107

---

1. Що являє собою договір купівлі-продажу?

Договір купівлі-продажу – один із найбільш розповсюджених договорів у цивільному обігу.

Договір купівлі-продажу – це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього пев­ну грошову суму (ціну).

У відповідності зі специфікою економічних відносин, що ле­жать в основі договору купівлі-продажу, розрізняються його види (купівля-продаж: роздрібна, дрібнооптова, жилих будівель, зе­мельних ділянок тощо), кожний з яких має свої особливості.

Істотними умовами договору купівлі-продажу вважаються умови про предмет і ціну. Доки сторони не дійдуть згоди щодо цих двох умов, договір не може вважатись укладеним, незважаючи на погодження всіх можливих інших умов.

Предмет договору – це майно (товар), яке продавець зобов’я­зується передати покупцеві.

Тобто предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створе­ний (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і поку­пець.

Покупець – це сторона договору купівлі-продажу, яка при­ймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).

Хто може бути покупцем?

Покупцем може бути як фізична особа (людина) так і юридич­на (підприємство, установа, організація), держава.

Що слід знати в разі, якщо Ви збираєтесь придбати товар?

Якщо

Ви не досягли чотирнадцяти років (малолітня особа), Ви маєте право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Тобто договір купівлі-продажу може бути Вами укладений, якщо він спрямований на задоволення побутових потреб (напри­клад, їжа, безалкогольні напої тощо) і стосується предмета, який має невисоку вартість.

Якщо Ваш вік становить від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа), крім наведених вище видів договору купівлі-продажу Ви маєте право вчиняти інші види договору за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. При цьому необхідно знати, що на вчинення Вами, наприклад, договору купівлі-продажу транспортного засобу або нерухомого майна пови­нна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки і піклування.

Відповідно до законодавства Вам не може бути відмовлено у вчиненні договору купівлі-продажу (крім передбачених випадків).

Але пам’ятайте!, що відповідно до Правил роздрібної тор­гівлі алкогольними напоями та Правил роздрібної торгівлі тю­тюновими виробами, продавець повинен відмовити Вам у про­дажу таких товарів. Адже, продаж алкогольних напоїв та тютю­нових виробів громадянам, які не досягли 18-річного віку, забо­роняється.

Крім того, в разі виникнення сумніву щодо віку покупця про­даж алкогольних напоїв здійснюється за умови пред’явлення до­кументу, що засвідчує його вік.

Законодавством також передбачено, що фізична особа, яка ви­знана в судовому порядку обмеженою в дієздатності, може само­стійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника.

Якщо в договорі купівлі-продажу покупцем виступає підпри­ємство, установа, організація, вони повинні мати статус юридичної особи, а угоди, які вони укладають, не повинні суперечити цілям їх діяльності, передбаченим в установчих документах.

Продавець - це сторона договору купівлі-продажу, яка пере­дає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві).

Хто може бути продавцем?

Продавцем може бути також як фізична особа (людина), так і юридична (підприємство, установа, організація), держава.

Право продажу майна належить власникові. Тобто це озна­чає, що приймати рішення про відчуження майна має право лише власник, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу продавець зобов’язаний передати покупцю не тільки саме майно, але й право власності на нього.

Однак у деяких випадках законодавством передбачається, що право розпорядження майном може належати і не власнику. Зокрема, у законодавстві передбачається поняття примусового продажу, підставами для якого можуть бути продаж описаного у боржника майна, продаж заставленого майна тощо.

В укладенні договору купівлі-продажу не обов’язково брати участь власникові. Він може здійснити свої права через пред­ставника.

Якщо в договорі купівлі-продажу продавцем виступає під­приємство, установа, організація, вони повинні мати статус юридичної особи, а угоди, які вони укладають, не повинні су­перечити цілям їх діяльності, передбаченим в установчих доку­ментах.

 

< Попередня   Наступна >