Головна

1.6. Витрати на участь у господарському процесі


 

Захист своїх прав у господарському суді. Сегеда, Татаркевський, 2002.

 

 

1.6. Витрати на участь у господарському процесі

Пiд час участi у судовому процесi Вам доведеться нести певнi витрати, навiть якщо Ви не звертатиметеся за допомогою до юристiв. Це так званi судовi витрати.

Судовi витрати загалом складаються з:

•державного мита;

•сум, що пiдлягають сплатi за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом;

•витрат, пов’язаних з оглядом та дослiдженням речових доказiв на мiсцi їх знаходження;

•витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу;

•витрат на оплату послуг перекладачiв;

•iнших витрат, пов’язаних з розглядом справи (суми, що пiдлягають сплатi особам, викликаним до господарського суду для надання пояснень).

При поданнi позовної заяви або заяви про оскарження рiшень, ухвал, постанов господарського суду Вам потрiбно сплатити державне мито.

Пiд час визначення розмiру державного мита, що пiдлягає сплатi до державного бюджету, виникає безлiч нюансiв, якi необхiдно враховувати. Якщо їх не врахувати, розмiр державного мита може бути визначений неправильно i, як наслiдок, господарський суд поверне Вам позовну заяву без розгляду.

Зупинимося детальнiше на порядку сплати державного мита. По-перше, мито сплачується до подання позовної заяви або заяви про оскарження рiшення, ухвали, постанови господарського суду.

Ви можете сплатити державне мито як готiвкою (наприклад, через вiддiл Ощадного банку), так i шляхом перерахування коштiв з рахункiв, вiдкритих у кредитних установах. При сплатi державного мита готiвкою кредитна установа, до якої Ви вносите готiвковi кошти, повинна видати Вам вiдповiдну квитанцiю (форма № 0402005).

У випадках, коли господарський суд розглядає кiлька справ за позовними заявами одного i того самого позивача, останнiй має право сплатити державне мито за їх ро

згляд одним платiжним документом, який долучається судом до однiєї зi справ. У рештi справ робиться вiдмiтка про суму державного мита, сплаченого за розгляд справи та зазначається номер справи, в якiй знаходиться платiжний документ.

По-друге, державне мито сплачується у гривнях. В iноземнiй валютi державне мито сплачується з позовiв, що подаються до господарського суду i стосуються сум в iноземнiй валютi. При цьому у разi, коли розмiр ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян, державне мито сплачується в iноземнiй валютi з урахуванням курсу грошової одиницi Нацiонального банку України.

По-третє, в разi збiльшення розмiру позовних вимог, Вам необхiдно буде доплатити суму державного мита згiдно з новою цiною позову. Документ, що пiдтверджує таку доплату, необхiдно додавати до заяви про збiльшення розмiру позовних вимог.

По-четверте, Вам повиннi повернути державне мито у разi: •внесення мита в бiльшому розмiрi, нiж передбачено чинним законодавством;

•повернення заяви (скарги) або вiдмови в її прийняттi;

•припинення провадження у справi або залишення позову без розгляду, якщо справа не пiдлягає розгляду в господарському судi, а також коли позивач не дотримується порядку досудового врегулювання спору, встановленого для даної категорiї справ, або коли позов подано недiєздатною особою;

•скасування в установленому порядку рiшення суду, припинення провадження у справi, якщо справа не пiдлягає розгляду в судах, якщо при цьому державне мито було вже стягнуто в доход бюджету;

•в iнших випадках, передбачених законодавством України. Для повернення державного мита потрiбно подати заяву до вiдповiдного господарського суду протягом року вiд дня зарахування мита до бюджету.

По-п’яте, законодавством передбаченi пiльги зi сплати державного мита. Зокрема, звiльняються вiд сплати державного мита:

•пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни, якi звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, iз заявами до суду щодо захисту прав та iнтересiв iнших осiб; •громадяни — за позовами про вiдшкодування збиткiв, завданих неповерненням у термiни, передбаченi договорами або установчими документами, грошових та майнових внескiв, якi були залученi до акцiонерних товариств, банкiв, кредитних установ, довiрчих товариств та iнших юридичних осiб, якi залучають кошти та майно громадян;

• виконавцi державного замовлення — за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах про вiдшкодування збиткiв, завданих при укладаннi, внесеннi змiн до державних контрактiв, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за державним контрактом на поставку продукцiї для державних потреб.

По-шосте, за позивача (заявника) державне мито може сплатити у встановленому порядку i розмiрi й iнша особа. При цьому господарський суд не має пiдстав для повернення позовної заяви (заяви) за мотивом сплати державного мита неналежною особою, оскiльки державне мито фактично надiйшло до державного бюджету.

На вiдмiну вiд розмiру державного мита, який Ви повиннi визначити самостiйно, розмiр iнших судових витрат визначається або господарським судом (зокрема, це плата за проведення судової експертизи та за послуги перекладача), або Кабiнетом Мiнiстрiв України.

До витрат, розмiр яких встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України, належать витрати на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу.

На сьогоднi за iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу Вам доведеться сплатити 118 гривень.

Звiльнення вiд сплати витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення мають тi позивачi, якi звiльненi вiд сплати державного мита.

Для того, щоб дiзнатися, в якому порядку необхiдно здiйснити оплату тих чи iнших судових витрат, краще звернутися до господарського суду в якому розглядатиметься Ваша справа.

Така iнформацiя, як правило, вивiшується на iнформацiйних стендах. Якщо ж цiєї iнформацiї там немає, звернiться до канцелярiї або загального вiддiлу.

Пiсля розгляду справи та прийняття рiшення, господарський суд здiйснює розподiл судових витрат мiж сторонами, якi беруть участь у процесi.

 

Фактично визначається, на яку iз сторiн судового процесу покладається сплата тих чи iнших судових витрат.

При цьому, як правило, сторонi, на користь якої вiдбулося рiшення, вiдшкодовуються суми сплаченого державного мита. Таке вiдшкодування здiйснюється за рахунок iншої сторони.

Винятком є спори, що виникли внаслiдок неправильних дiй сторони. В цьому випадку, незалежно вiд результатiв вирiшення спору, господарський суд має право покласти сплату державного мита на сторону, неправильнi дiї якої стали пiдставою для виникнення спору.

Якщо ж вимоги сторiн задовольняються частково, то суми державного мита розподiляються мiж сторонами або вiдшкодовуються сторонам пропорцiйно розмiру задоволених позовних вимог.

Крiм того, слiд зазначити, що у спорах, якi виникають при укладаннi, змiнi та розiрваннi договорiв, державне мито покладається на сторону, яка безпiдставно ухиляється вiд прийняття пропозицiй iншої сторони, або на обидвi сторони, якщо господарським судом вiдхилено частину пропозицiй кожної iз сторiн.

Решта судових витрат розподiляються за тим самим принципом i покладаються:

•при задоволенi позову — на вiдповiдача;

•при вiдмовi в позовi — на позивача;

•при частковому задоволеннi позову — на обидвi сторони пропорцiйно розмiру задоволених позовних вимог.

< Попередня   Наступна >