Російська юридична література Земельное право ЗЕМЕЛЬНОЕ ПРАВО 103.Відшкодування збитків заподіяних порушенням земельного законодавства.103.Відшкодування збитків заподіяних порушенням земельного законодавства.
| Земельное право - ЗЕМЕЛЬНОЕ ПРАВО |
103.Відшкодування збитків заподіяних порушенням земельного законодавства.
При визначені шкоди, нанесеної правопорушником земельних відносин, а також при її відшкодуванні керуються постановою КМУ від 19 квітня 1993року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" Ця постанова встановлює правила відшкодування збитків, нанесених вилученням ( викупом) землі або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх в непридатний для цільового використання стан в результаті негативної діяльності підприємств, установ , організацій і громадян.Вказані правила застосовуються при настанні майнової відповідальності за порушення земельного законодавства в випадках, коли необхідно відшкодувати:
· вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
· вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень;
· вартість водних джерел;
· понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням кадастрової оцінки, на незавершене сільскогосподарське виробництво, на розвідувальні та проектні роботи;
Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель.
Розміри збитків, які заподіяні вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі та щземлекористувачів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результатті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ та організацій та громадян визеначаються комісіями. створеними Київською та Севастопольскою міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів.
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам підприємствами, установами, організаціями та громадянами за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця затвердження актів комісій, а при вилученні земельних ділянок - після прийняття відповідною Радою народних депутатів рішення про вилучення земельних ділянок у період до видачі документа, що засвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Збитки при вилучені або тимчасовому зайнятті земельних ділянок можуть завдаватися і правомірними діями, передбаченими законом. За подібні дії майнова відповідальність не наступає, а здійснюється компенсація втрат сільськогосподарського виробництва в об"ємі і в порядку. передбаченому в правових актах.
При вилученні земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам Ради народних депутатів, які прийняли рішкення про вилучення земель.
При тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами. установами, організаціями-замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відщкодування в договорі.
В випадках здійснення інших правопорушень в області земельних відеосин можуть застосовуваться інші цивільно-правові наслідки. Так у випадку самовільного заняття земельної ділянки, пошкодження споруд, забруднення земель та інших порушень земельного законодавства збитки відшкодовуються у відповідності зі статтями 116 та 117 Земельного кодексу і ст.203.440.441. 453 Цивільного кодексу. При завданні шкоди земельним об"єктам джерелом підвищеної небезпеки збитки відшкодовуються власником цього джерела за ст.450 Цивільного кодексу в повному об"ємі.
104.Земельні правопорушення, як підстави дисциплінарної відповідальності.
В соответствии с действующим законодательством при совершении правонарушений работниками сельскохозяйственных предприятий всех форм собственности и форм хозяйствования применяются соответствующие нормі Кодекса законов о труде Украины- далее КЗоТ. При определенных условиях применяются меры ответственности, предусмотренные В Уставах и Правилах внутренного распорядка єтих предприятий. Дисциплинарная ответственность может применятся за нарушение земельного законодательства только к тем работникам, в чьи трудовые функции входило соблюдение земельно-правовых норм. Объект правонарушкений здесь двойной: правила внутреннего распорядка и правила использования земель.Для возложения на виновного дисциплинарной ответственности за нарушение земельного законодательства необходимо совпадение дисциплинарного проступка и земельного правонарушения, т.е. неисполнение работником трудовой обязанности одновременно было бы нарушением им земельного правопорядка.Правовой анализ обязанностей собственников земли и землепользователей, закрепленных в ст.40 Земельного кодекса, показывает, что они, как правило, обращены к юридическим лицам.Неисполнение земельной обязанности юридическим лицом не может быть признано дисциплинарным проступком работника, состоящего с ним в трудовых отношениях. Поэтому идеальная совокупность дисциплинарного проступка и земельного правонарушения возможна крайне редко.Видимо, в связи с этим Земельный кодекс не указывает на дисциплинарную ответственность за совершение земельных правонарушений. Хотя дисциплинарная ответственность имеет место за нарушение земельного законодательства, например, если ведение земельно- кадастровой книги было возложено на агронома сельскохозяйственного предприяьтия, а он не выполнял этой обязанности, чем нарушил свои трудовые обязанности и не исполнял предписания земельного законодадельства. Дисциплинарная ответственность представляет собой применениек участникам трудовых отношений предприятий и их должностным лицам, виновных в совершении дисциплинарных проступков, мер личного воздействия морального характера в виде наложения дисциплинарных взысканий.
105.Земельні правопорушення, як підстави адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність- це такий вид юридичної відповідальності, яка настає за адміністративні правопорушення, пердбачені Кодексом про адміністративні правопорушення та іншими нормативними актами.
За адміністративні правопорушення можуть застосовуватись такі види адміністративних стягнень:
· офіційне попередження, яке фіксується установленим способом або виноситься в письмовій формі;
· штраф-грошове стягнення, яке накладається на порушників за адміністративне правопорушення ;
· оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об"єктом адміністративного правопорушення;
· конфіскація предмета, який належав власнику і став знаряддям вчинення або безпросереднім об"єктом адміністративного правопорушення-полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави;
· позбавлення спеціального права;
· виправні роботи( на строк до 2 міс.за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням 20% заробітку в доход держави);
· адміністративний арешт- до 15 діб у виняткових випадках за окремі види правопорушень.
Кодексом України про адміністративні правопорушення органам Державного комітету України по земельних ресурсах надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 53, 53-2, 55, 56 вказаного Кодексу. За порушення санітарних правил охорони земель справи розглядають органи державного санітарного нагляду.
Оформлення документів (вказівок і протоколів) при виявленні порушень земельного законодавства проводиться спеціалістами центрального апарату Держкомзему та його органів на місцях, на яких згідно з посадою покладено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і які є державними інспекторами по використанню та охороні земель.
При виявлення земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально або способами, що призводять до зниження родючості грунтів та забруднення, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до статті
29 Земельного кодексу України виносить вказівку з встановленням місячного терміну для усунення порушень, про що складається відповідний документ. У випадку неусунення порушень у вказаний термін службова особа складає протокол про порушення земельного законодавства
При виявлення інших порушень, які вказані в статті 115 (укладенні угод, зазначених у статті 114 Земельного Кодексу; самовільне зайняттіяземельних ділянок;
псуваннія сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами;
розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог природоохоронного режиму використання
земель) Земельного кодексу України протокол може бути складений і без попередження.
Протокол про порушення земельного законодавства складається у трьох примірниках, з яких перший примірник в триденний термін передається службовій особі, уповноваженій
розглядати справи про правопорушення земельного законодавства, другий примірник вручається порушнику земельного законодавства, третій примірник залишається у службової особи, яка склала протокол.
Справи про порушення земельного законодавства передбачені статтями 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56 та 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення
розглядають відповідно посадові особи органів Держкомзему в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення від особи, яка склала протокол.
Розглянувши справу про порушення земельного законодавства, службова особа, керуючись статтями 22, 23, 24, 25, 26, 27, 36, 284 Кодексу України про адміністративні
правопорушення , виносить одну із постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про закриття справи.
106. Земельні правопорушення, як підстави цивільної відповідальності.
В випадках порушення майнових прав власників землі, землеволодільців, землекористувачів і орендарів земельних ділянок або завдання їм шкоди застосовується цивільно-правова відповідальність. Цивільно-правова відповідальність- це ті негативні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки, які встановлені законом або договором на випадок невиконання абсолютного оболв"язку, а також невиконання або неналежного виконання боржником зобов"язання. Завданням цивільно-правової відповідальності є відновлення порушених цивільних прав суб"єктів, відновлення майнового стану, відшкодування збитків, зміцнення господарсько-договірної дисципліни, а також задоволення матеріальних і духовних потреб громадян та організацій. Підставами цивільно-правової відповідальності є факт цивільного правопорушення, деліктоздатність особи- здатність нести юридичну відповідальність, наявність діючого цивільного законодавства про цю відповідальність.Основною підставою цивільно-правової відповідальності є факт правопорушення:
1. наявність майнової шкоди в результаті правопорушення;
2. протиправність цивільно-правової діяльності або поведінки боржника;
3. наявність вини боржника за вчинення шкоди;
4. причинний зв"язок між протиправними діями і шкодою, як об"єктивна підстава цивільно-правової відповідальності.Законом передбачаються різні види цивільно-правової відповідальності.Так. залежно від підстав виникнення правовідносин, за порушення яких виникає відповідальність, остання поділяється на договірну та позадоговірну.Довгий час розглядалась тільки позадоговірна відповідальність , яка передбачала відшкодування шкоди в натурі або повне відшкодування збитків за порушення абсолютного права власників землі, землеволодільців та землекористувачів.Але з розвитком такого правового інституту як оренда землі, все більш уваги приділяється договірній відповідальності.Закон України"Про аренду" від 6 жовтня 1996р. в ст.31 передбачає відповідальність за невиконання зобов"язань по договору аренди землі і порушення земельного законодавства сторонами договору. За невтконання зобов"язань по договору аренди земельної ділянки, в тому числі за зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність у відповідності з законом або договором.Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, які не були обумовлені в даному договорі аренди, але які суттєво перешкоджають обумовленому договором використанню земельної ділянки.В випадку виявлення таких недоліків орендар має право: вимагати зменшення орендної плати або відшкодування затрат на усунення цих недоліків; утримати певну суму понесених затрат на усунення недоліків з орендної плати,повідомивши про це орендодавця зазделегідь, вимагати дострокового розірвання договору аренди землі. Орендодавець звільняється від відповідальності за наслідки, які виникли в результаті недоліків переданої в оренду земельної ділянки, якщо про ці недоліки було вказано в договорі оренди. Орендар несе відповідальність за невиконання умов договору, за несвоєчасне внесення орендної плати. а також за порушення земельного законодавства.При цьому в договорі оренди можуть передбачатись й інші зобов"язання орендаря, а також майнова відповідальність за їх невиконання при умові, що вони не суперечать дійсному законодавству.
Наряду з договірною відповідальністю в земельному праві застосовується позадоговірна відповідальність, причому питома вага її значно більша. Так, ст.88 Земельного кодексу вказує, що збитки, заподіяні вилученням(викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність цільовим для використання за цільовим призначенням в результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян підлягають відшкодуванню в повному обсязі власникам землі і землекористувачам, які зазнали збитків.
107.Земельні правопорушення, як підстави кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність- це вид юридичної відповідальності, яка встановлена кримінальним законодавством як негативна оцінка і кара, як особливий вид державного примусу, який має публічний характер, застосовується тільки судом від імені держави, у формі вироку до особи, яка винна у скоєнні злочину.
Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом відповідальності за земельні правопорушення і носить каральний характер. Діячий Кримінальний кодекс України до числа суспільно небезпечних правопорушень в області земельного правопорядку відносить такі злочини: порушення правил, встановлених з метою боротьби з хворобами і шкідниками рослин, що спричинило тяжкі наслідки(ст.158), самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво(ст.199).В Кримінальному кодексі лише 2 статті регулює земельні відносини.в наш час існує тенденція до декриміналізації окремих складів злочинів і віднесення їх до числа адміністративних проступків.
108.Вирішення земельних спорів.
Земельні спори розглядаються місцевими Радами народних депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому Земельним Кодексом та іншими актами законодавства України.
Майнові спори, пов'язані з земельними відносинами (включаючи спори про відшкодування збитків і визначення їх розмірів), вирішуються судом, арбітражним судом або третейським судом.
Спори між громадянами, яким належить жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.
Спори з приводу розмежування території сіл, селищ, міст, районів, областей вирішуються вищестоящою Радою народних депутатів.
Спори з приводу суміжного землекористування громадян розглядаються погоджувальною комісією, склад якої обирається відповідною Радою народних депутатів.
Нез'явлення сторони без поважних причин за повторним викликом погоджувальної комісії не зупиняє розгляду земельного спору.
У разі недосягнення згоди спір за заявою однієї із сторін розглядається у судовому порядку.
Прийняття рішення про спори з приводу суміжного землекористування:
По результатах розгляду спору з приводу суміжного землекористування погоджувальна комісія готує свій висновок, який оформляється протоколом і підписується головою і секретарем цієї комісії.
Цей протокол є підставою для прийняття рішення з зазначеного питання Радою народних депутатів у разі досягнення згоди між сторонами.
Рішення Ради народних депутатів повинно бути мотивованим з обов'зковим посиланням на фактичні обставини справи і норми законодавства.
У рішенні передбачається порядок його виконання та заходи щодо усунення порушеного права на землю.
Строки розгляду земельних спорів Радами народних депутатів :
Земельні спори розглядаються Радами народних депутатів в 10-денний строк.
У разі розгляду складних питань, що потребують спеціальних висновків, спори розглядаються у 20-денний строк.
Земельні спори розглядаються Радами народних депутатів за заявою однієї із сторін.
Земельні спори розглядаються з участю сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.
Відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові
пояснення, заперечувати проти клопотань і доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору і у разі незгоди з цим рішенням оскаржувати його.
Рішення Рад народних депутатів може бути оскаржено в суд, арбітражний суд в місячний строк.
В судовому порядку також розглядаються спори, які виникають у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів у
відведенні земельної ділянки для ведення селянського
(фермерського) господарства .
Виконання рішень Рад народних депутатів щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено Радами, які прийняли рішення, або вищестоящою Радою.
Виконання рішення Верховної Ради Республіки Крим щодо земельного спору може бути зупинено або відстрочено Верховною Радою Республіки Крим або Верховною Радою України.
109.Державний земельний кадастр.
Призначення державного земельного кадастру:
Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян відомостями про землю з метою організації її раціонального використання та охорони, регулювання земельних
відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю.
Державний земельний кадастр містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, про якісну характеристику і народногосподарську цінність земель.
Порядок ведення державного земельного кадастру:
Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі,
обліком кількості та якості земель, бонітуванням та економічною оцінкою земель.
Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Держкомзем забезпечує постійне вивчення потреби в земельно- кадастровій інформації.
До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно- територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і
землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах,
територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому.
Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.
Звітні дані про кількість земель складаються щорічно, про якість земель - один раз у п'ять років.
Державний земельний кадастр ведеться за рахунок коштів державного, республіканського (Республіки Крим) і місцевих бюджетів.
Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
110. Землеустрій.
Землеустрій включає систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства, рішень Рад народних депутатів щодо організації використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення
природних ландшафтів.
Основні положення землеустрою визначаються Кабінетом Міністрів України.
Землеустрій передбачає:
1) розробку прогнозів державної і регіональної програм використання та охорони земель;
2) складання схем землеустрою, розробку техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земельних ресурсів;
3) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень;
4) складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням контурної організації території;
5) обгрунтування розміщення і встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
6) складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок;
7) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;
8) складання проектів внутрігосподарського землеустрою колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій,
селянських (фермерських) господарств, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування впроваджених сівозмін, впорядкування угідь, а також розробку заходів щодо охорони земель;
9) складання проектів внутрігосподарського землеустрою землеволодінь громадян з обгрунтуванням заходів щодо ефективного використання землі відповідно до цільового призначення, підвищення її родючості, застосування природоохоронної технології
виробництва;
10) розробку проектів та іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням і охороною земель;
11) авторський нагляд за здійсненням проектів;
12) проведення топографо-геодезичних, картографічних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земельного фонду.
Землеустрій здійснюється державними землевпорядними організаціями за рахунок коштів державного, республіканського (Республіки Крим) і місцевих бюджетів.
Розробка землевпорядних проектів, пов'язаних з охороною земель від селів, зсувів, підтоплення і засолення, може провадитися з ініціативи власників землі і землекористувачів за їх рахунок державними та іншими землевпорядними організаціями.
Розгляд і затвердження землевпорядних проектів провадиться в такому порядку:
1) прогнозні матеріали, техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель і схема землеустрою після погодження у порядку, встановленому у завданнях на їх розробку, розглядаються і затверджуються відповідними Радами народних
депутатів;
2) проекти утворення нових землеволодінь і землекористувань після погодження із заінтересованими власниками землі та землекористувачами розглядаються і затверджуються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів;
3) проекти відведення земельних ділянок у власність або користування затверджуються Радами народних депутатів, які надають і вилучають земельні ділянки;
4) проекти внутрігосподарського землеустрою колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, селянських (фермерських)
господарств після погодження їх із власниками землі і землекористувачами, сільськими, селищними Радами народних депутатів розглядаються та затверджуються районними, міськими, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Радами народних
депутатів;
5) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням і охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.
Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням Рад народних депутатів, які затвердили ці проекти.
< Попередня Наступна >