постанови господарського суду є невiд’ємною частиною судового процесу. Тому Вам не потрiбно порушувати нове провадження за скаргою на дiї чи бездiяльнiсть органiв Державної виконавчої служби. Скарги та такi дiї пiдлягають розгляду тим господарським судом, яким вирiшено спiр у першiй iнстанцiї, отже, звертатися Вам необхiдно саме до цього суду.

За розгляд такої скарги Ви не повиннi сплачувати державне мито чи iншi судовi витрати.

У скарзi слiд чiтко зазначити, в чому саме полягає порушення, вчинене органом державної виконавчої служби. До скарги бажано також додати документи, що пiдтверджують таке порушення.

Скарга розглядається у судовому засiданнi за участю заявника i державного виконавця або iншої посадової особи державної виконавчої служби, рiшення, дiя чи бездiяльнiсть якої оскаржується.

Неявка стягувача, чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засiдання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачевi, боржниковi та органовi виконання судових рiшень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку.

Невиконання судових рiшень внаслiдок дiй особи, до якої застосовуються заходи примусового стягнення, є значно складнiшим випадком. Тому дати унiверсальнi рекомендацiї тут неможливо.

Ми рекомендуємо Вам у подiбних випадках застосовувати такi заходи:

1) Як тiльки ви вiдчуєте, що боржник ухиляється вiд виконання рiшення суду, одразу подавайте заяву про накладення арешту на майно боржника. Заяву слiд подати до органу державної виконавчої служби. Можна також подати аналогiчну заяву до господарського суду, який видав виконавчий документ.

2) Якщо боржник перешкоджає виконанню рiшення суду про стягнення з нього на Вашу користь коштiв (наприклад, не повiдомляє номери розрахункових рахункiв) – одразу ж подавайте до господарського суду заяву про змiну способу виконання рiшення суду на звернення стягнення на майно.

Господарський суд має право прийняти вiдповiдне рiшення. Зазначимо, що оскiльки перелiк майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, визначає державний виконавець, то наказ господарського суду в даному випадку не повинен мiстити такого перелiку, а лише вказiвку про звернення стягнення на майно у сумi, що пiдлягає стягненню за рiшенням господарського суду.

Пiсля цього, як i в попередньому випадку, можна подати заяву про накладення на майно боржника арешту.

Зазначимо, що описаний тут випадок – це одне з найпоширенiших порушень у справах про стягнення збиткiв з державних органiв, зокрема податкових. І якщо Ви бажаєте повернути свої кошти, реагувати на нього необхiдно дуже жорстко.

3) Якщо боржник ухиляється вiд виконання судового рiшення, вимагайте вiд державного виконавця, щоб вiн складав акти про такi порушення i накладав на винних адмiнiстративнi стягнення. Розмiр штрафiв у даному випадку становить вiд 170 до 340 грн.

4) Якщо всi попереднi заходи не допомагають, звертайтеся зi скаргою до прокуратури. При цьому у скарзi слiд вказати на факт здiйснення дiй, що пiдпадають пiд ознаки таких злочинiв, як “Службова недбалiсть” (ст. 367 КК) та “Невиконання судового рiшення” (ст. 382 КК).

В такому випадку, Вам стануть у пригодi акти, якi складав державний ви¬конавець за фактами невиконання боржником судового рiшення.

5) Непоодинокими є випадки, коли державний орган, що незаконно стягнув з позивача кошти до державного бюджету, вiдмовляється їх повертати, мотивуючи це тим, що вiн не уповноважений повертати кошти з державного бюджету (або цiльового фонду). В такому випадку, крiм використання наведених вище рекомендацiй, можна також звернутися з позовом до районного вiддiлу Державного казначейства.

Джерела юридичної iнформацiї: стаття 121-2 Господарського процесу¬ального кодексу України; глава 31-Г Цивiльного процесуального кодексу України; Інформацiйний лист ВГСУ вiд 13.02.2002 № 01-8/155; пункт 5 Роз’яснення ВАСУ вiд 12.09.1996 № 02-5/333.