Головна Наукові статті Юридична психологія РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМ ПСИХІКИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БІЙЦІВ ГРУП ЗАХОПЛЕННЯ

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМ ПСИХІКИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БІЙЦІВ ГРУП ЗАХОПЛЕННЯ

Наукові статті - Юридична психологія
549

А. О. ПРИСЕНКО,

здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМ ПСИХІКИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БІЙЦІВ ГРУП ЗАХОПЛЕННЯ

Наведено експериментально перевірені результати, пов'язані з психологічною корекцією негативних змін у психіці бійців груп захоплення. Рекомендації практичним психологам, що здійснюють діяльність, спрямовану на профілактику психологічних розладів, базуються на емпіричному матеріалі автора.

Актуальною проблемою у сучасній науці є пошук шляхів та методів запобігання травмам психіки у бійців груп захоплення та розробка засобів психологічного моніторингу їх профе­сійної діяльності. Аналіз літератури свідчить, що рекомендацій з питань проведення профілактики травм психіки та проведення психологічної підготовки з урахуванням особливо­стей оперативно-службової діяльності бійців груп загарбання не розроблено, що спонукало нас розробити такі рекомендації для даного контингенту спецпідрозділів міліції.

Мета роботи - розробити рекомендації щодо профілактики травм психіки та удоско­налення психологічної підготовки бійців груп захоплення.

Результати дослідження. Здійснення психокорекційної роботи шляхом застосування со­ціально-психологічного тренінгу – важливий процес. Разом із тим, загальновідомо, що будь-якій хворобі розумніше запобігти, ніж її лікувати. Отже, психологічна профілактика осіб, що вимушені здійснювати свою професійну діяльність в особливих, стресогенних умовах, - це єдиний спосіб зберегти їх психічне здоров'я, забезпечивши тим самим службове довголіття.

Профілактична робота з особовим складом бійців груп захоплення повинна здійснюватись на базі

загальної і спеціальної психологіч­ної підготовки, про яку буде сказано нижче. А для працівників спецпідрозділів, які беруть безпосередню участь у затриманні озброєних злочинців або звільненні заручників тощо і можуть зазнавати травматичних впливів на психіку, необхідно:

навчити користуватись методами і способами саморегуляції з обов'язковим враху­ванням умов, у яких вони працюватимуть;

навчити самоконтролю та спостереженню за колегами, умінню своєчасно розпізнавати психічні порушення та вчасно їх ліквідувати;

відпрацювати уміння нейтралізації пере­ляку, страху, паніки та наслідків психологічного стресу;

сформувати особисті установки щодо цінності людського життя й обґрунтованого ризику заради ідеї та Батьківщини;

навчити способам формування стресо стійкості та психологічного опору в умовах виконання оперативно-службових завдань;

відпрацювати уміння переносити великі фізичні та нервово-психічні перевантаження, позбавлення звичних зручностей та перенесення болю;

навчити методам релаксації, медитації та психологічного тренінгу.

Ефективність профілактичної роботи з особовим складом груп захоплення може бути достатньою або високою, коли їм буде дове­дено й роз'яснено можливі результати впливу на їх психіку ризиконебезпечних умов несення служби. У зв'язку з цим на фахівців центрів практичної психології при управліннях органів внутрішніх справ покладається відповідальність за проведення з бійцями груп захоплення як загальної, так і спеціальної психологічної підготовки.

Першим принципом, який необхідно врахо­вувати практичним психологам, повинен бути принцип довіри між працівником і психоло­гом. При цьому важливими є також уважність і відданість психолога роботі, щиросердне бажання допомогти та здатність схилити пацієнта до віри у позитивний результат психопрофі­лактичних або психокорекційних заходів.

Другий принцип практичного психолога -це принцип урахування особливостей особис­тості бійців груп захоплення. Представники даної категорії – це «особливий» контингент, люди, які вважають, що вони, ризикуючи своїм здоров'я і життям, підставляють свою голову під кулі і їм треба віддавати належне. У зв'язку з цим вони хворобливо, з роздратуванням сприймають методику «навчання їх життю», розумування тощо. Значно більший ефект і ступінь довіри будуть досягнуті шляхом про­ведення бесід, без тиску й оцінювання засвоєного, з розбором конкретних життєво небезпечних ситуацій, які їм довелось пережити.

Третій принцип, який бажано враховувати, -це відсутність установки «я вас навчаю», не-обхідна заміна її установкою «я з вами живу одними незгодами». Подавати матеріал з психологічної підготовки краще в процесі діло­вих ігор, розбору реакцій колег або законів східних бойових мистецтв.

Головна мета психолога, який працює з бійцями груп захоплення, –довести до їх свідомості, що їх психічне здоров'я, мінімальне враження або травматизація психіки залежить тільки від кожного особисто. Тільки філігран­на техніка володіння саморегуляцією, тільки високий рівень психологічної стійкості та емоційно-вольової витримки забезпечить їм захист своєї психіки від дії на неї стресогенних чинників.

Спеціальна психологічна підготовка працівників груп захоплення повинна базуватись на дії на їх психіку максимально наближених до реальних умов виконання оперативних завдань (неочікувані напади на бійців: ззаду, у воді, вночі; з пострілами, холодною зброєю, з використанням больових прийомів тощо). Го-ловним у спеціальній психологічній підготов­ці має бути доведення бійцям переваг тих осіб, які володіють своїми психічними станами, здатні керувати ними у складних, непередбачуваних обставинах і виходити з них якомога менше травмованими як фізично, так і психічно.

Спеціальна психологічна підготовка - це бойове навчання, і чим точніше воно нагаду­ватиме реальні умови «двобою зі злочинця-ми», тим ефективнішим буде результат такого навчання. Безумовно, після цього обов'язково повинен проводитися «розбір польотів», тобто аналіз дій, стосунків тощо.

Крім того, загальна психологічна підготов­ка бійців передбачає вивчення питань про психіку та механізми її регуляції, поняття про емоційно-вольову сферу, психологічні проце­си та стани. У спеціальній психологічній під­готовці слід сконцентрувати увагу на особли­востях формування та ступенях прояву цих станів і процесів в екстремальних, ризиконе-безпечних умовах.

Але найголовнішим у психологічній підго­товці працівників груп захоплення має бути формування віри у свої можливості, у непереможність духовної зброї і її перевагу над нікчемними потребами і нелюдськими діями злочинців.

Важливим результатом психологічної підготовки бійців груп захоплення є засвоєння ними уміння у найкоротші строки, у склад-них, життєво небезпечних умовах мобілізувати свої психологічні резерви, перебороти тривожність, депресію, страх, панічні прояви, нарешті інстинкт самозбереження і холодно­кровно діяти адекватно ситуації.

Позитивною оцінкою психологічної підго­товки може бути упевненість кожного бійця в тому, що він спроможний не тільки забезпе­чити високий рівень психоемоційної стійкості, але й відновити нервово-психічну енергію за короткий проміжок часу у незвичних та складних умовах.

Успішність психологічної підготовки також забезпечується низкою факторів:

розділення з психологом повторного пе­реживання травми в безпечному просторі;

зниження почуття ізоляції і забезпечен­ня почуття належності, доречності, загально­сті цілей, комфорту і підтримки;

робота в групі з тими, хто має позитив­ний досвід, що дає можливість відчути уні­версальність особистого досвіду;

позбавлення почуття ізольованості, від­чужування;

забезпечення соціальної підтримки і можливості розділити з іншими емоційні переживання;

з'ясування загальних проблем, вивчення методів подолання наслідків травми і розуміння того, що особиста травма потребує свого розв'язання;

спостереження за тим, як інші переживають спалахи інтенсивних ефектів, що дає підтримуючий та підбадьорюючий ефект;

можливість бути в ролі того, хто допомагає, вселяє віру і здатний повернути почуття особистої гідності;

розділення загальних проблем учасниками групи;

подолання почуття особистої нецінності;

можливість дізнатися про життя інших членів групи, переміщуючи тим самим фокус почуття особистої ізольованості й негативних самознищувальних думок;

зменшення провини і сорому, розвиток довіри, здібності розділити горе і втрати;

можливість поділитись своїми почуттями з ким-небудь;

зміцнення упевненості в тому, що корекція свого стану цілком реальна;

можливість скласти особисте уявлення про реальності змін, які відбуваються з кожним членом групи.

У психологічній підготовці бійців груп захоплення важливо також враховувати принцип, сутність якого полягає в тому, що впливаючи на конкретні прояви психічних порушень у поведінці людини, можна досягти загального поліпшення психічного здоров'я. Цілком прийнятним для реалізації цього принципу може бути метод нейролінгвістичного програмування (НЛП). Боротьба з дезадаптивною поведінкою, яка викликана дією на бійця стресогенних умов при виконанні оперативного завдання, здійснюється шляхом поступового наближення до ситуацій, які викликають страх, нівелюючи при цьому триво­гу станом релаксації. Людина вводиться в стан релаксації, потім на неї діють стимулом, що викликає реакцію тривоги, яка, у свою чергу, відволікається станом релаксації. Ця процедура повторюється доти, доки людина не навчиться ефективно контролювати свій стан у різних життєвих ситуаціях.

Для того, щоб навчити співробітника групи захоплення проведенню цієї процедури, треба, щоб перед цим він засвоїв методи входження у стан релаксації. Після цього необхідно ретельно розглянути умови, які викликають стан тривоги і диференціювати їх за ступенем підсилення. Після цього міліціонер під керівництвом психолога занурюється у психотравмуючу ситуацію.

Справа в тому, що переживання ризиконе-безпечних умов, реальної загрози життю, усвідомлення цієї ситуації настільки сильно фіксується у свідомості працівника, що він довго не може перемогти страх у ситуаціях, які нагадують йому пережите. У такому разі марно пояснювати людині, що ситуація не становить небезпеки; необхідно навчити її долати свій негативний стан, поступово, раз у раз занурюючи його у відтворений потік почуттів і станів.

Практичний психолог повинен навчити бійців всьому, що якимось чином пов'язане з психотравмуючими обставинами в минулому, вміти відсторонено міркувати на важку тему і руйнувати емоційний зв'язок з цими подіями. Тобто в цьому разі працювати треба вже не з обставинами психотравмуючої події, а з емо­ціями і почуттями, які її супроводжують.

Під час роботи з бійцями груп захоплення дуже важливо дотримуватися ще одного пра­вила: говорити з ними їх словами, їх баченням смертельної ситуації і проблем її подолання. Не треба нав'язувати особисте бачення проб­леми, тому що ці фахівці мають високий рі­вень негативізму, імпульсивності й можуть різко заперечити всім рекомендаціям, які вони до цього сприймали спокійно.

Вважаємо доречним нагадати принцип, який вимагає від будь-якого наставника чи вчителя висловлюватись якомога простіше, без особливих складнощів, бажано побутовою мовою, що сприятиме порозумінню психолога з тими, кого він навчає.

На наш погляд, реалізувати сказане, а також досягти успіху у роботі з психологічної підготовки бійців груп загарбання можна, дотримуючись таких умов:

емпатійно вислуховувати потерпілих осіб;

формувати надійний довірчого контакту;

надавати правдиву інформацію бійцеві про його психічні розлади і можливості їх по­бороти або скорегувати;

підготувати постраждалого до повер­нення до больових травматичних переживань;

не ідентифікувати темп роботи і само­розкриття постраждалого;

Література

1. Лефтеров В. А. К вопросу об эффективности использования психологических тренингов в правоох­ранительной деятельности / В. А. Лефтеров // Право і Безпека. - 2005. - № 4’3. - С. 186-188.

 

< Попередня   Наступна >