Радник

---

§ 4. Засади цивільного права

Засади цивільного права — це фундаментальні ідеї, згідно з якими здійснюється регулювання відносин, що складають предмет цивільного права.

Слід зазначити, що незалежно від того, чи йдеться про особи приватного, чи про особи публічного права, їхня участь у цивільних відносинах регулюється цивільним законодавством на однакових засадах, вказаних у ст. З ЦК. У кожній із вказаних тут засад прояв­ляються ті чи інші вимоги до практичного забезпечення правового становища приватної особи.

Засадами цивільного права (законодавства) України визнаються:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини. Це означає вимогу забезпечення свободи особис­тості, яку іноді іменують "суверенітетом особистості", вкладаючи в це поняття можливість індивіда визначати тип і характер пове­дінки, своє місце в суспільстві у системі цивільних відносин на власний розсуд;

; line-height: 10.3pt; mso-line-height-rule: exactly; mso-list: l0 level6 lfo1; tab-stops: 27.7pt;">2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених законом. Цей принцип означає, що правова охорона власності забезпечується усім власникам, незалежно від її форм та видів. Разом з тим, власник може бути позбавлений свого права, наприклад, у випадку реквізиції, конфіскації майна за вироком суду, вилучення майна у інших випадках, передбачених ст.ст. 350—354 ЦК;

3) свобода договорів. Вона полягає у визнанні за суб'єктом цивіль­ного права можливості укладати договори (або утримуватися від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості;

4) свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом, означає закріплення у законодавчому порядку загального правила про право зайняття підприємницькою діяльністю, а також вста­новлення юридичних гарантій реалізації цього права. Стаття З ЦК розмежовує підприємницьку діяльність, заборонену законом, таку, що не заборонена законом. Перша з них є правопорушенням і тому не належить до сфери цивільно-правового регулювання. Що стосу­ється підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, то право займатися нею є однією з важливих засад цивільного законо­давства України;

5) принцип судового захисту цивільного права та інтересу. Цей принцип цивільного права грунтується, передусім, на положенні Конституції України, згідно з яким правосуддя в Україні здійсню­ється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносин, що виникають в державі (ст. 124). При цьому судовий захист можливий як щодо тих цивільних прав, що прямо вказані у ЦК, так і відносно тих, що випливають з норм Конституції чи ін­шого закону (див. постанову Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя").

Судам підвідомчі усі спори про захист прав і свобод фізичних осіб. Суд не має права відмовити особі в прийнятті позовної заяви або скарги, наприклад, на тій підставі, шо його вимоги можуть бути захищені в іншому порядку.

Проте, слід мати на увазі, що реалізація принципу судового захисту цивільного права та інтересу не означає встановлення ви­моги звернення за захистом виключно до суду. Наприклад, згідно зі ст.ст. 17—19 ЦК захист цивільних прав та інтересів може здійсню­ватися органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, нотаріусом, а також власними силами у порядку самозахисту. Спір про порушене цивільне право може бути вирішений також третейськими судами, котрі створюються за домовленістю суб'єктів відповідних цивільних відносин:

6) вимога справедливості, добросовісності та розумності цивіль­ного права (законодавства) практично виражається у встановленні по! о иормами рівних умов для участі усіх осіб у цивільних відноси­нах: закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; створення норм, спрямованих на ілбезпечення реалізації цивільного права, з урахуванням прав і інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Характеристику цивільного права, як галузі національного права, доповнюють перелік його функцій і внутрішня система побудови.

< Попередня   Наступна >